Ухвала

від 21.11.2016 по справі 480/496/15-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/496/15-ц

УХВАЛА

21 листопада 2016 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області, у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Біди В.Д.; прокурора Кравченко А.Б., представника ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області - ОСОБА_2; представника ОСОБА_3 та Приватного сільськогосподарського підприємства В«АскерВ» - ОСОБА_4, під час розгляду у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільної справи за позовом Прокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_3 та Приватного сільськогосподарського підприємства В«АскерВ» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

встановив:

У березні 2015 року Прокурор Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_3 та Приватного сільськогосподарського підприємства В«АскерВ» з такими вимогами:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 287-р від 12.07.2007 В«Про затвердження технічної документації із землеустрою в межах території Криничанської сільської радиВ» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району та виготовлення на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку загальною площею 10,75 га (згідно додатку до розпорядженння);

-визнати недійсним Державний акт серії ЯЕ № 899995 від 08.08.2007 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 10,75 га з кадастровим номером 4824282300:06:000:0045, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701800741 та скасувати запис про його державну реєстрацію;

-визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки площею 10,75 га з кадастровим номером 4824282300:06:000:0045, укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством В«АскерВ» 09.08.2007, зареєстрований ОСОБА_1 регіональною філією ДП В«Центр ДЗКВ» 04.09.2007 за № 04070180795 та скасувати запис про його державну реєстрацію;

-ОСОБА_3 та Приватному сільськогосподарському підприємству В«АскерВ» повернути земельну ділянку площею 10,75 га з кадастровим номером 4824282300:06:000:0045, вартістю 132626,44 грн., розташовану на території Криничанської сільської ради Миколаївського району у власність держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що Прокуратурою Миколаївського району встановлено порушення вимог законодавства при передачі земельної ділянки у приватну власність фізичній особі ОСОБА_3 внаслідок розпаювання земель, які знаходились у користуванні сільськогосподарського кооперативу В«ім. ГрькогоВ» на території Криничанської сільської ради.

Так, розпорядженням ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 287-р від 12.07.2007 В«Про затвердження технічної документації із землеустрою в межах території Криничанської сільської радиВ» , затверджено (п. 1) технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам України (40 осіб, у тому числі і ОСОБА_3Г.) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Криничанської сільської ради, (п. 2) рекомендовано ДП В«ОСОБА_1 науково дослідний та проектний інститут землеустроюВ» здійснити встановлення меж в натурі (на місцевості) у відповідності з технічною документацією та виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки (особам згідно зі списком, у тому числі ОСОБА_3Г.).

Однак, вказане розпорядження прийнято на підставі рішень ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 152-р від 19.04.2007 В«Про приватизацію земель СК ім. ГорькогоВ» та № 242-р від 20.06.2007 В«Про затвердження проекту приватизації земель СК ім. Горького в межах території Криничанської сільської радиВ» , які постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 23.01.2014 у справі № 2а-2500/12/1470 за позовом Державної фінансової інспекції у Миколаївській області визнані протиправними та скасовані. При цьому прокурор зазначає, що судом доведено факт незаконності розпаювання членами кооперативу ім. Горького земель державної власності. Вказане рішення суду ніким не оскаржено та 13.12.2013 набрало законної сили.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 118 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час прийняття ОСОБА_1 районною державною адміністрацією вищевказаних розпоряджень) передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки, розпорядження ОСОБА_1 райдержадміністрації № 152-р від 19.04.2007 та 242-р від 20.06.2007, на підставі яких розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності членів СК ім. Горького на земельні ділянки скасовані судом, відповідно, похідне від них розпорядження адміністрації № 287-р від 12.07.2007 про затвердження цієї документації, також є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, на підставі оскаржуваного розпорядження № 287-р від 12.07.2007 ОСОБА_1 районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_3 видано державний акт. Указаний державний акт є правовстановлюючим документом, похідним від спірного розпорядження. Тому скасування розпорядження № 287-р від 12.07.2007 тягне за собою скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Крім того, 09.08.2007 між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством В«АскерВ» укладено договір оренди землі, який зареєстровано ОСОБА_1 регіональною філією Центру ДЗК 04.09.2007 за № 04070180795. Згідно з цим договором ОСОБА_3 надала у користування Приватному сільськогосподарському підприємству В«АскерВ» земельну ділянку площею 10,75 га, належну їй на праві власності, строком на 10 років.

Посилаючись на недійсність державних актів, прокурор вказує на те, що це тягне за собою недійсність договору оренди, оскільки його укладено особою, яка не мала повноважень на розпорядження земельними ділянками, а відповідно на укладення такого договору. З огляду на викладене, вказаний договір підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню у власність держави.

Також у позові прокурор зазначив, що оскільки позовні вимоги стосуються визнання незаконним рішення райдержадміністрації та визнання недійсними державного акта та договору оренди землі, що стосуються одного й того ж майна - спірної земельної ділянки, то згідно з положеннями ст. ст. 15, 16, 126 ЦПК України ці вимоги необхідно розглядати в одній справі, як нерозривно пов'язані між собою.

08 червня 2016 року прокурор звернувся до суду із заявою від 07.06.2016 № (15-31) 8527 вих-16 про зміну предмета позову, у якій поряд із раніше заявленими вимогами виклав також вимоги про: визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 152-р від 19.04.2007 В«Про приватизацію земель СК ім. ГорькогоВ» , а також розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 242-р від 20.06.2007 В«Про затвердження проекту приватизації земель СК ім. Горького в межах території Криничанської сільської радиВ» .

У вказаній заяві прокурор посилається на те, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2016 у справі № 2а-2500/12/1470 скасовано рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 23.01.2014. Провадження у справі закрито.

У мотивувальній частині ухвали вказано про те, що спір стосовно правовідносин, пов'язаних з отриманням у приватну власність громадянами земельних ділянок в межах території Криничанської сільської ради зачіпає інтереси приватних власників та знаходиться поза межами публічно-правових відносин, а тому повинен розглядатися у порядку, визначеному ЦПК України.

З огляду на викладене, прокурор вбачає підстави для зміни предмета позову.

Представник відповідачів - ОСОБА_3 та Приватного сільськогосподарського підприємства В«АскерВ» - ОСОБА_4 у письмових запереченнях на заяву, а також у судовому засіданні проти заяви заперечувала просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що прокурор у заяві разом із предметом позову змінив і підстави позову, що не допускається нормами ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_2 у судовому засіданні також заперечувала проти заяви з тих же підстав.

Прокурор подав письмові заперечення на заперечення відповідачів проти заяви, вважав, що підстава позову не змінилась; у судовому засіданні заяву про зміну предмета позову, а також заперечення підтримав, вважав заперечення представників відповідачів безпідставними.

Заслухавши прокурора, пояснення представників відповідачів, розглянувши заяву прокурора про зміну предмета позову, суд дійшов такого:

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Позов - це вимога позивача до відповідача, звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу і здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Елементами позову є його складові частини, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу. Елементи позову визначають зміст судової діяльності, індивідуалізують позови. За елементами здійснюється класифікація позовів на види, встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. Елементи позову мають важливе значення у тому числі і для організації захисту відповідача проти позову. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у своєму рішенні.

До елементів позову належать його предмет, підстава та зміст, які обов'язково відображаються в позовній заяві.

Предметом позову є частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, зокрема, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Як вже зазначалось вище, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити предмет позову (ч. 2 ст. 31 ЦПК України). Зміна предмета позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача або доповнення позивачем первісних вимог новими. При цьому зміна предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по суті і в межах спірних правовідносин. У випадку, коли нова вимога позивача виходить за межі спірних правовідносин, позивач зобов'язаний пред'явити новий позов.

Підставою позову є частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

При цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, а саме, такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Однак позивач для обґрунтування своїх вимог завжди повинен наводити повний комплекс фактів. Відсутність одного з них може зробити вимогу необґрунтованою.

Слід підкреслити, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. При цьому одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Недотримання цієї норми призводить до судових помилок. Верховний Суд України неодноразово наголошував, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до норм ЦПК, і одночасно - як відмову від раніше заявлених вимог.

Отже з викладеного вище вбачається, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, було встановлено порушення вимог законодавства при передачі земельної ділянки у приватну власність фізичній особі ОСОБА_3 внаслідок розпаювання земель, які знаходились у користуванні сільськогосподарського кооперативу В«ім. ГорькогоВ» на території Криничанської сільської ради. Отже даний спір стосується правовідносин, пов'язаних з отриманням у приватну власність фізичною особою ОСОБА_3 земельної ділянки в межах території Криничанської сільської ради.

У мотивувальній частині ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2016 у справі № 2а-2500/12/1470 зазначено, що спір стосовно правовідносин, пов'язаних з отриманням у приватну власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3Г, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 земельних ділянок в межах території Криничанської сільської ради зачіпає інтереси приватних власників. При цьому, вказані особи не беруть участь у даній справі.

Таким чином, прокурор у заяві про зміну предмета позову, вийшов за межі спірних правовідносин.

Суд вважає, що у заяві про зміну предмета позову прокурор одночасно змінив і предмет і підстави позову. Так прокурор доповнив позов новими обставинами, при цьому первісні обставини у позові не збереглися. У заяві прокурор просить суд визнати недійсними ще два акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено, а також інших вимог, тобто фактично йдеться про подання нового позову.

З огляду на викладене у задоволенні заяви прокурора про зміну предмета позову слід відмовити.

Суд не бере до уваги посилання відповідачів на несплату прокурором судового збору, а також про пропуск строку позовної давності, оскільки відмовляє у задоволенні заяви, а питання про застосування позовної давності може вирішуватися судом під час ухвалення рішення у справі по суті спору.

Прокурор при цьому не позбавлений права звернутися із новим позовом у загальному порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 45, 46, ч. 1 ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви прокурора від 07.06.2016 № (15-31) 8527 вих-16 про зміну предмета позову у справі за позовом Прокурора Миколаївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_3 та Приватного сільськогосподарського підприємства В«АскерВ» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_31

21.11.2016