Рішення

від 18.11.2016 по справі 911/3497/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2016 р. Справа № 911/3497/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго»

про стягнення 142 510,25 грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 14-96 від 18.04.2014);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (далі - відповідач) про стягнення 142 510,25 грн заборгованості, з яких: 132 776,72 грн інфляційних втрат та 9 733,53 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1063-ТЕ-19 від 01.10.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2016 порушено провадження у справі № 911/3497/16, розгляд справи призначено на 18.11.2016.

Згідно п.п. 1, 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» № 01-06/745/2014 від 05.06.2014 неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до підпункту 1 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-сайту господарського суду, де міститься інформація про призначення справи № 911/3497/15 до судового розгляду.

У судовому засіданні 18.11.2016 представник позивача підтримав позов повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 18.11.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/1063-ТЕ-19, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році, а покупець прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах договору.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місцем поставки газу.

Згідно п. 11.1. договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2012 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Суд встановив, що позивачем, на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу природного газу № 12/1063-ТЕ-19 від 01.10.2012, за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року передано, а відповідачем прийнято від позивача природний газ загальною вартістю 290 521,95 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 16-18).

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 17.07.2014 (суддя Грєхов А.С.) (а.с. 21-15), яке набрало законної сили, у справі № 911/2451/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, встановлено, що відповідач частково виконав зобов'язання за договором, прострочив оплату за договором та не розрахувався повністю за поставлений на підставі договору у 2012 році природний газ на суму 170 196,95 грн; стягнуто з відповідача на користь позивача 170 196,95 грн. основного боргу, 13 560,38 грн. пені, 6 591,26 грн 3 % річних, 6 224,89 грн інфляційних втрат, 14 013,10 грн штрафу та 4 211,31 грн. судового збору.

Судом також встановлено, що на момент судового розгляду даної справи борг відповідача перед позивачем за переданий згідно договору купівлі-продажу природного газу № 12/1063-ТЕ-19 від 01.10.2012 природний газ не сплачено, що підтверджується випискою з рахунку (а.с. 19) та відомостями по операціях підприємства (а.с. 20).

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 132 776,72 грн інфляційних втрат та 9 733,53 грн 3 % річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1063-ТЕ-19 від 01.10.2012.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем у позовній заяві (а.с. 8), суд обмежив суми боргу, на які судом здійснюється нарахування інфляційних втрат сумою боргу без додавання інфляційних втрат. Відтак, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2014 року по січень 2016 року складає 129 891,47 грн, з яких: 0,72 грн за період з квітня 2014 року по січень 2016 року нарахованих на суму боргу 0,95 грн та 129 890,75 грн за період з квітня 2014 року по січень 2016 року нарахованих на суму боргу 170 196 грн, а арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 15.04.2014 по 10.03.2016 складає загалом 9 756,20 грн, з яких: 0,05 грн. за період з 15.04.2014 по 31.12.2015, нарахованих на суму боргу 0,95грн., 0,01 грн за період з 01.01.2016 по 10.03.2016 на суму боргу 0,95 грн, 8 756,93 грн за період з 15.04.2014 по 31.12.2015 на суму боргу 170 196 грн, 979,21 за період з 01.01.2016 по 10.03.2016 на суму боргу 170 196 грн. Відтак, вимога про стягнення 132 776,72 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 129 891,47 грн інфляційних втрат, а вимога про стягнення 9 733,53 грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 129 891,47 грн інфляційних втрат інфляційних втрат та 9 733,53 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго» (98604, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Блюхера, буд. 4 А; ідентифікаційний код 02648343) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 129 891 (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одну гривню) 47 коп. інфляційних втрат, 9 733 (дев'ять тисяч сімсот тридцять три гривні) 53 коп. 3 % річних та 2 094 (дві тисячі дев'яносто чотири гривні) 38 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 22.11.2016

Суддя П.В.Горбасенко