Рішення

від 14.11.2016 по справі 911/3091/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 911/3091/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави, Київська обл., м. Бориспіль

до Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Київська обл., с Сомкова долина

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради В«Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1В»

За участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_1

Позивач, керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави з позовом до Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1».

Ухвалою суду від 22.09.2016 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 будучи сільським головою с. Сомкова Долина Переяслав-Хмельницького району Київської області 6 скликання та посадовою особою органу місцевого самоврядування 7 рангу, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфліктів інтересів та не повідомив сільську раду про наявність реального конфлікту інтересів, який виник під час включення питань затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на свою користь до порядку денного 53 сесії сільської ради; безпосередньої участі (головування) у розгляді сесією сільської ради питання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на свою користь.

Відповідач проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву де зазначив, ОСОБА_1 рішенням сесії Сомководолинської сільської ради №55 -ХІ-ХХІІІ ск. від 21.02.2000 року була передана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства у тимчасове користування строком на 5 років. В зв'язку з тим, що бажаючих обробляти дану земельну ділянку не було, ОСОБА_1 продовжував обробляти її обробляти, а саме: використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, підвищував родючість ґрунтів, дотримувався правил добросусідства, своєчасно сплачував земельний податок. В 2015 році ОСОБА_1 звернувся до сесії Сомководолинської сільської ради з клопотанням «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства». Депутатами Сомководолинської сільської ради одноголосно було прийнято рішення №УІ/53-182 від 08.10.2015 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» гр. ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене Сомководолинської сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області вважає, що не порушила прав та інтересів держави, заявлені позовні вимоги не визнає.

Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1 проти позову заперечує. Вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Просить в позові відмовити. Зазначає, що прокурор посилається на ту обставину, що ОСОБА_1, як посадовою особою органу місцевого самоврядування, не прийнято мір по дотриманню правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», але не враховує конкретних обставин справи. Так, до обрання ОСОБА_1 сільським головою с. Сомкова Долина йому була передана в оренду земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,41 га, в межах Сомковської сільської ради, про що свідчить копія протоколу пленарного засідання Сомковської сільської ради від 21.02.2000 №11, і цією ділянкою він користується і на сьогоднішній день, площа якої була уточнена при розробці технічної документації, відповідно до її призначення. ОСОБА_1 зазначає, що будь-якого конфлікту інтересів у даному випадку не існувало, та існувати не могло, оскільки мав право на отримання земельної ділянки, якою користувався за призначенням тривалий час, у власність, відповідно до проекту із землеустрою, виготовленого землевпорядною організацією, та яка повинна бути затверджена сільською радою відповідно до ст.ст. 12, 19, 40, 118, 121, 186 Земельного кодексу України, та п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Прокурор та представник відповідача в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 22.09.2016, 19.10.2016 направлялись позивачу та відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Третя особа у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у пояснення на позовну заяву.

Заслухавши пояснення третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням голови Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 08.10.2015 №182 було розглянуто проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1, куруючись ст. 12, 19, 40, 118, 121, 186 Земельного кодексу України та пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада вирішила: затвердити проект із землеустрою щодо відведення ділянки гр. ОСОБА_1, розташовану на території села ОСОБА_2 в межах Сомководолинської сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та передано безоплатно у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,7609 га (для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: вул. ОСОБА_3 (добавки) в селі Сомкова Долина, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, кадастровий номер 3223386601:01:014:0007.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10.03.2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч.1 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку наявності у неї реального конфлікту інтересів, вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 гривень.

Предметом спору, що розглядається у справі за позовом прокурора, є визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 08.10.2015 №182 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1», з тих мотивів, що ОСОБА_1, як сільський голова, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфліктів інтересів та не повідомив сільську раду про наявність реального конфлікту інтересів, який виник під час включення питань затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на свою користь до порядку денного 53 сесії сільської ради; безпосередньої участі (головування) у розгляді сесією сільської ради питання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на свою користь.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сільської ради.

Відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою в порядку частини 7 ст. 118 ЗК України має бути наданий виключно пленарним засіданням сільської ради шляхом прийняття рішення сільської ради.

