Рішення

від 16.04.2007 по справі 49/63-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/63-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2007 р.                                                            Справа № 49/63-07

вх. № 2253/3-49

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Конопля О.М., дов. № 01-62юр/4930 від 02.08.2006 року  відповідача - Мокрій Н.А., дов. № 1303 від 27.02.2007 року

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Х-в  

до  Зміївського районного відділу Управління МВСУ в Х/о, м. Зміїв  

про стягнення 2598,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за отриману електричну енергію, яка утворилась  відповідно до умов договору про постачання електричної енергії № 10139 від 21.05.2004 року у розмірі 2598,59 грн., з яких 1760,14 грн. заборгованість за перевищення договірних величин споживання, 85,21 грн. пені, 736,39 грн. інфляційних витрат та 16,85 грн. трьох відсотків річних. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідно ст. 83 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

21 травня 2004 року між АК "Харківобленерго" та Зміївським районним віддлом УМВС України в Харківській області був укладений договір № 10139 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в осбсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Ч. 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вірішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку. У відповідності до п. 1 додатку № 2 до договору встановлений розрахуноковий період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію здійснюються на початок розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання повної оплати вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку (п.4.5 додатку № 2 до Договору).

Додатковою угодою до договору від 01.09.2005 року сторони визначили, що у відповідності до п. 5.2. до договору, обсяги споживання електричної енергії оформляються додатком № 1 до цього договору і приймаються сторонами як узгоджені договірні величини.

Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441, зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (далі - Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.

Додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору на користування електричною енергією, встановлені договірні величини споживання електричної енергії, обсяг яких складає: у січні, лютому та березні 2006 року - 5000  кВт/год. Зазначені договірні величини відповідно вказаного додатку вважаються сторонами щомісяця доведеними.

Відповідно до звітів, наданих споживачем, відповідач фактично використав електричну енергію з перевищенням договірних величин, а саме у січні 2006 року – на 2902 кВт/год на суму 848,25 грн. та у лютому 2006 року на 3108 кВт/год на суму 911,89 грн.

Своїми діями відповідач порушив умови договору, вимоги ст. 526 ЦК України, де зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 13 Порядку та п. 5.2. договору, споживачі, у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії, несуть відповідальність згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до яких споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Споживачу були направлені повідомлення та рахунки на сплату, але відповідач до цього часу не оплатив санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 1760,14 грн. санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії обгрунтовані та підлягаючі задоволенню.

Однак, відповідач в своєму відзиві на позов прохав суд зменшити розмір штрафних санкцій щодо стягнення нарахованої двократної вартості оплати перевищення договірних величин споживання.

Обставини справи свідчать про те, що  відповідач не має можливості своєчасно розрахуватися за отримані послуги. Разом з тим, згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні ; та інші інтереси сторін, що  заслуговують на увагу.

За таких обставин, суд варховуючи, ступінь виконання зобов'язання боржником, та обставини наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, вважає  можливим задовольнити клопотання  відповідача, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України у винятковому випадку зменшити розмір санкцій, а саме нарахованої двократної вартості оплати перевищення договірних величин споживання на 50 % та  стягнути з відповідача 880,07  грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі оплачувалась використана електрична енергія, що він також не спростовував.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 16,85 грн. річних та 736,39 грн. інфляційних витрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1 договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 84,07 грн., тому позовні вимоги в цій частині також обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Зміївського районного відділу УМВС України в Харківській області (адреса: 63404, м. Зміїв, вул. Донецька, 26, п/р 35215001000697 УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08675967)

- на п/ рахунок № 260323012307 у ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 00131954, код 00131954 - 880,07 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії;

- на п/ рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ "Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954 – 85,21 грн. пені, 736,39 грн. інфляційних витрат, 16,85 грн. трьох відсотків річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на  інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Повний текст рішення підписаний 16.04.2007 року.

Суддя