Постанова

від 09.11.2016 по справі 910/4001/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа№ 910/4001/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Майорова Л.Г. директор,

Ганін С.А. дов. № 25-1/в від 20.09.2016 р.,

від відповідача - Асипенко Т.О., дов. № 004-79 від 14.04.2016 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний

центр «Гарантія»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.07.2016 року

у справі № 910/4001/15-г (головуючий суддя Стасюк С.В.,

судді Марченко О.В., Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний

центр «Гарантія»

до Київської міської клінічної лікарні № 1

про стягнення 186 900,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року по справі № 910/4001/15-г позов задоволено частково.

Стягнуто з Київської міської клінічної лікарні № 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» 9 806,75 коп. збитків, 196,14 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року по справі № 910/4001/15-г змінити та прийняти рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2016 року.

20.09.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» надійшло клопотання про виклик експерта та надання пояснень стосовно виконаної ним експертизи.

В судовому засіданні 21.09.2016 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» уточнив клопотання про виклик експерта та просив зобов'язати експерта надати роз'яснення в межах проведеної ним експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року було відкладено розгляд справи на 19.10.2016 року та зобов'язано експерта надати пояснення стосовно викладених позивачем питань.

17.10.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від судового експерта надійшли пояснення стосовно питань викладених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року щодо проведеної ним судової експертизи.

19.10.2016 року та 20.09.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» надійшли письмові пояснення, в яких позивач підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі.

19.10.2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

У зв'язку з виходом головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.11.2016 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року по справі № 910/4001/15-г змінити та прийняти рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі..

Представник Київської міської клінічної лікарні № 1 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.02.2002 року між Страховою компанією «Гарантія», правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» (далі - позивач, орендодавець, ТОВ «Медичний центр «Гарантія») та Київською міською клінічною лікарнею № 1 (далі - відповідач, орендар, лікарня) укладено Договір оренди обладнання № 06/02 (далі - Договір).

За умовам Договору позивач передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування наступне майно: набір для проведення ТУР, «Karl Storz» - 1 комплект, вартістю 32 710,00 грн.; уретеро-ренофіброскоп URF (Olimpus), Японія - 1 комплект, вартістю 66 099,00 грн.; процесор цифрової обробки зображення «Twinvideo» - 1 комплект, вартістю 24 412,00 грн.; відеокомплекс ендоскопічний «Ендоскан-450» - 1 комплект, вартістю 30 482,00 грн. Усього в оренду передається зазначене майно на загальну суму 153 703,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору зазначене майно, що передається в оренду є власністю орендодавця.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акту приймання.

Згідно з п. 6.1 Договору ризик випадкової повної або часткової втрати або псування майна, що орендується лежить на орендарі.

Як визначено п. 6.5 Договору, орендар зобов'язаний на вимогу орендодавця надавати для перевірки порядку та умов експлуатації орендоване майно. Утримувати майно, що орендується, у відповідності до стандартів, технічних умов та іншої документації.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору погоджено, що після закінчення терміну оренди за даним Договором орендар зобов'язаний протягом 10 днів повернути майно, що орендується, орендарю за актом. Майно, що орендується, повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 8.1 Договору орендар несе відповідальність за повну сохраність обладнання у технічно справному стані.

01.03.2002 року за Актом про передачу обладнання орендодавець передав, а орендар прийняв обладнання, яке перераховане у Договорі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі № 5011-18/15989-2012 за позовом Страхової компанії «Гарантія» до Київської міської клінічної лікарні № 1 про повернення майна, відповідно до якого позов задоволено частково та зобов'язано Київську міську клінічну лікарню № 1 передати Страховій компанії «Гарантія» відповідно до п. 7.2 Договору, зокрема уретеро-ренофіброскоп URF (Olimpus), Японія.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання вказаного рішення видано наказ від 21.03.2014 року по справі № 5011-18/15989-2012, який позивачем було пред'явлено до виконання ВДВС Дарницького районного управління юстиції в місті Києві.

06.11.2014 року в процесі виконання рішення було виявлено, що апарат потребує ремонту.

Позивач зазначає, що відповідно до Акту технічної експертизи від 24.11.2014 року, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп-Медсервіс» втсанолвено, що уретеро-ренофіброскоп URF (Olimpus), Японія, на час огляду знаходиться у неробочому стані, у зв'язку з чим потребує ремонту, вартість якого складає 184 400,00 грн.

