Ухвала

від 21.11.2016 по справі 904/9979/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду

21.11.16р. Справа № 904/9979/16

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (м. Кам'янське, Дніпропетровської області)

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду

У третейській справі № 14/101К-16:

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (м. Камянське, Дніпропетровської області)

до Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 4140-08 від 15.07.2014 у загальному розмірі 37 951 грн. 62 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від заявника (позивача): ОСОБА_2 - представник (довіреність від 24.05.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Постійно діючим регіональним третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" 30.09.2016 прийнято рішення у справі № 14/101К-16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яким:

- позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." задоволено частково;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." 1 878 грн. 24 коп. пені за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014, 1 366 грн. 43 коп. - 3% річних за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014, 21 228 грн. 71 коп. - інфляційних втрат за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." 379 грн. 52 коп. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом;

- в решті позовних вимог відмовлено.

До господарського суду Дніпропетровської області 03.11.2016 від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." надійшла заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 30.09.2016 у справі № 14/101К-16.

Заявник (позивач) обґрунтовує свої вимоги тим, що всупереч Закону України "Про третейські суди" відповідач в добровільному порядку не виконав рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 21.11.2016. Крім того, вказаною ухвалою суду було витребувано у Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група": третейську справу № 14/101К-16; прийняте рішення про утворення постійно діючого третейського суду; затверджене Положення про постійно діючий третейський суд; затверджений регламент третейського суду; затверджений список третейських суддів; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; статут; довідку про включення Третейського суду до державного реєстру.

Витребувані у Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" ухвалою суду від 03.11.2016 документи до господарського суду надійшли 17.11.2016 (вх.суду 70637/16 від 17.11.2016), в тому числі була надіслана третейська справа № 14/101К-16.

Від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." також надійшли письмові пояснення від 21.11.2016, в яких він повідомляє суд про те, що не звертався до компетентного суду із заявою про скасування рішення третейського суду та не подавав заяву про визнання третейського застереження недійсним. Також у поясненнях зазначено, що заборгованість відповідачем добровільно не погашена.

У судове засідання 21.11.2016 з'явився представник позивача (заявника).

Представник відповідача у судове засідання 21.11.2016 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд зазначає наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50064, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47, на вказану адресу і направлялась кореспонденція господарського суду для відповідача.

Так, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: юридична адреса, на яку надсилалась кореспонденція суду, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; судом було здійснено відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача, шляхом формування витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного поштового відправлення суду, а також виготовлялась копія реєстру № 41 на відправку пошти з повідомленням від 04.11.2016, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до вказаних документів ухвала суду була отримана відповідачем 15.11.2016 .

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 03.11.2016 була надіслана сторонам у справі завчасно , з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 03.11.2016 була надіслана на його адресу, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана відповідачем завчасно. Будь-яких клопотань від відповідача протягом одного тижня з моменту отримання ухвали суду (15.11.2016) до суду не надходило.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на участь його представників у судовому засіданні.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача. Крім того, будь-яких клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи протягом одного тижня з моменту отримання ухвали суду (15.11.2016) до суду не надходило. Слід також зазначити, що відповідно до частини 2 статті 122-9 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду складає 1 місяць з дня її надходження до суду, а отже у даній справі закінчується - 03.12.2016.

Представником позивача у судовому засіданні 21.11.2016 було викладено зміст заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду від 30.09.2016 у справі № 14/101К-16. Також представником позивача наголошено, що третейське застереження в договорі не визнано недійсним, а рішення третейського суду не оскаржене та, відповідно, не скасоване на теперішній час, крім того, представник позивача посилався на те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону, що підтверджується матеріалами третейської справи № 14/101К-16.

Вимоги ухвали суду від 03.11.2016 були виконані позивачем у повному обсязі.

У судовому засіданні було зауважено, що встановлення обставин щодо відсутності підстав для відмови у видачі виконавчого документа, передбачених статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України, можливо буде встановити при огляді третейської справи.

Отже, у судовому засіданні були оглянуті та досліджені матеріали третейської справи № 14/101К-16.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача (заявника), -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець, відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (далі - постачальник, позивач) 15.07.2014 було укладено договір поставки № 4140-08 (далі - договір, а.с.13-18), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання відповідно до специфікації на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 9.2. договору у випадку, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом перемовин, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності з регламентом вказаного суду). Рішення третейського суду є остаточним та обов'язковим для сторін та підлягає виконанню в строки, зазначені в рішенні суду.

Рішенням Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", у сформованому відповідно до регламенту складі колегії суддів: при головуючому колегії, третейському судді - Палій Є.А., третейському суді - доповідачі Петрової Т.А., третейському судді Манелюка Д.В. та при секретарі судового засідання Пахомовій Д.М. від 30.09.2016 у справі № 14/101К-16:

- позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." задоволено частково;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." 1 878 грн. 24 коп. пені за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014, 1 366 грн. 43 коп. - 3% річних за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014, 21 228 грн. 71 коп. - інфляційних втрат за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." 379 грн. 52 коп. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Так, стаття 50 Закону України "Про третейські суди" визначає, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

У наданому до матеріалів справи рішенні Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016 у справі № 14/101К-16 вказано, що:

- рішення набуває чинності з моменту оголошення його сторонам та посвідчення печаткою засновника постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" підписів третейських суддів, є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України "Про третейські суди";

- рішення оголошене сторонам та набуває чинності 30.09.2016;

- строк для добровільного виконання рішення становить 30 днів з моменту набрання чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016 у справі № 14/101К-16 в добровільному порядку у визначений для цього строк не виконав.