Згідно із протоколу пленарного засідання п'ятдесят третьої сесії Сомководолинської сільської ради УІ скликання від 08.10.2015 на розгляд сесії до порядку денного було включене питання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 0,7609 га, що розташована за адресою: вул. ОСОБА_3 (добавки) в селі Сомкова Долина, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

08.10.2015 за результатами голосування на пленарному засіданні Сомководолинської сільської ради було прийнято рішення №182 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1», яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та передано безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 0,7609 га, що розташована за адресою: вул. Христини Цуприк в селе Сомкова Долина, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

Разом з тим, прокурором при поданні позову в інтересах держави до Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1» від 08.10.2015 №182 не наведено, які норми земельного законодавства було порушено Сомководолинською сільською радою при прийнятті спірного рішення, а також прокурором не обґрунтовано, як цим рішенням порушуються права держави та територіальної громади.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором не спростовано того, що ОСОБА_1М має право на отримання у власність земельної ділянки, прокурор не посилається на порушення вимог законодавства щодо площі земельної ділянки, що було передано у власність ОСОБА_1, не зазначається про наявність обставин, що свідчили б про зловживання ОСОБА_1 своїм правом та отримання за рахунок держави чи територіальної громади земельної ділянки, що йому не могла б бути надана, якщо б він не обіймав посаду сільського голови.

Судом враховано, що ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, вчинене у світлі Закону України «Про запобігання корупції» але суд також приймає до уваги, що його правопорушення полягає лише у неповідомленні про наявний реальний конфлікт інтересів.

Водночас, безпосереднього взаємозв'язку між вчиненням цього правопорушення і вимогами про визнання, на цій підставі, незаконним спірного рішення, судом в перебігу розгляду справи не встановлено.

ОСОБА_1 за своє правопорушення був притягнутий до відповідальності, і в цій частині інтереси держави мають вважатися задоволеними, адже виконано одне із головних завдань держави - контроль за дотриманням законності та притягнення винних у вчиненні правопорушення до відповідальності.

Водночас, ані законодавство про запобігання корупції ані земельне законодавство не передбачають автоматичного визнання недійсним чи незаконним прийнятого колегіальним органом рішення за наявності конфлікту інтересів у голови сільради.

Тобто в даному випадку відповідні позовні вимоги про визнання незаконним рішення мають оцінюватися в контексті змісту порушень, що передували чи мали місце під час його прийняття.

На думку суду виправданим можна було б вважати визнання незаконним рішення лише тоді коли воно прийнято не тільки в порушення формальних вимог закону але і в порушення інтересів власника землі.

В цій справі прокурором не доведено, що спірним рішенням порушено інтереси держави, територіальної громади, інших осіб.

Надаючи оцінку доводам прокурора судом також враховано, що спірна земельна ділянка чи її частина протягом тривалого часу перебувала у правомірному користуванні ОСОБА_1 на підставі рішення сільської ради від 21.02.2000 №11. Визнання незаконним спірного рішення не припиняє право ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність, тобто після набрання законної сили такого рішення суду, ОСОБА_1 може знову ініціювати звернення до сільської ради та ставити питання про надання йому земельної ділянки, що фактично перебуває у його користуванні.

В даному випадку, суд вважає такий підхід невиправдано формалізованим, адже порушення інтересів держави, що потребували б судового захисту, тим більше у спосіб визначений прокурором, судом не встановлено.

Наведене зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги і з урахуванням інших обставин.

Так, Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання . У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

В постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 №3-806гс16 викладено правовий висновок, згідно якого позов, предметом якого є визнання незаконним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про передачу у приватну власність земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке розпорядження органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власників земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право володіння земельними ділянками.

Таким чином, колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Прийняте Сомководолинською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області рішення №182 від 08.10.2015 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1» є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Таким чином, визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області №182 від 08.10.2015, яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та передано безоплатно у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,7609 га (для ведення особистого селянського господарства), що розташована за адресою: вул. ОСОБА_3 (добавки) в селі Сомкова Долина, Переяслав-Хмельницького району Київської області, кадастровий номер 3223386601:01:014:0007 не може призвести до бажаних для прокурора наслідків у зв'язку із виникненням у ОСОБА_1 суб'єктивного права щодо цієї спірної ділянки, позбавлення якого у спосіб, обраний прокурором здійснюватися не може.

Частинами 1 та 2 ст.111-28 ГПК України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 14.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21.11.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник