Ухвала

від 08.11.2016 по справі 757/54918/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54918/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

08.11.2016 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016000000000054.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016000000000054 від 29.02.2016, за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Встановлено, що групою осіб з використанням підроблених реєстраційних документів створено та придбано понад 30 суб`єктів підприємницької діяльності резидентів, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в отриманні необґрунтованого «податкового кредиту» від підприємств-імпортерів з метою мінімізації «податкового навантаження», а також виведення коштів, отриманих від останніх, на підставі безтоварних операцій у «тіньовий», тобто неконтрольований державою, обіг.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "АВТОТЕХНІКС УКРАЇНА" (ЄРДПОУ 40085011) № НОМЕР_1 ; ТОВ "КРАМОР СТЮАРТ УКРАЇНА" (ЄРДПОУ 40521067) № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; ТОВ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВТО ЛАЙФ" (ЄРДПОУ 40352937) № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; ТОВ " ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "АВТО СІТІ"(ЄРДПОУ 40304755) № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ; ТОВ "КЕПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (ЄРДПОУ 40270130) № НОМЕР_8 , відкритих у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), юридична адреса: м. Київ вул. Лєскова, 9, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаної юридичної особи.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1