В матеріалах справи відсутні докази того, що третейське застереження, викладене у договорі поставки № 4140-08 від 15.07.2014, а також рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016 сторонами оскаржувались (пояснення позивача від 21.11.2016).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Постійно діючим регіональним третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" 30.09.2016 у справі № 14/101К-16 вирішено спір між позивачем та відповідачем, який підвідомчий третейським судам згідно з нормами статті 6 Закону України "Про третейські суди", а саме: вищезазначений спір був розглянутий третейським судом у відповідності до підвідомчості справ третейським судам, встановленої статтями 6, 12 Закону України "Про третейські суди". Крім того, заяву про видачу виконавчого документа на рішення вищевказаного третейського суду подано до господарського суду в межах трирічного строку, встановленого частиною 2 статті 122-7 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зауважити, що відповідно до абзацу 2 пункту 2.1. Регламенту Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", затвердженого зі змінами рішенням Ради Асоціації "Регіональна правова група" від 16.03.2013 (протокол № 26), визначено, що третейський суд розглядає справи колегіально у складі трьох судів, про що Голова Третейського суду виносить відповідну ухвалу.

За змістом пункту 2.2. Регламенту Третейського суду формування складу Третейського суду здійснюється у наступному порядку: при формуванні складу Третейського суду кожна із сторін протягом п'яти днів з моменту отримання Повідомлення Третейського суду обирає по одному судді із затвердженого Списку третейських суддів, про що письмово повідомляє Третейський суд, а обрані у такий спосіб судді, обирають третього третейського суддю - головуючого при розгляді конкретної справи. Якщо одна із сторін не обере третейського суддю протягом 10 днів після одержання Повідомлення Третейського суду або сторони обрали одного і того самого суддю, Голова Третейського суду призначає іншого суддю, а призначені у такий спосіб судді, обирають третього третейського суддю - головуючого при розгляді конкретної справи. У разі, якщо обидві сторони у визначений термін не обрали належну кількість суддів, Голова Третейського суду призначає двох суддів із затвердженого Списку третейських суддів, а призначені у такий спосіб судді, обирають третього третейського суддю - головуючого при розгляді конкретної справи.

З матеріалів третейської справи № 14/101К-16 вбачається, що ухвалою Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 05.08.2016 про обрання колегії суддів обрано колегію третейських суддів для розгляду справи № 14/101К-16 у складі: ОСОБА_3 (головуючий), ОСОБА_4 (доповідач), ОСОБА_5

При цьому, суд звертає увагу на те, що суддю Манелюка Д.В. обрано згідно клопотання позивача від 02.08.2016; від відповідача звернень щодо обраного судді не надходило, у зв'язку з чим на підставі пункту 2.2. Регламенту суду головою призначено суддю Сідлецьку С.О.; а суддями Манелюком Д.В. та Сідлецькою С.О. обрано третього третейського суддю - головуючого для вирішення спору між сторонами у справі № 14/101К-16 - ОСОБА_3

В процесі розгляду справи № 14/101К-16 була винесена ухвала Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016 про обрання колегії суддів, якою було достроково припинено повноваження третейського судді Сідлецької С.О. та обрано колегію третейських суддів для розгляду справи № 14/101К-16 у складі: ОСОБА_3 (головуючий), ОСОБА_6 (доповідач), ОСОБА_5

Станом на час розгляду господарським судом заяви про видачу виконавчого документа, рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України Асоціації "Регіональна правова група" у справі № 14/101К-16 не скасоване компетентним судом. Доказів протилежного до матеріалів справи сторонами не долучено

Доказів визнання недійсним третейського застереження сторонами суду не надано.

Виходячи із суб'єктного складу сторін заява про видачу виконавчого документа підвідомча господарському суду.

Згідно з пунктом 6.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, у разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

У відповідності до норм чинного законодавства України, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа в розумінні статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 122-10 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до статті 56 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується з положеннями статті 122-10 Господарського процесуального кодексу України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 вказаного Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Описані вище обставини свідчать про відсутність встановлених частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю"А.З.О.Ф." про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Крім того, статтею 57 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, як вбачається з наявних у справі документів, рішення третейського суду не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону та третейського застереження, що міститься в пункті 9.2. договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейським застереженням та не виходить за межі третейського застереження; дане третейське застереження не визнане недійсним компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин, враховуючи, що Закон України "Про третейські суди" не надає права компетентному суду, який розглядає заяву про видачу виконавчого документа, надавати стороні строк для добровільного виконання рішення третейського суду, суд приходить до висновку про необхідність видачі виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016 по справі № 14/101К-16.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене керуючись статтею 56 Закону України "Про третейські суди", статтями 49, 86, 115, 117, 122-7, 122-8, 122-9, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду задовольнити.

2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (ідентифікаційний код 32722866) накази на примусове виконання рішення Постійно діючого регіонального третейського суду України Асоціації "Регіональна правова група" від 30.09.2016 по третейській справі № 14/101К-16 про:

- стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 61, офіс 45; ідентифікаційний код 32722866) 1 878 грн. 24 коп. пені за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014, 1 366 грн. 43 коп. - 3% річних за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014, 21 228 грн. 71 коп. - інфляційних втрат за порушення умов договору поставки № 4140-08 від 15.07.2014;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 61, офіс 45; ідентифікаційний код 32722866) - 379 грн. 52 коп. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "А.З.О.Ф." (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 61, офіс 45; ідентифікаційний код 32722866) - 689 грн. 00 коп. судового збору за розгляд заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, про що видати наказ.

4. Повернути Постійно діючому регіональному третейському суду України при Асоціації "Регіональна правова група" справу № 14/101К-16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя ОСОБА_7