Рішення

від 18.11.2016 по справі 263/10054/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/10054/16-ц

Провадження № 2/263/2433/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Шатілової Л.Г., при секретарі Маслюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності за заповітом на 1/20 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, померлого, 28.01.2016 року.

16.09.2016 року позивачка надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначила, що її батьку ОСОБА_2, померлому, 28.01.2016 року, належала 1/20 частина квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його сина ОСОБА_3, померлого 14.06.1996 року. Також її батьку належала 1/5 частина вищевказаної квартири, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.04.1995 року, зареєстрованого в Маріупольському БТІ 16.06.1995 року, однак на даний час це свідоцтво є втраченим. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, яким заповів їй усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі належну частку квартири44 в будинку № 10 по вул. Дев'ятої Авіадивізії у м. Маріуполі Донецької області. На даний час вона позбавлена можливості зареєструвати право власності: на 1/20 частині спірної квартири - через відсутність державної реєстрації права власності батька на цю частину квартири; на 1/5 частину спірної квартири - через втрату оригіналу свідоцтва про право власності на житло. З огляду на викладене, просила визнати за нею право власності на 1/4 (1/20+1/5) частину вищевказаної квартири в порядку спадкування за заповітом.

Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, уточнені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 06.04.1995 року № 35417, ОСОБА_2, а також членам його сім'ї ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 /а.с. 15/.

Зі свідоцтва про право власності за законом від 08.11.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7-1179, вбачається, що ОСОБА_2 отримав у спадщину 1/20 частину квартири АДРЕСА_1 /а.с. 16/.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії І-НО № 921758 від 29.01.2016, ОСОБА_2 помер 28.01.2016 року /а.с. 134/.

Відповідно до заповіту від 31.01.2002 року, зареєстрованого у реєстрі за № 5-159, ОСОБА_2 заповів позивачці ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі належну частку квартири АДРЕСА_1 /а.с. 12/.

Судом також встановлено, що 04.08.2016року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2, на земельну ділянку, розташовану за адресою: Донецька область Володарський район Республіканська сільська рада, площа 10,660 га, кадастровий номер 1421785500:05:000:0571.

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 327/02/31 від 03.08.2016 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2, на частину спірної квартири АДРЕСА_1 через відсутність у спадкоємця документів, оформлених відповідно до чинного законодавства, що підтверджують належність майна спадкодавцеві /а.с. 10/.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, позивачка є такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого 28.01.2016 року, але позбавлена можливості іншим шляхом оформити правовстановлюючі документи, а тому суд вважає необхідним захистити права позивачки та визнати за нею у судовому порядку право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 321, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 131, 197, 209-210, 212-213 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, житловою площею 43,5 кв.м., загальною площею 73,9 кв.м., в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2, померлого 28.01.2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Г.Шатілова