Рішення

від 19.04.2007 по справі 13/1521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/1521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р.                                                                Справа №  13/1521

Господарський суд Черкаської області в складі:  головуючого -  судді  Скиби Г.М., при секретарі Дяченко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу за позовом   Хлібокомбінат Кам'янського районного споживчого товариства, м. Кам'янка  (адреса для листування - м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 7)

до   Кам'янського районного споживчого товариства, Черкаська обл., м. Кам'янка, вул. Леніна, 36     

про  визнання договору купівлі-продажу недійсним

за участю представників сторін:

позивача: Остапко М.І. –за довіреністю від 01.02.2007р.;

відповідача: Городиський О.І. –за довіреністю від 18.04.2007р.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд встановив:

Постановою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2004 року, по справі №14/2387 відповідача визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура.

Ліквідатором боржника був проведений аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута, в результаті якого було виявлено факт відчуження нерухомого майна колишнім керівництвом підприємства.

Згідно договору купівлі-продажу майна від 18 січня 2002 року  було реалізовано відповідачу нерухоме майно - частина приміщення збудованого для розміщення банку площею 261 кв.м., що розташоване за адресою м. Кам'янка, вул. Ватутіна, 2а.

Нерухоме майно було передано Кам'янському РайСТ згідно Акту прийняття-передачі приміщення банку від 18.01. 2002 року.

Згідно вищевказаних документів приміщення для розміщення банку площею 261 кв.м., було відчужено за 20000 грн. з ПДВ. Кошти за приміщення в сумі 20 000 грн. в повному обсязі надійшли на розрахунковий рахунок Хлібокомбінату Кам'янського РайСТ, що підтверджується наступними виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями:

- банківська виписка від 22.01. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 664 грн., згідно платіжного доручення № 91 від 22.01.2002р.;

- банківська виписка від 30.01. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 100 грн., згідно платіжного доручення № 139 від 30.01.2002р.;

-  банківська виписка від 15.02. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 2000 грн., згідно платіжного доручення № 192 від 15.02.2002р.;

-  банківська виписка від 01.03. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 2000 грн., згідно платіжного доручення № 276 від 01.03.2002р.;

-  банківська виписка від 11.03. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 2000 грн., згідно платіжного доручення № 309 від 11.03.2002р.;

-  банківська виписка від 15.03. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 3000 грн., згідно платіжного доручення № 320 від 15.03.2002р.;

-  банківська виписка від 19.03. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 3000 грн., згідно платіжного доручення № 325 від 19.03.2002р.;

-  банківська виписка від 20.03. 2002р., отримана сума коштів в розмірі   4000 грн., згідно платіжного доручення № 331 від 20.03.2002р.;

-  банківська виписка від 22.03. 2002р., отримана сума коштів в розмірі 3 235,90 грн., згідно платіжного доручення № 348 від 22.03.2002р.;

Вищевказане приміщення для розміщення банку площею 261 кв.м. було придбано позивачем згідно договору купівлі продажу від 03.02. 2001 року та акту приймання-передачі приміщення банку від 03.02. 2001 року - за 110000 грн. з врахуванням ПДВ - у відповідача.

За це приміщення Хлібокомбінатом Кам'янського РайСТ було сплачено кошти в сумі 95 000 грн., згідно наступних платіжних доручень:

-№ 15 від 09.02.2001р. на суму 53000 грн., банківська виписка від 12.02. 2001р.; -№ 21 від 26.02. 2001р. на суму 42000 грн., банківська виписка від 26.12.2001р.

Залишок не сплаченої суми коштів за придбане приміщення в розмірі 25 000 грн. був зарахований в рахунок погашення поточного боргу позивача перед відповідачем.

Реалізація приміщення для розміщення банку площею 261 кв.м., яка відбулась 18.01. 2002 року, завдала прямих збитків позивачу  на суму 90000 (110000-20000) грн., що суттєво вплинуло на погіршення фінансового стану підприємства

Таким чином між сторонами виникли відносини купівлі-продажу майна відповідно до вимог гл. 20 ЦК УРСР.

Позивач вважає, що даний договір купівлі-продажу майна від 18.01.2002 року є незаконним та підлягає визнанню недійсним з наступних підстав:

12.12. 2002 року у підприємства виникла податкова заборгованість. Кам'янською МДПІ був складений Акт опису майна та Додаток до Акту опису (податкова застава) в якому зазначено, в тому числі і „приміщення банку вартістю 91666,61грн.". У відповідності до ст. 2 Указу Президента України  "Про  заходи  щодо  підвищення  відповідальності  за розрахунки бюджетом та державними цільовими фондами" від 04.03.1998 р. № 167/98 та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІП, що є спеціальним законом з питань оподаткування, у відповідності до ст. 8 активи платника податків перебували у податковій заставі.        

