Постанова

від 14.11.2016 по справі 904/3845/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 904/3845/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Корнілової Ж.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.16 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.16 у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/3845/13 за позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ратибор-Сервіс" простягнення 249525,78грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Тищенко Т.А.,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

22.01.2007 рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №145 оформлено право приватної власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю "Ратибор-Сервіс" на будівлю розподільної трансформаторної підстанції літ.А-1 загальною площею 115,6 кв.м., розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, 5, яке зареєстровано в установленому порядку 30.01.2007.

02.04.2007 між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (постачальник, після зміни найменування - публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") та товариством з обмеженою відповідальністю "Ратибор-Сервіс" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №6123, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю 2 000 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно цього договору.

Відповідно до п.2.2.2. договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених розділом 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам"; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустаткування та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії; забезпечення отримання споживачем електричної енергії в межах дозволеної потужності 1 000 кВт.

Додатком №3 до договору визначено порядок розрахунків споживача за використану електричну енергію, пунктом 4 якого передбачено здійснення споживачем повної поточної оплати вартості обсягу електричної енергії за наступною системою платежів: поточним платежем, що дорівнює 100% вартості обсягу електроенергії, заявленого на поточний розрахунковий період, який здійснюється споживачем не пізніше 5-го операційного банківського дня з початку цього розрахункового періоду, на підставі рахунку, отриманого від постачальника у день надання Акта про використану електричну енергію за минулий розрахунковий період. Остаточним розрахунком на підставі Акту про використану електричну енергію згідно п.2.2. Додатку №3 за весь розрахунковий період за остаточним рахунком, який споживач повинен отримати у день надання постачальнику цього Акту, або за остаточним рахунком, нарахованим згідно п.2.3. Додатку №3. Остаточний розрахунок споживач повинен здійснити протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку.

Згідно з п.п.9.8., 9.8.1. договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У період з березня 2011 по березень 2013 року ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" поставили ТОВ "Ратибор-Сервіс" активну електричну енергію, у обсягах згідно актів про використану електричну енергію, та виставили відповідні рахунки на її оплату у загальній сумі 68 198,03грн.. Також ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" виставлялись ТОВ "Ратибор-Сервіс" рахунки на оплату перетікання реактивної електроенергії за період з березня 2011 по грудень 2013 у загальній сумі 20 241,42грн. Крім того, на підставі п.6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" направляли ТОВ "Ратибор-Сервіс" повідомлення про споживання електроенергії понад договірну величину і, відповідно виставляли останнім рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з лютого 2012 по листопад 2013 у загальній сумі 28 648,54грн. Зазначені рахунки були отримані ТОВ "Ратибор-Сервіс", та оплачені ними не у повному обсязі, що сторонами не заперечується.

Посилаючись на порушення ТОВ "Ратибор-Сервіс" своїх договірних зобов'язань, зокрема щодо своєчасної сплати спожитої активної електричної енергії, реактивної електричної енергії, вартості перевищення договірної величини споживання електроенергії з березня 2011 по березень 2013, ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулись до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Ратибор-Сервіс" 249 525,78грн., із яких: 132 449,09грн. заборгованість за активну електроенергію, 1 114,97грн. пені, 109,91грн. інфляційних втрат, 1 972,14грн. 3% річних; 28 273,66грн. заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, 571,21грн. пені, 20,37грн. інфляційних втрат, 606,81грн. 3% річних; 84 407,62грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

28.01.2016 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін 30.05.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Коваль Л.А., Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи недоведеністю його вимог.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" посилалися на неповне установлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та ухвалення помилкових рішень, просили їх скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначали, що ТОВ "Ратибор-Сервіс" як власник трансформаторної підстанції споживав електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Стверджували, що попередні судові інстанції не надали належної правової оцінки висновку судово-економічної експертизи, яким було підтверджено обсяг спожитої з березня 2011 по грудень 2013 електричної енергії.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції виходили із відсутності доказів споживання ТОВ "Ратибор-Сервіс", як власником будівлі розподільної трансформаторної підстанції літ.А-1 загальною площею 115,6 кв.м., електричної енергії для власних потреб. При цьому суди зазначили, що при розгляді справи №904/5447/13 за позовом ТОВ "Ратибор-Сервіс" до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про визнання договору №6123 від 02.04.2007 недійсним, висновком судової електротехнічної експертизи №9041 від 21.01.2014 встановлено, що електрична енергія, яка надходить у мережі ТОВ "Ратибор-Сервіс" перетворюється та розподіляється між субспоживачами пропорційно до їхніх потреб; для власних потреб ця електроенергія ТОВ "Ратибор-Сервіс" не споживається. Таким чином, господарські суди робили висновок про те, що підписуючи акти про використану електричну енергію за спірний період, відповідач помилково зазначав витрати при передачі електроенергії мережами позивача як споживання на власні потреби підстанції, про що у матеріалах справи наявні його звернення до позивача з проханням виключити з актів про використання електроенергії технологічних витрат для усунення виявлених невідповідностей.

Відповідно до п.1.7 Правил користування електричною енергією у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).

Згідно з абз.3 п.1.10 ПКЕЕ для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Пунктом 5.15 ПКЕЕ визначено, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Судами обох інстанцій установлено та з матеріалів справи убачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільне використання технологічних мереж №35 від 16.11.2009.

Таким чином, виходячи з викладених положень діючого законодавства та договірних правовідносин сторін, суди дійшли обгрунтованого висновку, що положення договору №6123 від 02.04.2007 не підлягають застосуванню до відносин сторін з транзиту електроенергії, оскільки використання технологічних мереж відповідача для цих цілей здійснювалось на підставі договору 35 від 16.11.2009 про спільне використання технологічних мереж.

Пунктом 6.28 ПКЕЕ визначено, що технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Установивши факт передачі усього обсягу електроенергії, поданого позивачем у мережу відповідача, іншим суб'єктам господарювання - субспоживачам, суди дійшли вірних висновків, що технологічні втрати електричної енергії повинні повністю розподілятися між цими споживачами, на яких Правилами користування електричною енергією покладено обов'язки зі сплати цих платежів. Натомість відповідач, як власник технологічних електричних мереж, у спірних правовідносинах не виступає платником зазначених платежів, на що також обгрунтовано наголошено судами попередніх інстанцій.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які з посиланням на положення статей 33, 34 ГПК України, урахувавши те, що відповідно до вимог ч.1 ст.43 ГПК України суд зобов'язаний дослідити та оцінити всі зібрані у справі докази, які є допустимими, правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог через недоведеність.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, які було наведено в апеляційній скарзі, досліджувались судом апеляційної інстанції та мотивовано відхилені як безпідставні, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів, пов'язаних з вирішенням спору, то виходячи з приписів ч.2 ст.111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 у справі №904/3845/13 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЖ.О. Корнілова