Зазначене стало підставою для звернення ТОВ «Медичний центр «Гарантія» з позовом про стягнення 184 400,00 грн. збитків та 2 500,00 грн. витрат на проведення технічної експертизи.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно п. 7.2 Договору майно, що орендується, повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено вище, у зв'язку з несвоєчасним поверненням предмета оренди, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 року у справі № 5011-18/15989-2012 зобов'язано Київську міську клінічну лікарню № 1 передати Страховій компанії «Гарантія» відповідно до п. 7.2 Договору, зокрема уретеро-ренофіброскоп URF (Olimpus), Японія.

На підставі Акту технічної експертизи від 24.11.2014 року, який складений спеціалістом ТОВ «Олімп-Медсервіс» Васильєвим Д.В., вартість відновлювального ремонту уретеро-ренофіброскопа URF (Olimpus), Японія складає 184 400,00 грн.

З урахуванням зазначеного, 23.04.2015 року Господарський суд міста Києва, враховуючи зазначені обставини, з метою встановлення дійсного розміру збитків, дійшов висновку про необхідність проведення судової товарознавчої експертизи з метою встановлення розміру збтків.

14.06.2016 року за результатами проведеної судовими експертами Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Васильєвим Д.В. та Бондарем В.М. експертизи складено висновок № 17604/15-54, у якому експерти встановили наступні обставини.

Судовим експертом Васильєвим Д.В., який є представником ТОВ «Олімп-Медсервіс», було надано наступні висновки, зокрема, що вартість відновлювального ремонту уретеро-ренофіброскопа URF (Olimpus), Японія, що є предметом договору оренди обладнання №06/02 від 28.02.2002 року, становить 184 400,00 грн.

Судовим експертом Бондарем В.М. було надано наступні висновки, зокрема, що ринкова вартість уретеро-ренофіброскопа URF (Olimpus), Японія, який є предметом договору оренди обладнання № 06/02 від 28.02.2002 року, на момент укладання вказаного договору складала 63 185,88 грн. та на момент його повернення станом на 06.11.2014 року складала 4 360,67 грн, з урахуванням його можливого та фактичного зносу. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу становить 9 806,75 грн.

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді реальних збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, для вирішення питання щодо покладення збитків на відповідача необхідно встановити наявність всіх елементів цивільного правопорушення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що ними регулюються правовідносини сторін, що носять зобов'язальний характер, в тому числі щодо стягнення збитків, відшкодування яких передбачено умовами договору або вимогами закону як наслідок порушення господарського зобов'язання, тобто таких збитків, відшкодування яких, за наявності вини сторони у порушенні господарського зобов'язання, носить обов'язковий для цієї сторони характер, а наявність збитків і їх розмір перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.

Факт правопорушення саме з боку відповідача щодо прав та інтересів позивача доведений судом.

Відповідач порушив умови Договору, у зв'язку з чим предмет оренди став непридатним до використання, також ним не доведено відсутність своєї вини, за таких обставин позивачем правомірно було заявлено вимоги про стягнення збитків.

Суд першої інстанції відхилив висновок, зроблений судовим експертом Васильєвим Д.В. стосовно встановлення вартості відновлювального ремонту уретеро-ренофіброскопа URF (Olimpus), Японія у розмірі 184 400,00 грн., оскільки ним не було враховано коефіцієнту зносу.

Тоді як експертом Бондарем В.М. було дано висновок, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу уретеро-ренофіброскопа URF (Olimpus), Японія, що є предметом договору оренди обладнання № 06/02 від 28.02.2002 року, становить 9 806,75 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними посилання апелянта на те, що при відшкодуванні збитків коефіцієнту зносу не враховується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 7.2 Договору майно, що орендується, повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу.

Таким чином, умовами Договору, що не суперечить положенням законодавства, сторони погодили повернення майна з урахуванням зносу.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення збитків, завданих відповідачем внаслідок неналежного виконання умов Договору у розмірі 9 806,75грн.

Стосовно вимог про стягнення 2 500,00 грн. витрат на проведення технічної експертизи, то судова колегія погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні позову задоволенню в цій частині через відсутність доказів понесення таких витрат.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року по справі № 910/4001/15-г прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Гарантія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року по справі № 910/4001/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/4001/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст рішення складено 14.11.2016 року.