Рішення

від 14.11.2016 по справі 914/2332/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016р. Справа№ 914/2332/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Краєвському І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Томарк», м. Львів про: стягнення 4.052,96 грн. За участю представників: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №2302-вих-1034 від 29.07.2016 р.), відповідача:ОСОБА_2 -директор, ОСОБА_3 - представник (довіреність від 01.11.2016 р.).

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Томарк» про стягнення 4.052,96 грн. неустойки. Ухвалою суду від 13.09.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.09.2016 р. Ухвалою суду від 28.09.2016 р. розгляд справи відкладено на 02.11.2016 р. В судовому засіданні 02.11.2016 р. оголошувалась перерву до 09.11.2016 р. В судовому засіданні 09.11.2016 р. оголошено перерву до 14.11.2016 р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення Договору оренди нежитлових приміщень №7828 від 15.07.2000 р. не повернув орендоване приміщення після припинення дії договору. Внаслідок чого позивачем нарахована відповідачу 4.052,96 грн.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву та подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, зокрема, й акту державного виконавця від 21.04.2016 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Договір оренди нежитлових приміщень №7828 від 15.07.2000 р. (надалі - Договір). За цим Договором Орендодавець (позивач у справі) на підставі договору оренди №2205 від 13.09.1993 р., наказу №137-0 від 19.05.2000 р. про затвердження результатів експертної оцінки наказ ДЕПР №43 від 14.07.2000 р. здав, а Орендар прийняв в оренду з 14 липня 2000 р. до 14 липня 2005 р. терміном на 5 р. у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 23, 1 поверх, пл. 71,00 кв.м.

Відповідно до пункту 6 Договору за орендоване приміщення «Орендар» повинен щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за попередній місяць шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок ЖЕКу, на території якого знаходиться об'єкт оренди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2015 р. у справі №914/3822/15 позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю. Виселено ТзОВ НВКП «Томарк» з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 23, загальною площею 71,00 кв.м. Стягнуто з ТзОВ НВКП «Томарк» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 1.218,00 грн. судового збору.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2016 р. відповідача згідно з актом державного виконавця від 21.04.2016 р. (долучено до матеріалів справи) виселено з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 23, загальною площею 71,00 кв.м.

Довідкою №4-2302-1036 від 29.07.2016 р. встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 4.052,96 грн.

Оскільки відповідачем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4.052,96 грн.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.11.2016 р., який підписаний обома сторонами встановлено розбіжності при здійсненні розрахунків. Позивач вказує на те, що борг відповідача становить 4.052,96 грн. Натомість відповідач вказує про здійснення переплати. Судом встановлено, що згідно з доказами доданими сторонами до справи, а саме: платіжними дорученнями, даними щодо нарахування відображеними сторонами в акті звірки взаємних розрахунків від 08.11.2016 р. (які сторонами не оспорюються), заборгованість відповідача перед позивачем становить 4.052,96 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2015 р. у справі №914/3822/15 позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю. Виселено ТзОВ НВКП «Томарк» з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 23, загальною площею 71,00 кв.м. Стягнуто з ТзОВ НВКП «Томарк» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 1.218,00 грн. судового збору.

В силу положень частини третьої 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Належних та допустимих доказів звернення до позивача про повернення майна, доказів неможливості повернення майна протягом вказаного періоду відповідачем не надано, а судом не встановлено. Обставини справи свідчать проте, що орендоване майно до моменту його передачі орендодавцеві знаходилось у володінні і користуванні відповідача, (з врахуванням правової позиції, зазначено у Постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі №5015/4879/12 та від 02.09.2014 р. у справі №927/1215/13).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем передано позивачу орендоване приміщення, про що свідчить акт державного виконавця від 21.04.2016 р. Орендарем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення у встановлений термін.

З матеріалів справи встановлено, що борг відповідача за Договором з липня 2013 року по квітень 2016 року становить 7.918,87 грн. зазначене підтверджується сторонами в акті звірки взаємних розрахунків, станом на 08.11.2016 р. Відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 3.865,91 грн.

Разом з тим, судом здійснено перевірку здійснених позивачем нарахувань та встановлено, що позивач нараховує неустойку за 25 календарних днів квітня 2016 року, в якому відповідачем повернуто йому майно відповідачем. Проте, як вбачається із акту державного виконавця ТзОВ "Томарк" 21.04.2016 р. виселено з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Роксоляни, 23, загальною площею 71,00 кв.м. Натомість постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження складена лише 25.04.2016 р. Відтак, нарахування неустойки має бути здійснено за час фактичного користування спірним майном, тобто до 21.04.2016 р. Таким чином, неустойка за місяць квітень 2016 року становить 576,30 грн. Тому до стягнення підлягає 3.908,92 грн. В решти позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче комерційне підприємство «Томарк» (адреса: вулиця Роксоляни, будинок 23, місто Львів, Львівська область, 79052; ідентифікаційний код 30706051) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25558625) 3.908,92 грн., 1.329,08 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2016

Суддя Трускавецький В.П.