Рішення

від 18.11.2016 по справі 159/4456/15-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4456/15-ц

Провадження № 2/159/31/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Луньової Т.М.,

за участі секретаря - Канашкової О.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача, Доротищенської сільської ради, - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

прокурора - Антонюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Доротищенської сільської ради Ковельського району, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Доротищенської сільської ради Ковельського району №40/1-1 від 31 грудня 2009 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №557005 від 24 лютого 2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_4,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до Доротищенської сільської ради Ковельського району ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Доротищенської сільської ради Ковельського району №40/1-1 від 31.12.2009 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства площею 1, 5495 га та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 557005 від 24 лютого 2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 на підставі рішення Доротищенської сільської ради Ковельського району Волинської області від 31.12.2009 року №40/1-1 є власником земельної ділянки площею 1,5495 га., розташованої в селі Гішин Ковельського району Волинської області.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивачі покликаються на наступні обставини: рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 серпня 2013 року за неповнолітньою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було визнано право на забудову земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої в кінці вулиці Світлої в селі Гішин Ковельського району Волинської області, у порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_9. Земельна ділянка площею 0,25 га, в кінці вул. Світлої в с. Гішин, була виділена ОСОБА_9 для будівництва індивідуального житлового будинку рішенням сесії Доротищенської сільської ради від 21 квітня 1998 року №1/4. 20 червня 1998 року головним архітектором Ковельського району був затверджений проект забудови земельної ділянки, виділеної ОСОБА_9 і з виносом в натурі меж земельної ділянки та складанням схеми виносу в натурі меж земельної ділянки. Вказана земельна ділянка була занесена до земельно кадастрової книги . На виділеній йому земельній ділянці ОСОБА_9 за життя побудував дерев'яну бесідку та гойдалку для дітей, викопав фундамент для будівництва, користувався виділеною йому земельною ділянкою до смерті, 04 вересня 2011 року.

Відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду Доротищенською сільською радою 24 червня 2014 року було прийняте рішення №44/6-6 про надання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд орієнтовною площею 0,25 га в селі Гішин по вул. Світлій,2а Ковельського району. Під час виготовлення проекту землеустрою представником ТзОВ «Садиба Ковель» було встановлено, що виділена Доротищенською сільською радою 21 квітня 1998 року спадкодавцеві ОСОБА_9 земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, накладається на земельну ділянку к.н. 0722181800:02:001:0124, площею 1,5496 га, власником якої є відповідач ОСОБА_4. З покликанням на норми ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року, ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України у чинній редакції, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», позивачі прохають задовольнити позов.

У ході судового розгляду представники позивача ОСОБА_7 ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_1, а також позивач ОСОБА_8 в судовому засіданні 26 жовтня 2016 року, позов підтримали з підстав, зазначених у ньому і прохають задовольнити.

