Рішення

від 14.11.2016 по справі 911/3399/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 911/3399/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Скалат-ТрансВ» , Тернопільська обл., с. Скалат

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Еліт ТаєрсВ» , Київська обл., с. Шкарівка

про стягнення 42 000,00 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (керівник)

ОСОБА_2 (довіреність №14/11 від 14.11.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю В«Скалат-ТрансВ» (далі - ТОВ В«Скалат-ТрансВ» /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Еліт ТаєрсВ» (далі - ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» /відповідач) про стягнення 42000,00 гривень попередньої оплати.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2016 порушено провадження у справі №911/3399/16, розгляд справи призначено на 31.10.2016.

У судове засідання 31.10.2016 представники сторін не прибули.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2016 розгляд означеної справи відкладено на 14.11.2016.

07.11.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просив доручити Підволочиському районному суду Тернопільської області (47800, Тернопільська обл., смт Підволочиськ, вул. Залізнична, 1).

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2016 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №911/3399/16, доручено Підволочиському районному суду Тернопільської області забезпечити проведення судового засідання, що відбудеться 14.11.2016 об 11 год. 45 хв. у режимі відеоконференції в приміщенні Підволочиського районного суду Тернопільської області.

У судове засідання 14.11.2016 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини неприбуття та неподання документів суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» було повідомлене належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №№0917000057666 та 0917000057895.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2016 на підставі виставленого відповідачем рахунку №2094 від 22.08.2016 позивач сплатив на користь ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» 42 000,00 грн у якості оплати за шини Kormoran, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №737 від 22.08.2016.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» свої договірні зобов'язання щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару належним чином не виконав, шин Kormoran позивачу не поставив.

У зв'язку із вищезазначеним ТОВ В«Скалат-ТрансВ» звернулось до ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» з претензією-вимогою №1 від 26.08.2016, копія якої разом з доказами її направлення наявна в матеріалах даної справи.

Натомість, відповідач направив ТОВ В«Скалат-ТрансВ» видаткову накладну №1614 від 22.08.2016 на поставку автошин 385/65 R22.5 160 К - Ambrestone у кількості 7 шт. загальною вартістю 36 690,00 грн та видаткову накладну №1615 від 22.08.2016 на поставку автошин 165/65 R14 E-Logic 79Т - Marangoni у кількості 4 шт. загальною вартістю 2 279,00 грн.

Згідно наданих ТОВ В«Скалат-ТрансВ» пояснень, як вищезазначеної продукції, так і попередньо оплачених шин Kormoran від ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» позивач не отримував та, відповідно, на склад товариства не оприбутковував, в підтвердження чого суду надано бухгалтерську довідку №18 вих№47 від 08.11.2016 за підписами головного бухгалтера та директора ТОВ В«Скалат-ТрансВ» .

Водночас, направлені відповідачем видаткові накладні №№1614, 1615 від 22.08.2016 позивач вважає неналежними доказами поставки попередньо оплаченого товару, оскільки відповідні документи у графі «отримав (ла)» містять підпис невстановленої особи без зазначення прізвища цієї особи та реквізитів довіреності, або інших документів на підставі яких вона діяла, відтак позивач заперечує отримання товару від відповідача згідно вищезазначених видаткових накладних.

З огляду вищенаведеного, враховуючи порушення відповідачем свого договірного обов'язку щодо поставки попередньо оплачених шин Kormoran, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 000,00 грн попередньої оплати.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до приписів статей 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів та викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що здійснення позивачем попередньої оплати товару на підставі виставленого відповідачем рахунку, свідчить про виникнення між сторонами договірних відносини та, відповідно, майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14 днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як слідує з наданих позивачем копій претензії-вимоги №1 від 26.08.2016 та доказів її направлення відповідачу, відповідна вимога була отримана ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» 01.09.2016.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що отримання відповідачем направленої позивачем претензії-вимоги №1 від 26.08.2016 породжує для ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» обов'язок по переданню позивачу попередньо оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, а останнім днем виконання відповідачем відповідного обов'язку є 08.09.2016.

Однак, зі встановлених вище обставин та матеріалів справи слідує, що відповідач в порушення законодавчих приписів не виконав покладений на нього договірний обов'язок по поставці товару, а в подальшому на вимогу позивача не повернув суму попередньої оплати.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару, у відповідності до положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, породжує для ТОВ В«Еліт ТаєрсВ» обов'язок по поверненню сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 42 000,00 грн.

Поряд з тим, наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних №№1614, 1615 від 22.08.2016 судом не приймаються як належні та допустимі докази здійснення відповідачем на користь позивача поставки попередньо оплаченого товару, позаяк відповідні документи не містять ані відомостей щодо уповноваженої позивачем особи на отримання товару і її підпису, ані відтиску печатки позивача, а також оформленні на поставку товару, відмінного від попередньо оплаченого ТОВ В«Скалат-ТрансВ» , у той час як відповідач на вимогу суду не надав жодних пояснень щодо здійснення поставки за вказаними видатковими накладними та належним чином засвідченої копії довіреності на отримання матеріальних цінностей особою, що підписала зазначені накладні.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, оскільки відповідач станом на дату прийняття відповідного рішення попередньо оплачений позивачем товар не поставив, суму попередньої оплати у розмірі 42 000,00 грн не повернув, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 42 000,00 грн попередньої оплати підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 655, 662, 693 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Еліт ТаєрсВ» (09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А, ідентифікаційний код 37547462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Скалат-ТрансВ» (47851, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, с. Скалат, вул. Грушевського, 86, ідентифікаційний код 35039225) 42 000 (сорок дві тисячі) грн 00 коп. попередньої оплати та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.11.2016.

Суддя В.А. Ярема