Рішення

від 11.11.2016 по справі 909/735/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 р. Справа № 909/735/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури

вул. К.Левицького,4, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 78000

в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради

Івано-Франківської області,

вул. Макуха,12, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

Комунальне підприємство "Дирекція теплопостачання"

вул. Шевченка, 3а, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач"

вул. Шевченка, 3 А, м. Тлумач, 78000

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі стягнення 41 902, 43 грн. - заборгованості, з яких: 37 169, 82 грн. - основного боргу, 1 523, 96 грн. - інфляційних збитків, 2 617, 93 грн. - пені, 590, 72 грн. - 3 % річних;

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - керівник, (паспорт серія СС- №078200 виданий Тлумацьким РВ УМВС в івано-Франківській області 05.05.1996р.; витяг з ЄДРЮОФОП №1001270501 від 15.08.16);

від позивача: ОСОБА_3-представник, (довіреність №14 від 01.11.16);

від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність №15/09/16 від 15.09.16);

від прокуратури: ОСОБА_5.В. - прокурор, (посвідчення №041241 від 08.02.16);

встановив: Заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області в особі Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання" з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 42 766,28грн., з яких: 36 751,50грн.-основного боргу; 3 303,23грн. - пені; 2 099,82грн. - інфляційних втрат та 611,73грн.- 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.16 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 20.09.16.

В судовому засіданні 20.09.16 оголошувалась перерва до 11.10.16.

Ухвалою суду від 11.10.16 розгляд справи відкладався на 18.10.16.

В судовому засіданні 18.10.16 оголошувалась перерва до 27.10.16.

Ухвалою суду від 27.10.16 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 11.11.16.

В судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання про зменшення суми позову (вх. № 11581/16 від 11.11.16). Позивач просить стягнути з відповідача 41 902, 43 грн. - заборгованості, з яких: 37 169, 82 грн. - основного боргу, 1 523, 96 грн. - інфляційних збитків, 2 617, 93 грн. - пені, 590, 72 грн. - 3 % річних.

Враховуючи правила ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11, відповідно до якого, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (в межах суми сплаченого судового збору).

Cпір розглядається у відповідності до зменшених позовних вимог. При цьому суд бере до уваги той факт, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Мотивуючи заявлені позовні вимоги вказали на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, в частині оплати за надані послуги оренди. Відповідно, за прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Крім того, на підставі п. 5.4 договору за прострочення виконання зобов'язання нараховано пеню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав на відсутність підстав для здійснення представництва інтересів держави прокуратурою та невірне визначення суми боргу. Свою правову позицію щодо даного спору виклав у відзиві на позовну заяву (вх. № 12963/16 від 20.09.16), письмових поясненнях (вх. № 14461/16 від 18.10.16 та № 16081/16 від 11.11.16).

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу № 23 від 19.06.2013 року спільного засідання постійних комісій Тлумацької районної ради з питань регуляторної політики, майна та приватизації та з питань промисловості, будівництва і житлово-комунального господарства VI демократичного скликання, Тлумацькою районною радою вирішено передати в оренду ТзОВ «Західтепдоенергоінвест-Тлумач» частину приміщення котельні площею 150 кв.м в м. Тлумач, вул. Шевченка, За для встановлення орендарем сумісно з наявним газовим обладнанням твердопаливних котлів, що мали б забезпечувати теплопостачання споживачів даної котельні та укласти з даного приводу договір оренди.

29.07.2013 року між КП «Дирекція теплопостачання» (далі Орендодавець) та ТзОВ «Західтеплоенергоінвест-Тлумач» (далі Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності з метою влаштування котлів на твердому паливі.

Пункт 1.1. договору від 29.07.2013 року вказує, що Орендодавець на виконання рішення спільного засідання постійних комісій Тлумацької районної ради (протокол №23 від 19.06.2013 року) передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади Тлумацької районної раді: частину вбудованих нежитлових приміщень котельні в центральній частині м.Тлумач по вул.Шевченка,3а, загальною площею 150 м кв димову трубу та обладнання котельні. Майно передається в оренду з метою влаштування котлів на твердому паливі.

Відповідно до п.3.2.3. договору, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Орендна плата згідно п.4.1. визначається на підставі ОСОБА_5 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ України від 04.10.1995 року за №786.

Відповідачу нараховано орендну плату в сумі 37 169, 82 грн. (травень 2015 року- травень 2016 року).

З урахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу відповідачу нараховано 3% річних в сумі 590, 72 грн. (червень 2015 року - липень 2016 року) та інфляційні втрати в сумі 1 523, 96 грн. (червень 2015 року - липень 2016 року).

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати). Враховуючи наведений пункт договору, відповідачу нараховано пеню в сумі 2 617, 93 грн.

Суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 29.07.13 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсними (ст. 204 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди. Як вбачається з заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача основний борг, що складає 37 169, 82 грн., при цьому не підтверджує факт надання послуг на вказану суму. Матеріали справи містять підписані представниками обох сторін акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 58 433, 41 грн. (січень-травень 2016 року та квітень 2015 року, червень-грудень 2015 року). При цьому має місце часткова оплата за надані послуги в сумі 22 106, 25 грн., що підтверджується присутніми в судовому засіданні представниками сторін.

Отже, документально підтвердженим є борг в сумі 36 327, 16 грн., що підлягає стягненню з відповідача. В частині стягнення основного боргу в сумі 842, 66 грн слід відмовити.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ст. 611 та 625 Цивільного кодексу України (стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат).

Так як відповідачем частково погашався борг, а доказів тому не подано, неможливо встановити фактичну заборгованість за конкретний період. Відповідно, неможливо встановити періоди прострочки виконання грошового зобов"язання.

Як наслідок, суд не взмозі здійснити перевірку поданого позивачем розрахунку.

Тому, в частині стягнення 1 523, 96 грн. - інфляційних збитків, 2 617, 93 грн. - пені, 590, 72 грн. - 3 % річних слід відмовити.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Що стосується позиції відповідача про безпідставне представництво прокуратурою інтересів позивача у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як випливає із Статуту КП «Дирекція теплопостачання» вказане підприємство є комунальним самостійним господарюючим суб'єктом, утвореною районною радою на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району. Головним завданням підприємства є виробництво та реалізація теплової енергії (п.п. 1.1, 1.2 Статуту).

У свою чергу діяльність вказаного підприємства, особливо у зимовий період, перебуває у тісному взаємозв'язку із відповідними інтересами невизначеного кола фізичних осіб - жителів відповідної територіальної громади - життя та нормальна життєдіяльність (здоров'я) яких гарантовані державою; інтересами об'єктів соціальної сфери.

Водночас, безперебійною діяльністю вказаного підприємства забезпечується і належне функціонування відповідних органів місцевого самоврядування та державної виконавчої влади, розташованих у Тлумацькому районі.

Крім того, відповідно до ст. ст. З, 142 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», держава відповідає за свою діяльність, у т.ч. в частині дотримання встановлених нею ж норм і гарантій щодо діяльності місцевого самоврядування матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Неналежне функціонування ДП «Дирекція теплопостачання», як і інших теплопостачальних підприємств, у т.ч. у зв'язку з незадовільним фінансовим станом через наявну дебіторську заборгованість, завдає істотної шкоди місцевим бюджетам та регіональному розвитку, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, породжує подальшу заборгованість самих підприємств за спожиті енергоносії (як одних з основних їх споживачів), що у свою чергу негативно впливає на економічну незалежність та безпеку держави, у т.ч. і з огляду на значну частку імпортної сировини у вказаній сфері.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокуратурою правомірно заявлено позов у даній справі.

Беручи до уваги вищевикладене позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 614, 626-629, 759 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 193, 611 Господарського кодексу України ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тлумацької районної ради Івано-Франківської області, Комунальне підприємство "Дирекція теплопостачання" до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач" про стягнення 41 902, 43 грн. - заборгованості, з яких: 37 169, 82 грн. - основного боргу, 1 523, 96 грн. - інфляційних збитків, 2 617, 93 грн. - пені, 590, 72 грн. - 3 % річних задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач", вул. Шевченка, 3 А, м. Тлумач, 78000 (ідентифікаційний код 38306381) на користь Комунального підприємства "Дирекція теплопостачання", вул. Шевченка, 3а, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000 (р/р 26000314015042 в Тлумацькому відділенні ПАТ "Ідея Банк" МФО 336310 ЗКПО 23806591) - 36 327, 16 грн. (тридцять шість тисяч триста двадцять сім грн. 66 коп.) - заборгованості за договором оренди.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Тлумач", вул. Шевченка, 3 А, м. Тлумач, 78000 (ідентифікаційний код 38306381) на користь прокуратури Івано-Франківської області (р/р 35215084003924 в Держказначейській службі України. м. Київ, код ЄДРПОУ 03530483, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1 194, 58грн. (одна тисяча сто девяносто чотири грн. 58 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 842, 66 грн. (вісімсот сорок дві грн. 66 коп.) - основного боргу за договором оренди, 1 523, 96 грн. (одна тисяча п"ятсот двадцять три грн. 96 коп.) - інфляційних збитків, 2 617, 93 грн. (дві тисячі шістсот сімнадцять грн. 93 коп.) - пені, 590, 72 грн. (п"ятсот дев"яносто грн. 72 коп.) - 3 % річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.16

Суддя Булка В. І.