Представник відповідача, Доротищенської сільської ради ОСОБА_3, позову не визнав і заперечив проти його задоволення. Заперечуючи проти позову покликається на наступні обставини: відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду та на підставі заяви позивачів, рішенням Доротищенської сільської ради №44/6-6 від 24.06.2014 року позивачам було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, орієнтовною площею 0,25 га в с. Гішин по вул. Світлій,2а. Місце розташування вказаної земельної ділянки відповідає місцю розташуванню земельної ділянки, яка була виділена рішенням Доротищенської сільської ради від 21 квітня 1998 року №1/4 ОСОБА_9, зокрема вказана земельна ділянка розташована поруч із земельною ділянкою №2 по вул. Світлій в с. Гішин Ковельського району. Всупереч вказаному факту, позивачі вважають, що земельна ділянка, яка була виділена у 1998 році ОСОБА_9, розташована за межами населеного пункту, приблизно в межах контурів 707,708, а саме на землях, які перебували у 1998 році в користуванні Ковельського СЛАТ «Тур» та на землях, що розташовані поза межами населеного пункту, тобто на землях сільськогосподарського призначення. Однак у межах вказаних контурів земельні ділянки у 1998 році під житлове будівництво не могли виділятися. Інформація ТзОВ «Садиба Ковель», щодо виявлення накладення меж земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано позивачам та земельної ділянки площею 1,5495 га, кадастровий номер 0722181800:02:001:0124, власником якої є відповідач ОСОБА_4, не відповідає дійсності, адже відстань між вказаними земельними ділянками становить близько 200 метрів. Крім цього, незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_9 за життя не виготовлялась технічна документація на земельну ділянку, представники ТзОВ «Садиба Ковель» при вимірі та винесенні меж земельної ділянки в натурі, з метою з'ясування місця розташування земельної ділянки до Доротищенської сільської ради не звертались. Натомість виміри проводили на місцевості за вказівкою ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_12 ОСОБА_13 позову не визнав, заперечив проти його задоволення. Заперечуючи проти позову покликається на ті обставини, що рішенням Доротищенської сільської ради від 31 грудня 2009 року №40/1-1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та надання її ОСОБА_4 у власність, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 із земель не наданих у власність чи користування в с. Гішин Ковельського району, загальною площею 1,5495 га пасовищ, для ведення особистого селянського господарства та вирішено надати вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_4. Правомірність передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 1,5495 га, кадастровий номер 0722181800:01:001:0124, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, доводиться даними картографічних матеріалів, згідно яких земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_4 знаходилась і знаходиться за межами населеного пункту с. Гішин, на землях, що відносяться до с. Гішин, сільськогосподарського призначення, ненаданих в користування чи у власність, угіддя - пасовище. Цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,25 га, яка була виділена ОСОБА_9 рішенням Доротищенської сільської ради 21 квітня 1998 року та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 рішенням Доротищенської сільської ради від 24.06.2014 року, є будівництво індивідуального житлового будинку. Відтак, ні земельна ділянка, виділена ОСОБА_9, ні земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можуть знаходитись за межами населеного пункту, зокрема на землях сільськогосподарського призначення, відведених під пасовища. Вказує також на ту обставину, що позивачем не подано суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених у обґрунтування позову.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази суд дійшов висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

У ході судового розгляду визнано сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності таких обставин: рішенням сесії Доротищенської сільської ради від 21 квітня 1998 року №1/4 ОСОБА_9, батькові ОСОБА_7 та ОСОБА_8, було виділено земельну ділянку площею 0,25 га, в кінці вул. Світлої в с. Гішин, для будівництва індивідуального житлового будинку. (а.с.8).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 серпня 2013 року за неповнолітньою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було визнано право на забудову земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої в кінці вулиці Світлої в селі Гішин Ковельського району Волинської області, у порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_9. (а.с.5,6).

Рішенням Доротищенської сільської ради від 24 червня 2014 року №44/6-6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд орієнтовною площею 0,25 га в селі Гішин по вул. Світлій,2а Ковельського району. (а.с. 19).

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач посилається на ту обставину, що земельна ділянка, що виділялась ОСОБА_9, батькові ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у 1998 році для будівництва індивідуального житлового будинку в с. Гішин, в кінці вул. Світлої, а відтак земельна ділянка по вул. Світлій,2а, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано позивачам, є вже приватизованою іншою особою, а саме відповідачем ОСОБА_4

Як на доказ вказаної обставини, позивачі покликаються на повідомлення директора ТзОВ «Садиба Ковель» №1 від 18.06.2015 року, згідно якого після проведення кадастрової зйомки під час формування акту погодження меж земельної ділянки в с. Гішин по вул. Світла,2а було виявлено, що дана земельна ділянка є вже приватизованою. (а.с.22).

