Рішення

від 17.11.2016 по справі 912/3994/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 рокуСправа № 912/3994/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3994/16

за позовом: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Евріка", м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 13 454,13 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 19 від 12.01.2016 р.;

від відповідача - участі не брали.

Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Евріка" на користь позивача основного боргу в сумі 8 539,61 грн., пені в сумі 2 600,35 грн., інфляційних втрат в сумі 725,24 грн. та 3% річних в сумі 210,93 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі від 01.03.2008 р. № 435.

У судовому засіданні 17.11.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі в судовому розгляді справи не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору до суду не надав.

10.11.2016 р. поштовий конверт, яким на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові, а саме: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 3, направлялась ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 27.10.2016 р., повернувся до суду з поштовою відміткою про невручення через незапит (а.с. 34-35).

Як вбачається з п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

01.03.08 р. між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Евріка" (далі - Споживач) та комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (далі - Енергопостачальна організація) укладено договір на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі № 435 (далі - Договір, а.с. 10-13).

Відповідно до умов Договору, Енергопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим Договором (розділ 1 Договору).

Умови та порядок постачання теплової енергії визначені сторонами в розділі 2 Договору.

Так, згідно п.п. 2.1. - 2.2. Договору, початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами і встановлюється при утриманні середньодобової температури зовнішнього повітря на протязі трьох діб поспіль менше (більше) +8 градусів С по розпорядженню виконавчого комітету Олександрійської міської ради; теплова енергія постачається Споживачеві в об'ємах, зазначених у Додатку 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.п. 6.1. - 6.4. Договору, оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради: абонентська плата, яка визначає вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження згідно технічних умов на приєднання Споживача - щомісячно на протязі року; вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно на протязі опалювального сезону; діючі тарифи приведені в Додатку 1, що є невід'ємною частиною Договору; про зміни тарифів на протязі терміну дії Договору Енергопостачальна організація зобов'язується письмово сповістити Споживача на протязі 15 днів після дати затвердження нових тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100 відсотків вартості вказаної в цьому Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Цей Договір укладається терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 01.03.2009 р. Договір вважається подовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією з сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Енергопостачальної організації та Споживача, скріплений круглими печатками сторін.

Дію Договору за доводами позивача пролонговано на підставі п. 10.1. Договору.

Шляхом підписання Додатків до Договору сторони узгодили кількість та порядок постачання теплової енергії Споживачу та умови припинення подачі теплової енергії.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2016 р. у справі № 912/27/16 позовні вимоги комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Евріка" про стягнення 16 461,15 грн. заборгованості, що виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі від 01.03.2008 р. № 435, задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Евріка" на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради заборгованість в сумі 16 461,15 грн., з яких: 10 063,32 грн. - основний борг, 2 704,36 грн. - пеня, 3 482,54 грн. - інфляційні втрати, 210,93 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. (а.с. 29-31).

Таким чином, належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та несвоєчасність проведення відповідачем оплати за спожиту теплову енергію за Договором починаючи з жовтня 2014 року встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області відповідно від 09.03.2016 р. у справі № 912/27/16.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, стверджує позивач, відповідач, як Споживач, і надалі належним чином не виконує умови Договору, у зв'язку з чим станом на 01.10.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8 539,61 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та рахунками - фактурами за послуги теплопостачання, що виставлялись позивачем (а.с. 15-21).

Оскільки заборгованість в сумі 8 539,61 грн. відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отримані послуги теплопостачання в розмірі 8 539,61 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 600,35 грн., втрати від інфляції в сумі в сумі 725,24 грн. та 3% річних в сумі 210,93 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.8. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг Споживач сплачує пеню в розмірі 1% з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і закладів - суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надані комунальні послуги, то нарахування пені має відбуватися відповідно саме до положень названого Закону, а приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" до таких правовідносин не застосовуються.

Зазначену правову позицію висловлено в листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, пеня за період з 28.10.2015 р. по 27.04.2016 р. складає 2 600,35 грн. (а.с. 4-5).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок пені за період з 28.10.2015 р. по 27.04.2016 р. в сумі 2 600,35 грн., інфляційних втрат в сумі 725,24 грн. та 3% річних в сумі 210,93 грн., розрахованих за період з листопада 2015 року по вересень 2016 року, відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33-35, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Евріка" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 24710551, рахунки в банківських установах не відомі) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 50 років Жовтня, 32-А, р/р 2600930127281 ВАТ "Ощадбанк № 3070" в м. Олександрія, МФО 323806, код ЄДРПОУ 00185330) заборгованість в сумі 13 454,13 грн., з яких: 8 539,61 грн. - основний борг, 2600,35 грн. - пеня, 725,24 грн. - інфляційні втрати, 210,93 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн.

Наказ видати після набрання законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 3.

Повне рішення складено 22.11.2016 року.

Суддя Л.С. Вавренюк