Рішення
від 15.11.2016 по справі 922/3619/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р.Справа № 922/3619/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокарус", м.Харків до Приватного підприємства "Титан-Армс", м. Харків про стягнення 600000,00 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№б/н від 10.11.2016 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Прокарус" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПП "Титан-Армс" (відповідача) 6000000,00 грн. за надані за договором №05/01/16 від 05.01.2016 р. юридичні послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2016 р.

11.11.2016 р. позивач надав до суду витребувані документи за клопотанням (вх.№38509).

11.11.2016 р. позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№38507), в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 1150000,00 грн., крім того, судові витрати покласти на відповідача.

11.11.2016 р. відповідач надав до суду відзив (вх.№38510), в якому позов визнає, несплату боргу обґрунтовує скрутним матеріальним становищем, просить розглянути справу за відсутністю його представника за наявними матеріалами.

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані сторонами документи.

представник позивача в судовому засіданні 15.11.2016 р. позов підтримував, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

У судове засіданні 15.11.2016 р. відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що в межах наданих їй повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі представника відповідача.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.01.2016 р. між ТОВ «Прокарус» (виконавець) та ПП «Титан-Армс» (замовник) було укладено договір № 05/01/16, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надавати замовнику юридичні послуги, які пов’язані з фінансово-господарською діяльністю замовника.

Вартість послуг відповідно до пп.2 п.4 Договору складає 75000,00 гривень на місяць.

Відповідно до пп.3 п.4 Договору грошові кошти сплачуються замовником протягом 30 днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

Протягом січня-серпня 2016 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 600000,00 гривень.

10.08.2016 р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, якою продовжено строк дії договору від 05.01.2016 р. до 01.10.2016 р., та встановлено що за юридичне обслуговування за вересень 2016 р. змовник сплачує виконавцю в строк до 01.10.2016 р. включно 550000,00 грн., доказом виконання є акт здачі-приймання виконаних послуг.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги, які пов’язані з фінансово-господарською діяльністю замовника, що підтверджується оформленими належним чином актами здачі-приймання наданих послуг. Так виконавцем надано замовнику послуг на загальну суму 1150000,00 гривень.

Зазаначені вище юридичні послуги були надані Виконавцем та прийняті Замовником. Уповноваженим представником останнього було підписано наступні ОСОБА_1 здачі-приймання виконаних послуг :

- акт від 31.01.2016 р.;

- акт від 29.02.2016 р.;

- акт від 31.03.2016 р.;

- акт від 30.04.2016 р.;

- акт від 31.05.2016 р.;

- акт від 29.06.2016 р.;

- акт від 31.07.2016 р.;

- акт від 30.08.2016 р.;

- акт від 30.09.2016 р.

01.08.2016 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу, на яку відповідач надав відповідь, зазначивши, що до 01.09.2016 р. погасить заборгованість.

12.09.2016 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу, проте відповідач відповідь не надав.

Відповідач позов визнає та зазначає у відзиві, що у зв’язку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю необхідних грошових коштів оплатити надані послуги за вказаним договором у розмірі 1 150 000,00 гривень на даний час не має можливості.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1150000,00 гривень боргу підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.525, 526, 530, 901-903 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ТИТАН-АРМС» (код ЄДРПОУ 39488226, адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська, 52, к.1-03, п/р 260050141899901 в ПАТ «ОСОБА_1 банк», МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКАРУС» (код ЄДРПОУ 34956157, адреса: 61000, м.Харків, вул.Шатилівська (кол.Леніна), 1, п/р 260089548 в ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489) 1 150 000,00 гривень боргу та 17250,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

Справа №922/3619/16

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення15.11.2016
Оприлюднено24.11.2016
Номер документу62847118
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/3619/16

Рішення від 15.11.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

Ухвала від 26.10.2016

Господарське

Господарський суд Харківської області

Аріт К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні