Ухвала

від 16.11.2016 по справі 821/936/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/936/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Алексєєвій Т.М.,

за участю представників позивача Овчаренко О.І. та Шипукова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТЦ Європа» до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2016 року ТОВ «ТТЦ Європа» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 року №0003371201, яким, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, застосовано штраф у розмірі 41 700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу є неправомірним, оскільки воно ґрунтуються на необґрунтованих та не вірних висновках незаконно проведеної перевірки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року адміністративний позов ТОВ «ТТЦ Європа» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №0003371201 від 21.06.2016 року, яким до ТОВ «ТТЦ Європа» застосовано штраф в розмірі 41 700 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача апеляційну скаргу податкового органу не визнали та наполягали на залишенні її без задоволення.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання суду 2-ї інстанції з невідомих причин не прибув, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представників позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

07.06.2016 року співробітниками відповідача було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «ТТЦ Європа» (код 32267342) термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН у січні 2016 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт №316/21-03-12-01/32267342 від 07.06.2016 року, яким встановлено порушення підприємством позивача вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: позивачем було несвоєчасно зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 417 000 грн.

В подальшому, на підставі вищенаведеного акту перевірки уповноваженою особою податкового органу було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003371201 від 21.06.2016 року, яким до підприємства застосовано штраф в загальній сумі 41 700 грн.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Так, право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого, камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При чому, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що «камеральною» вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій ), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

«Документальною» ж перевіркою, згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до змісту положень ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Порядок же проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено ст.76 ПК України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову ) перевірку платника податків.

Як вбачається зі змісту спірного акту камеральної перевірки перевірці підлягала податкова звітність з податку на додану вартість, натомість податковим органом фактично було перевірено порядок визначення складу податкових зобов'язань та повнота їх нарахування. А це, відповідно до пп.75.1.2 ст.75 ПК України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Отже, з аналізу вищенаведених норм слідує, що, предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.

Як встановлено судами обох інстанцій та вже зазначалося вище, відповідачем фактично було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено Акт №316/21-03-12-01/32267342 від 07.06.2016 року, у якому зазначено про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Однак, разом з тим, відповідно до п.2.5.1 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця» (затв. Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013р. ), після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка», інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

У відповідності ж до п.4.5 «Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість» (затв. Наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012р. ), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

До того ж, слід зазначити, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.

А як випливає з вказаних вище норм Податкового кодексу України, контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

При цьому, слід вказати, що аналогічну правову позицію з даного спірного питання було викладено у постанові Верховного суду України від 27.01.2015р. по справі №21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Згідно приписів ст.244-2 КАС України, висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, за таких обставин, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що, оскільки дії податкового органу при проведенні камеральної перевірки позивача є протиправними, то відповідно і спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко