Ухвала

від 19.10.2016 по справі 489/6213/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/6213/13-ц

Номер провадження 2/489/2288/16

Ухвала

Іменем України

19 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" (далі-заявник) про звільнення майна з-під арешту,

встановив

В липні 2016 року, заявник звернувся до суду з вказаною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наявність арешту на нерухоме майно перешкоджає іпотекодержателю у реалізації свого законного пріоритетного права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявник просив суд звільнити нерухоме майно з-під арештів.

Заявник свого представника в судове засідання не направив.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставин.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, арешти, на які посилається заявник накладено в межах виконавчих проваджень №41704986, №41704846, №41705585, №41704744.

Ухвалою суду від 02.10.2015 у вище перерахованих виконавчих провадженнях замінено сторону виконавчих проваджень з ПАТ "Терра банк" на правонаступника ПАТ "КРИСТАЛБАНК".

За таких обставин, заявник є стороною вказаних виконавчих проваджень. Відтак до правовідносин, що виникли між сторонами необхідно застосовувати положення ст. 383 ЦПК України: "Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи".

За таких обставин, суд зазначає, що заявник, будучи стороною виконавчих проваджень, в межах яких накладено арешти на майно та вважаючи постанови про арешт майна божника неправомірними, має право  звернутися до суду з аналогічними вимогами в порядку ст. 383 ЦПК України.

У випадку, коли заявник, який є стороною виконавчих проваджень бажає звільнити майно з-під арештів, при цьому не посилається на неправомірність винесених державним виконавцем постанов про накладення арештів, він може реалізувати своє право на судовий захист шляхом подання позову про звільнення майна з-під арешту.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що подана заявником заява про звільнення майна з-під арешту не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд  

ухвалив

Провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" про звільнення майна з-під арешту закрити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                 В. В. Кокорєв