Рішення

від 16.11.2016 по справі 910/18462/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/18462/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Київської організації Національної спілки фотохудожників України пророзірвання договору та виселення Представники:

від Позивача: Глотова С.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської організації Національної спілки фотохудожників України (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору та виселення.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 30.06.2005 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Орендодавець) та Київською організацією Національної спілки фотохудожників України (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 30.06.2005 р. №464-1/3040 додаток 2 пункт 2 передав, а Орендар прийняв в оренду нежилі приміщення за адресою: вул. Жилянська/Комінтерну, буд. №126/23 літ. А для творчої майстерні. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати витрат за період з 20.05.2016 р. по 31.08.2016 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8 743 грн. 35 коп. перед Позивачем. За таких підстав, просить Суд розірвати Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року, укладений між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Київською організацією Національної спілки фотохудожників України, виселити Київську організацію Національної спілки фотохудожників України з нежилих приміщень загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри; зобов'язати Київську організацію Національної спілки фотохудожників України передати Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» нежилі приміщення загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/18462/16, судове засідання призначено на 02.11.2016 року.

18.10.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.10.2016 року.

02.11.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.10.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Сторін:

- надати належним чином завірені копії змін та доповнень до Договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо заяви Київської організації Національної спілки фотохудожників України №26/2016 від 29.09.2016 року про прийняття майна з оренди за Актом передачі.

2) Позивача надати письмове обґрунтування з посиланням на належні докази щодо продовження терміну дії Договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року, відповідно до п.п. 9.1, 9.3 Договору.

3) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості в розмірі 8 743,35 грн. за Договором оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2016 року відкладено розгляд справи на 16.11.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

10.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

В судовому засіданні 16 листопада 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з вибуттям Відповідача, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Київської організації Національної спілки фотохудожників України є 04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 25-Є.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/18462/16 направлялись на адресу Київської організації Національної спілки фотохудожників України, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16 листопада 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

30.06.2005 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Орендодавець) та Київською організацією Національної спілки фотохудожників України (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 30.06.2005 р. №464-1/3040 додаток 2 пункт 2 передав, а Орендар прийняв в оренду нежилі приміщення за адресою: вул. Жилянська/Комінтерну, буд. №126/23 літ. А для творчої майстерні.

Відповідно до п.2.1 Договору об'єктом оренди є нежилі приміщення, загальною площею 62,80 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,80 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (п.2.4 Договору)

Згідно з п.3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору на дату підписання Договору становить 258 грн. 33 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. (п.3.2 Договору)

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах і порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою. (п.3.4 Договору)

Згідно з п.3.5 Договору орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Відповідно до п.3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Пунктом 7.5 Договору зазначено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Відповідно до п.9.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 30.06.2005 р. до 28.06.2006 р.

Згідно з п. 9.7 Договору на вимогу однієї із Сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нежилі приміщення, загальною площею 62,80 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,80 кв.м. за адресою: вул. Жилянська/Комінтерну, буд. №126/23 літ. А для творчої майстерні, що підтверджується Актом приймання - передачі від 30.06.2005 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати витрат за період з 20.05.2016 р. по 31.08.2016 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість у розмірі 8 743 грн. 35 коп. перед Позивачем. За таких підстав, просить Суд розірвати Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року, укладений між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Київською організацією Національної спілки фотохудожників України, виселити Київську організацію Національної спілки фотохудожників України з нежилих приміщень загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри; зобов'язати Київську організацію Національної спілки фотохудожників України передати Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» нежилі приміщення загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри.

15.09.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу про сплату заборгованості з орендної плати у розмірі 11 329 грн. 27 коп., яка була отримана останнім 19.09.2016 року, що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нежилі приміщення, загальною площею 62,80 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,80 кв.м. за адресою: вул. Жилянська/Комінтерну, буд. №126/23 літ. А для творчої майстерні, що підтверджується Актом приймання - передачі від 30.06.2005 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідно до п.9.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 30.06.2005 р. до 28.06.2006 р.

Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини четвертої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

За таких підстав, Суд зазначає, що Сторони продовжили дію Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме до 14.06.2017 року.

Згідно з п.3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору на дату підписання Договору становить 258 грн. 33 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. (п.3.2 Договору)

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах і порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою. (п.3.4 Договору)

Згідно з п.3.5 Договору орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Відповідно до п.3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Відповідача по орендній платі за період квітень 2016 року - серпень 2016 року у розмірі 8 743 грн. 35 коп. за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року підтверджується матеріалами справи, а саме: детальним розрахунком заборгованості станом на 31.08.2016 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» на суму 8 743 грн. 35 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендної плати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Згідно з п. 9.7 Договору на вимогу однієї із Сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як встановлено Судом, Відповідач в порушення умов Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року та норм Цивільного кодексу України не здійснив оплату орендних платежів за період квітень 2016 року - серпень 2016 року на загальну суму 8 743 грн. 35 коп., тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим Суд прийшов висновку, що неотримання Позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді повної та своєчасної оплати орендних платежів встановлює істотність порушення Відповідачем умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань по виконанню умов Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року, Позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги Позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5 Договору зазначено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється .

Таким чином, у разі припинення цього Договору, у Відповідача виникає обов'язок повернути Позивачу майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об'єктом оренди.

29.09.2016 року Відповідач звернувся до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» з заявою про прийняття за Актом приймання - передачі приміщення з оренди, яка була отримана останнім 30.09.2016 року, що підтверджується вхідним штампом Позивача.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем за актом прийому - передачі нежилого приміщення, загальною площею 62,80 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,80 кв.м. за адресою: вул. Жилянська/Комінтерну, буд. №126/23 літ. А, переданого на підставі Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення об'єкту оренди, переданого на підставі Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» в частині виселення Київської організації Національної спілки фотохудожників України з нежилих приміщень загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри та зобов'язання Київської організації Національної спілки фотохудожників України передати Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» нежилі приміщення загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» - задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №10/2277 від 30.06.2005 року, укладений між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03366500) та Київською організацією Національної спілки фотохудожників України (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 25-Є, ідентифікаційний код юридичної особи 21480932).

3. Виселити Київську організацію Національної спілки фотохудожників України (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 25-Є, ідентифікаційний код юридичної особи 21480932) з нежилих приміщень загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри у м. Києві, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03366500).

4. Зобов'язати Київську організацію Національної спілки фотохудожників України (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 25-Є, ідентифікаційний код юридичної особи 21480932) передати Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03366500) нежилі приміщення загальною площею 62,8 кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 62,8 кв.м. в будинку № 126/23 літ. А по вул. Симона Петлюри у м. Києві.

5. Стягнути з Київської організації Національної спілки фотохудожників України (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 25-Є, ідентифікаційний код юридичної особи 21480932) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код юридичної особи 03366500) судовий збір у розмірі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21 листопада 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин