Ухвала

від 10.11.2016 по справі 908/2815/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/116/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

10.11.2016 справа № 908/2815/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Вака В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2815/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейн І», смт. Приазовське,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання недійсним наказу № 8-3305/15-16-СГ від 15.09.2016 року

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат, ордер серія АА №026590 від 21.09.2016 року, договір-доручення №_29/16-юл від 21.09.2016 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейн І» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області №8-3305/15-16-СГ від 15.09.2016 року.

Ухвалою суду від 24.10.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 31.10.2016 року виплавлено описку, допущену у другому пункті резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.10.2016 року у справі № 908/2815/16, та викладено його в наступній редакції: «Справу призначити до розгляду на 10.11.2016 р...».

На електронну адресу суду. 10.11.2016 року, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника у судових засіданнях.

Так, розглянувши подане клопотання та мотиви його подання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на приписи п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Крім того, дане клопотання підписано представнком повноваження якого не підтверджені, а саме відсутня довіреність на ім'я ОСОБА_2

З'ясувавши фактичні обставини справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейй І» є підприємством, головним напрямком діяльності якого є фінансування, будівництво та експлуатація джерел поновлюваної енергії. Ноу-хау компанії є виробництво електричної енергії з вітряної та сонячної енергії. Позивачем розроблено проект вітрової електростанції, та подальше будівництво за яким має здійснюватись з урахуванням Детального плану території розміщення вітроелектростанції потужністю 500 МВт в Приазовському та Мелітопольському районах Запорізької області.

Серед інших об'єктів технологічної інфраструктури вітрової електростанції у позивача виникла потреба у розміщенні складу будівельних матеріалів та підготовки будівництва на певній земельній ділянці на території Гірсівської сільської ради, що підтверджується.

Розпорядженням голови Приазовської райдержадміністрації №376 від 30.10.2015 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для тимчасового розміщення складу будівельних матеріалів та підготовки будівництва на території Гірсівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (за межами населеного пункту)», затверджено містобудівну документацію «Детальним планом території для тимчасового розміщення складу будівельних матеріалів та підготовки будівництва на території Гірсівської сільської, ради Приазовського району Запорізької області (за межами населеного пункту)».

Позивач неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотаннями (від 21.12.2015 року вих. № 1444-12/15, від18.02.2016 року вих. №169-02/16, від 08.06.2016 року вих.№395-06/16) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років для розміщення об'єктів технологічної інфраструктури (складу будівельних матеріалів) вітрової електростанції з наступною зміною цільового призначення земельної ділянки на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. «ж» ст.19 Земельного кодексу України) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (код КВЦПЗ 14.01, код розділу КВЕД -40 (40.11) за рахунок землі сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя - господарські двори тваринних ферм) державної власності, розташованої на території Гірсівської сільської ради Приазовського району (за межами населеного пункту) площею 5,2320 га (кадастровий номер 2324582700:01:003:0156).

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не вбачало підстав для задоволення клопотань позивача, посилаючись на приписи статей 123, 134 135 Земельного кодексу України (відповіді від 07.12.2015 року №28-6776, від 29.01.2015 року №28-8-0.3-777/2-16, від 25.07.2016 року №28-8-0.3-2700/1/2-16).

Як зазначає позивач, на час звернення із позовом до суду, спірна земельна ділянка земельна ділянка з кадастровим номером 2324582700:01:003:0156 площею 5,2320 га була поділена на три ділянки з відповідними кадастровими номерами:

- 2324582700:01:003:0191 площею 1,7439 га (державна власність, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства),

- 2324582700:01:003:0192 площею 1,7439. га (державна власність, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства),

- 2324582700:01:003:0193 площею 1, 7438 га ( державна власність, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області від 15.09.2016 року №8-3305/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 1,7438 га (кадастровий номер 2324582700:01:003:0193), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гірсівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту.

Вказаний наказ, на думку позивача суперечить роз'ясненням Міністерством енергетики та вугільної промисловості України в листі від 02.06.2016 року №03/32-5741 та приписам ч.2 ст.134 Земельного кодексу України.

До прийняття рішення по справі, а саме 10.11.2016 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням за ознаками п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в якій просить припинити провадження у справі № 908/2815/16. Так, вказане клопотання мотивовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області №8-4253/15-16-СГ від 08.11.2016 року «Про визнання таким, що втратив чинність наказ», визнано таким, що втратив чинність наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» №8-3305/15-16-СГ від 15.09.2016 року.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки відповідачем визнано таким, що втратив чинність наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» №8-3305/15-16-СГ від 15.09.2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області №8-4253/15-16-СГ від 08.11.2016 року «Про визнання таким, що втратив чинність наказ», провадження у справі №908/2815/16 слід припинити за ознаками п. п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно ж до абзацу 2 п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.

При цьому слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 1-1 статті 80 ГПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях.

Так, в клопотанні про припинення провадження у справі позивач просить суд повернути із Державного бюджету судовий збір сплачений ним при зверненні із позовом до суду, що фактично є клопотанням про повернення судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 1378,00 грн., сплачений Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейн І» згідно квитанції про сплату №25999 від 28.09.2016 року підлягає поверненню відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із припиненням провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 908/2815/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейн І» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькі області №8-3305/15-16-СГ від 15.09.2016 року.- припинити.

2. Винести ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрокейп Юкрейн І» судового збору в сумі 1378,00 грн., сплаченого згідно квитанції про сплату №25999 від 28.09.2016 року.

Суддя О.Г. Смірнов