Заперечуючи проти позову представник Доротищенської сільської ради пояснив, що земельна ділянка, що виділялась у 1998 році ОСОБА_9, батькові ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для будівництва індивідуального житлового будинку в с. Гішин, в кінці вул. Світлої, відповідає місцю розташування земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою №2 по вул. Світлій в с. Гішин і на теперішній час ніким не приватизована. Земельна ділянка, яка перебуває у власності відповідача ОСОБА_4 розташована за межами населеного пункту с. Гішин, хоча й відноситься до земель с. Гішин, на землях сільськогосподарського призначення і цільовим призначенням вказаної земельної ділянки є ведення особистого підсобного господарства. Відтак, земельна ділянка, передана у 1998 році рішенням Доротищенської сільської ради ОСОБА_9, як і земельна ділянка дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не може знаходитись на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

Згідно ст. 19 ч.1 Земельного кодексу України 1990 року сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного

будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. ч.6 Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. ч.7 Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші

землевпорядні організації.

З 1990 року по 2001 рік, власність на землю мала такі форми: державну, колективну, приватну. Крім цього, земля передавалася в користування.

Громадяни України мали право на отримання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного та гаражного будівництва. Передача земельних ділянок у власність громадянам проводилася місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Передача у власність земельної ділянки, який був раніше наданий громадянину, проводилася сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка ), садівництва, дачного та гаражного будівництва. Ці земельні ділянки передавалися у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, які підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, який засвідчує це право. Документом, який засвідчував право власності або право постійного користування землею був державний акт, який видавався і реєструвався сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

За змістом статей 22,23 Земельного кодексу 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і

одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно з пунктом 7 розділу X В«Перехідні положенняВ» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до 1 січня 2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Тобто, майнові права спадкодавців на земельні ділянки, які видавались громадянам в період дії Земельного кодексу України в редакції 1990 року та Декрету за відсутності державних актів можуть бути підтверджені рішенням органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки; даних земельно-кадастрових документів щодо місцезнаходження, площі земельної ділянки, її цільового призначення; а також документів, які вказують на встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі.

Як встановлено у ході судового розгляду та визнається сторонами, за життя ОСОБА_9 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в с. Гішин по вул. Світлій не виготовлялась.

Як на доказ, що підтверджує місце розташування земельної ділянки, виділеної Доротищенською сільською радою під забудову ОСОБА_9 у 1998 році, позивач посилається на дані Будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виготовленого проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро на підставі замовлення ОСОБА_9 №52 від 20 червня 1998 року, зокрема на проект забудови земельної ділянки та Акт виносу в натуру меж земельної ділянки під будівництво індивідуального жилого будинку в містах, селищах міського типу і селах, виготовлені працівниками проектно-виробничого архітектурно-виробничого бюро. (копія будівельного паспорту на а.с. 7-12).

Однак, як вже було зазначено вище, відповідно до норм законодавства, чинного на час виділення земельної ОСОБА_9, право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, який засвідчує це право.

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, забудовником якої є ОСОБА_9, не містить даних про точну адресу розташування земельної ділянки, однак містить дані, що вказана земельна ділянка розташована в с. Гішин Ковельського району. А проект забудови земельної ділянки, затверджений головним архітектором району ОСОБА_14, як і Акт виносу в натуру меж земельної ділянки під будівництво індивідуального жилого будинку в містах, селищах міського типу і селах, на які покликається позивач, відображають лише конфігурацію земельної ділянки та її площу, без зазначення даних, щодо сусідніх землеволодінь чи землекористувань.

З показань допитаного у ході судового розгляду 03.11.2016 року свідка ОСОБА_15, завідувача сектором містобудування і архітектури Ковельської райдержадміністрації, убачається, що визначити місце розташування у натурі земельної ділянки, забудовником якої є ОСОБА_9, згідно даних Будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виготовленого проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро на підставі замовлення ОСОБА_9 №52 від 20 червня 1998 року, неможливо.

