Рішення

від 21.11.2016 по справі 904/8455/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2016 Справа № 904/8455/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Служба стягнення заборгованості", м. Київ

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 51116грн.05коп., інфляційної складової у розмірі 107грн35коп., 3% річних у розмірі 455грн.62коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 01.08.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №35 від 22.04.2016

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Служба стягнення заборгованості" звернулось до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" з позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 51116грн.05коп., інфляційної складової в розмірі 107грн35коп., 3% річних в розмірі 455грн.62коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р., в частині розрахунків за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 18.10.2016р., 01.11.2016р. та 16.11.2016р.

17.10.2016р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що рахунки - фактури надавались відповідачу разом з актами приймання - передачі наданих послуг, в день підписання відповідного акту. Разом з тим, позивач зазначає, що факт виставлення ним рахунків - фактур відповідачу підтверджується банківською випискою, згідно якої оплати, які виконувались відповідачем, були здійсненні саме на підставі рахунків - фактур.

Відповідач 18.10.2016р. надав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 18.10.2016р., на іншу дату, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання свого повноважного представника. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

01.11.2016р. відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 01.11.2016р., на іншу дату. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

31.10.2016р. позивач надав письмові пояснення, щодо строку дії договору про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р.

Відповідач 16.11.2016р. надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач стверджує, що акт надання послуг №53 від 22.03.2016р. підписаний з боку відповідача не директором підприємства, а іншою невідомою особою. Також, відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивачем надавались рахунки - фактури.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Служба стягнення заборгованості" (далі - виконавець) та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - замовник) підписаний договір про надання послуг №350-3БУТ (далі - договір). За умовами зазначеного договору замовник доручає виконавцеві надання послуг, зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх, а виконавець зобов'язується за дорученням замовника, в межах та на умовах, визначених в цьому договорі, виключно в інтересах замовника надати останньому послуги, спрямовані на зменшення та (або) погашення заборгованості боржників перед замовником.

Розмір плати за надані виконавцем замовнику послуг з урахуванням ПДВ складає 19% від суми грошових коштів, перерахованих боржником на рахунок замовника або сплаченої через касу замовника, (в тому числі, в порядку виконання договорів про реструктуризацію) (пункти 4.1 та 4.1.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору загальна сума, що має бути сплачена замовником за надані виконавцем відповідно до договору послуги визначається сторонами в актах приймання - передачі наданих послуг, на підставі яких виконавець складає та надає замовнику рахунки - фактури.

Згідно з пунктом 4.3 договору надані виконавцем послуги оплачуються замовником протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку - фактури шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів в розмірі, зазначеному в рахунку - фактурі, на банківський рахунок виконавця, зазначений в реквізитах сторін у цьому договорі.

Пунктом 7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а також скріплення дійсними печатками сторін, та діє до 30.11.2015р. Додатковою угодою №99-3БУТ від 16.11.2015р. сторони продовжили строк дії договору про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р. до 01.05.2016р.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 56116грн.05коп., що підтверджується актами надання послуг №67 від 21.04.2016р. та №85 від 27.05.2016р. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них. Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, рахунки - фактури на оплату наданих послуг згідно договору про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р. до 01.05.2016р., виставлялись позивачем відповідачу разом із актами надання послуг.

З огляду на положення договору, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість послуг, наданих відповідно до акту надання послуг №67 від 21.04.2016р. в строк до 28.04.2016р. (включно), а відповідно до акту надання послуг №85 від 27.05.2016р. в строк 03.06.2016р. (включно).

Відповідач розрахувався за надані послуги частково, сплативши позивачу 5000грн.00коп., в рахунок погашення заборгованості за актом надання послуг №67 від 21.04.2016р., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача. Як вбачається з банківської виписки, платіж здійснювався саме на підставі рахунку - фактури, зазначеного у акті надання послуг №67 від 21.04.2016р. Таким чином, твердження відповідача про ненадання позивачем відповідних рахунків - фактур є безпідставним.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, щодо підписання акту надання послуг №53 від 22.03.2016р. з його боку невідомою особою, оскільки заборгованість за вказаним актом не є предметом спору по цій справі. Крім того, як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача, відповідач 08.04.2016р. повністю сплатив вартість послуг, наданих згідно акту надання послуг №53 від 22.03.2016р.

Таким чином, на теперішній час відповідачем залишається несплаченою заборгованість за договором про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р. в розмірі 51116грн.05коп. Строк виконання Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" грошових зобов'язань з оплати послуг, наданих на підставі актів надання послуг №67 від 21.04.2016р. та №85 від 27.05.2016р., є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 51116грн.05коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 107грн.35коп. за загальний період з травня по липень 2016р. та 3% річних в розмірі 455грн.62коп. за загальний період з 28.04.2016р. по 31.08.2016р.

При перевірці розрахунку суми інфляційної складової, судом встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, вірний загальний період нарахування суми інфляційної складової становить з червня по липень 2016р., при цьому у зазначені місяці індекс інфляції становив менше одиниці. Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат в розмірі 107грн.35коп. слід відмовити.

За результатами зробленого судом розрахунку, сума 3% річних за загальний період з 28.04.2016р. по 31.08.2016р. складає 451грн.45коп. В задоволенні позовних про стягнення суми 3% річних в розмірі 04грн.17коп. слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Служба стягнення заборгованості" до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 51116грн.05коп., інфляційної складової в розмірі 107грн35коп., 3% річних в розмірі 455грн.62коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (ідентифікаційний код: 03341316; місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 6а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Служба стягнення заборгованості" (ідентифікаційний код: 36304183; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 139, оф. 315/4) суму основної заборгованості в розмірі 51116грн.05коп., 3% річних в розмірі 451грн.45коп. та судовий збір в розмірі 1375грн.03коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні від 16.11.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 21.11.2016р.

Суддя ОСОБА_3