 За зверненням органу державної податкової служби - Кам'янської   МДПІ вказане обтяження було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна реєстратором Міністерства юстиції України.

У відповідності до п. "а" п.п.8.6.1. ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" платнику податків, активи якого перебувають у податковій заставі, заборонено без письмового узгодження з податковими органами здійснювати операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав. Незважаючи на це колишнє керівництво позивача, будучи належним чином повідомленим про заборону на вчинення дій по відчуженню майна, без письмової згоди Кам'янської МДПІ, уклало вищевказаний договір купівлі - продажу.

22 січня 2007 року під час розгляду кримінальної справи в Кам'янському районному суді, Черкаської області по обвинуваченню директора хлібокомбінату Канюки Л.М. в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, Канюка Л.М. свою вину визнала повністю. Канюка Л.М. звільнена від кримінальної відповідальності з застосуванням акту амністії.

Постанова Кам'янського районного суду Черкаської області вступила в силу 7 лютого 2007 року.

Строк позовної давності - три роки, закінчився 18.01.2005 року, але враховуючи, що ліквідатору підприємства-банкрута (позивача) стало відомо про порушення допущені колишнім керівництвом підприємства 26.02.2007 року (дата отримання постанови про звільнення Канюки Л.М. від кримінальної відповідальності в зв'язку з актом амністії), тому позивач просить  поновити строк позовної давності та захистити порушені права хлібокомбінату.

Відповідач повністю заперечив позовні вимоги та просить в задоволенні позову відмовити. Вказує на проведення повного розрахунку з позивачем, на досягнення згоди по істотних умовах договору. Мотиви поновлення строку давності є надуманими та вигаданими. У приміщення вже кілька разів змінився власник.

Інших доказів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення –суду не подано.

Оцінюючи представлені докази, суд дійшов висновку, що:

Відчуження обтяженого зобов'язанням майна позивача, яке перебувало в податковій заставі та під забороною відчуження, відповідає способам захисту права, передбаченим вимогами ст. 48 ЦК УРСР та ст. 228 ч. 1 ЦК України та утискає майнові права кредиторів у процедурі банкрутства підприємства.

Суд застосовує вимоги ЦК УРСР до спірних правовідносин та зобов'язань, що виникли до 1 січня 2004 року –на підставі перехідних положень Цивільного кодексу України –пункт 2, 4.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України орган управління підприємства з

12.01.2002 року був позбавлений необхідного обсягу цивільної дієздатності відносно майна позивача.

Суд враховує положення ст. 80 ЦК УРСР та вважає поважною причини пропуску строку позовної давності позивачем, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту.

На підставі ст.ст. 34, 35 ГПК України суд приймає як належний та допустимий доказ постанову Кам'янського районного суду по обвинуваченню Канюки Л.М., яка визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України. Вказана  постанова охоплює предмет доказування в даному спорі.   

Належним чином доведено, що загальні збори товариства не давали згоди на відчуження спірного приміщення.

Спірне приміщення банку продано нижче балансової вартості. Різниця в ціні не відшкодована.

Продаж спірного приміщення прямо призвів до критичного погіршення фінансового становища позивача зі зменшенням активів платника на порядок.

На підставі ч.1 ст. 215 ЦК України та ст. 48 ЦК УРСР таке відчуження майна є недійсним, з застосуванням ч.1 ст. 216 ЦК України і нежитлове приміщення для розміщення банку підлягає поверненню позивачу.

Позов підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача пропорційно задоволених вимог –85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення Господарського процесу.

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати недійсним договір купівлі –продажу приміщення банку площею 261 кв. м. від 18.02.2002р., укладений між Хлібокомбінатом Кам'янського районного споживчого товариства , м. Кам'янка, вул. Лермонтова, 3, код 01734595

та Кам'янським районним споживчим товариством, м. Кам'янка, вул. Леніна, 36, код 01773939.

Стягнути з Кам'янського районного споживчого товариства, м. Кам'янка, вул. Леніна, 36, код. 01773939

на користь Хлібокомбінату Кам'янського районного споживчого товариства, м. Кам'янка, вул. Лермонтова, 3, код 01734595

85 грн. державного мита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя                                                                                                                             Скиба Г.М.