Те, що виділена ОСОБА_9 у 1998 році земельна ділянка площею 0,25 га, як і земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не накладається на земельну ділянку к.н. 0722181800:02:001:0124, площею 1,5496 га, власником якої є відповідач ОСОБА_4, об'єктивно доводиться даними викопіювання з чергового кадастрового плану Доротищенської сільської ради, Технічного звіту коректування планового матеріалу Доротищенської сільської ради, оригінали яких досліджувались у ході судового розгляду (викопіювання з чергового кадастрового плану на а.с.43), а також даними Генерального плану забудови села Гішин Ковельського району, оригінал якого було досліджено у ході судового розгляду (копія на а.с.87) та Проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів с. Доротище та с. Гішин Доротищенської сільської ради, що також досліджувався в оригіналі.

Зокрема, згідно картографічного матеріалу, дослідженого у ході судового розгляду, встановлено, що земельна ділянка к.н. 0722181800:02:001:0124, площею 1,5496 га, власником якої є відповідач ОСОБА_4, хоча й відноситься до земель с. Гішин Ковельського району, однак розташована за межами населеного пункту, на землях сільськогосподарського призначення, угіддя - пасовища, контур 707 (а.с.43).

Вказана обставина не суперечить інформації, наданої на запит адвоката ОСОБА_1 начальником управління держгеокадастру у Ковельському районі Волинської області №29-3 03-99.2-2499/2-16 від 04.11.2016 року. Зокрема згідно доданого до інформації викопіювання з плану меж населених пунктів, земельна ділянка к.н. 0722181800:02:001:0124, площею 1,5496 га, власником якої є відповідач ОСОБА_4, розташована у контурі 707, відноситься до земель села Гішин сільськогосподарського призначення, угіддя пасовища (позначки на мапі ^ ).

Вказана обставина доводиться і матеріалами Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в с Гішин Доротищенської сільської ради Ковельського району Волинської області, згідно яких земельна ділянка, передана у власність відповідачеві ОСОБА_4 розташована на землях сільськогосподарського призначення, які раніше не передавались у користування чи у власність, угіддя - пасовище, та містить позитивні висновки управління Держкомзему у Ковельському районі Волинської області, відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Ковельської районної державної Адміністрації, державної санітарно-епідеміологічної експертизи, державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації (а.с. 101-121).

Врешті, ситуаційною схемою розміщення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Гішин вул. Світла,2а Доротищенської сільської ради, спростовується та обставина, що межі земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої було надано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, накладається на земельну ділянку к.н. 0722181800:02:001:0124, площею 1,5496 га, власником якої є відповідач ОСОБА_4, чи на будь яку іншу земельну ділянку, що знаходиться у власності чи користуванні інших осіб.

Крім цього, як убачається з рішення Доротищенської сільської ради від 21.04.1998 року №1/4, ОСОБА_9 було виділено земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в с. Гішин в кінці вул.. Світлої.

Рішення про передачу вказаної земельної ділянки ОСОБА_9 у власність сільською радою не приймалось

За життя ОСОБА_9 не побудував на виділеній йому земельній ділянці житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами і не розпочав такого будівництва, а також не отримав державного акту на право власності чи користування виділеною йому земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 7 розділу X В«Перехідні положенняВ» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до 1 січня 2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

За змістом частини 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) до спадкоємців у порядку спадкування на загальних підставах переходить лише право власності на земельну ділянку, із збереженням його цільового призначення. Право користування землею не може бути успадковано.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У ході судового розгляду позивачі не довели існування порушень їх прав та інтересів відповідачами, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 15,30,59-62, 85, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ч.1 ст.1225 ЦК України, пунктом 7 розділу X В«Перехідні положенняВ» Земельного кодексу України, ст.ст.19, 22,23 Земельного кодексу 1990 року, суд

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_6, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Доротищенської сільської ради Ковельського району, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення Доротищенської сільської ради Ковельського району №40/1-1 від 31 грудня 2009 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №557005 від 24 лютого 2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_4, відмовити повністю.

Скасувати забезпечення даного позову у виді накладення арешту на земельну ділянку площею 1,5495 га, розташовану за адресою: с. Гішин Ковельського району Волинської області, кадастровий номер 0722181800:02:001:0124, власником якої є ОСОБА_4, застосоване на підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду від 06 вересня 2016 року.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча: Т.М.Луньова