Рішення

від 16.11.2016 по справі 193/1850/16-ц

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1850/16-ц

Провадження №2/193/566/16

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

16 листопада 2016 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О. В.

при секретарі Палій Л. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2, до Софіївської селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2016 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області звернувся позивач з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування позову зазначає, що 18 грудня 2015 року помер його батько ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина ,яка складається з земельної ділянки площею 9,090 га., переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на праві власності.

02 вересня 2016 року позивач звернувся до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ,але постановою нотаріуса від 02.09.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно ,а саме оригіналу Державного акту від 24.03.2005 року серія ДП № 044001.

Після смерті ОСОБА_6 оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку позивач не зміг знайти, так як за життя був втрачений померлим ОСОБА_6 , про що було подано об'яву в газету про його втрату від 02.03.2015 року.

Крім позивача спадкоємцями майна померлого є : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також прийняли спадщину після смерті батька та чоловіка.

Позивач не має можливості відновити втрачений Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 9,090 га. та отримати свідоцтво про право на спадщину, тому змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про місце ,час та дату розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, належним чином повідомлені у судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі проти позову не заперечують .

Представник відповідача -Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області ,належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з'явився ,заяву про розгляд справи без його участі не надавав.

Представник третьої особи Відділу Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без йог участі.

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, при визнанні відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, беручи до уваги заяву позивача та клопотання відповідача, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

18 грудня 2015 року помер батько позивача ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 658272 від 21.12.2015 року. Факт того що померлий приходився позивачу батьком підтверджено свідоцтвом про народження позивача серії IV-КИ № 329842 від 22.10.1983 року (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина яка складається із земельної ділянки площею 9,0900 га., переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на праві власності, що підтверджено Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ДП № 044001 від 24.03.2005 року. Акт виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на підставі рішення Софіївської районної державної адміністрації № 2201 від 15.06.2004 року. Однак при житті спадкодавець втратив його, що підтверджено оголошенням подана у газету «Вісті Софіївщини» № 18(2107) від 07.03.2015 року (а.с. 25). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельній ділянці площею 9,090 га. розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, присвоєно кадастровий номер 1225255000:03:005:0012 (а.с. 15). 02 вересня 2016 року позивач звернувся до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ,але постановою нотаріуса від 02.09.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме оригіналу Державного акту від 24.03.2005 року серія ДП № 044001, що підтверджено відповідною постановою приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 (а.с. 7) .

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 9,090 га складає 288099,30 грн. (а.с. 14).

Як вбачається із наданої приватним нотаріусом спадкову справу ,відповідно до заповіту складений ОСОБА_6, від 20.03.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Софіївського нотаріального округу Дніпропетровської області, вказану ОСОБА_7 земельну ділянку він заповідав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, заповіт був належним чином зареєстрований у реєстрі (а.с. 52,53).

Крім позивача, спадкоємцями майна померлого є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не заперечують проти позову, про що було надано відповідні заяви.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 п.г. ст.81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за законом є фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно вимог ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення позову та визнання за позивачем право власності на земельну ділянку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_1.

Тому, керуючись ст.ст. 10,11,60,169,174,197,209,212,215,218 ЦПК України, ст.ст.16,328,392,355,356,367,1216-1223,1225,1261,1268 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2, до Софіївської селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлого 18 грудня 2015 року батька - ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 9,090 га , переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225255000:03:005:0012.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Шумська