Ухвала

від 15.11.2016 по справі 922/3070/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" листопада 2016 р.Справа № 922/3070/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків до Приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України в Харківській області, м.Харків про стягнення 6979,12грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-16юр/6010 від 15.08.2016

від відповідача: ОСОБА_2, ліквідатор, наказ №1368 від 16.11.2015

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м.Харків (далі за текстом - позивач), звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України в Харківській області, м.Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення 6979,12грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №4-1488С від 17.10.2005 в частині оплати спожитої електричної енергії.

15 листопада 2016 року до суду надійшло клопотання позивача про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 81 ГПК України, яке мотивовано тим, що після подачі позовної заяви відповідач погасив заборгованість у повному обсязі. Також, позивач просив покласти судові витрати на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про припинення провадження у справі, просив суд його задовольнити.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що із заявлених позовних вимог відповідачем визнається заборгованість в розмірі 189,83грн., що складається з 174,44грн. пені, 13,17грн. 3% річних, 2,22грн. індексу інфляції. Інша частина заборгованості є заборгованістю Головного управління Національної поліції в Харківській області за період з травня по липень 2016 року, а тому в частині позову про її стягнення слід відмовити. Також вказують, що на даний час вся заборгованість перед позивачем сплачена в повному обсязі. У зв'язку з цим, просили суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору пропорційно залишку суми позову, який ним визнано.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про припинення провадження у справі, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи, 17.10.2005 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії №4-1488С (Далі за текстом - ОСОБА_3 №4-1488С), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач прийняв зобов'язання оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов цього Договору.

Термін дії договору пролонгований на 2016 рік на підставі пункту 9.11 Договору №4-1488С, у зв'язку із відсутністю заяв сторін про його припинення.

Пунктом 2.2.4 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний щомісяця у встановлений Договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період за встановленою формою (додаток № 9 до Договору "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії").

Відповідно до умов пункту 2.2.5 Договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".

Згідно пункту 5 Додатку № 2 В«Порядок розрахунківВ» від 01.03.2011 до Договору споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Позивач згідно умов Договору №4-1488С за період січень-липень 2016 року надав відповідачу послуги електропостачання на загальну суму 18340,91грн., що підтверджується відомостями про витрати електричної енергії, скріпленими печаткою відповідача, а також рахунками позивача за вказаний період, отримання яких представниками відповідача підтверджується книгою реєстрації видачі рахунків за використання електроенергії.

Отже, відповідач мав сплатити вказані рахунки протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідних рахунків.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково - на суму 9895,60грн. У зв'язку з цим, з урахуванням суми переплати станом на 01.01.2016 в розмірі 1738,29грн., за ним станом на 01.08.2016 утворилася заборгованість у розмірі 6979,12грн., з яких: 6707,02грн. вартості електричної енергії (у тому числі ПДВ 20% - 1117,83грн.), 250,33грн. пені, 19,55грн. 3% річних, 2,22грн. індексу інфляції.

У зв'язку з цим, позивач 13.09.2016 звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом про стягнення з відповідача на свою користь вищевказаних сум.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи підтверджують, що станом на момент звернення позивача з даним позовом у відповідача існувала заборгованості за Договором №4-1488С в розмірі 6979,12грн.

Позивач, в клопотанні про припинення провадження у справі зазначає, що заборгованість за Договором №4-1488С була погашена в повному обсязі після звернення з даним позовом.

Наданий відповідачем акт звіряння розрахунків за електроенергію, складений станом на 01.11.2016, також підтверджує відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором №4-1488С.

Таким чином, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У зв'язку з цим, оскільки спір у даній справі виник з вини відповідача, судовий має бути покладений саме на відповідача.

Заперечення відповідача щодо розподілу судових витрат відхиляються судом, виходячи з наступного.

Наданий відповідачем ОСОБА_3 про закупівлю послуги з постачання електроенергії №739 від 11.10.2016 було укладено між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області вже після порушення провадження у даній справі.

При цьому, положення цього Договору не містять положень про те, що ГУНП в Харківській області є правонаступником відповідача за Договором №4-1488С.

Відсутні вказівки про правонаступництво і в наказі №1368 від 16.11.2015 "Про ліквідацію підрозділів органів внутрішніх справ по Харківській області та затвердження персонального складу їх ліквідаційних комісій".

ОСОБА_3 оренди від 22.04.2016 №6049-Н, укладений між РВ ФДМУ по Харківській області та ГУНП в Харківській області, та Акт приймання-передачі від 01.05.2016 також не свідчать про передачу відповідачем обов'язків споживача електричної енергії за Договором №4-1488С Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, оскільки відповідні зміни до Договору №4-1488С внесені не були.

В той же час, згідно пункту 9.1 Договору №4-1488С усі зміни та доповнення до нього оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Лист відповідача №25/61 від 14.06.2016 не є доказом розірвання Договору №4-1488С, оскільки згідно пункту 9.11 цього Договору він може бути розірваний за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України.

Так, згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_3 може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони Договору №4-1488С дійшли згоди про його розірвання.

Крім того, відсутні докази розірвання Договору №4-1488С і в судовому порядку.

Право на односторонню відмову відповідача від Договору №4-1488С його умови також не передбачають.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 №4-1488С не може вважатися розірваним на підставі листа відповідача №25/61 від 14.06.2016, а тому зобов'язання відповідача як споживача електричної енергії не припинилися.

Доводи відповідача про те, що відомості про витрати електричної енергії з травня 2016 року подавалися від імені ПРД ГУНП в Харківській області також не впливають на обсяг зобов'язань відповідача за Договором №4-1488С, оскільки, як зазначалося вище, відповідні зміни щодо заміни споживача до цього Договору не вносилися. До того ж, дані відомості засвідчувалися саме печаткою ПРД ГУМВС України в Харківській області.

Отже, саме відповідач має нести відповідальність за виконання зобов'язань споживача за Договором №4-1488С, а тому він є належним відповідачем. І саме через його неправильні дії у вигляді непогашення заборгованості позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

За таких обставин, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити .

Стягнути з Приймальника-розподільника для дітей ГУМВС України в Харківській області (61001, м.Харків, вул.Нікітіна, 3, код 08804525) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, код 00131954, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_4 Аваль", м.Київ, МФО 38085) 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ.

Суддя ОСОБА_5