Рішення

від 16.11.2016 по справі 910/16131/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/16131/16 За позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»

до Житлового-будівельного кооперативу «ЮПІТЕР-1»

Про стягнення 221 515, 46 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі 910/16131/16 - виконавчий орган Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація)

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Телегін Д.В. (дов. №91/2015/11/11-15 від 11.11.2015)

від відповідача: Майданська Г.М.

від третьої особи: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.09.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" до Житлового-будівельного кооперативу "ЮПІТЕР-1" про стягнення 221 515, 46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16131/16, розгляд справи призначено на 14.09.2016.

13.09.2016 представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про перенесення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 14.10.2013, з'явилися представники сторін надали пояснення та документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 05.10.2016, 19.10.2016.

В судове засідання, призначене на 19.10.2016, з'явилися представники сторін та заявили клопотання про продовження строків розгляду справи.

19.10.2016 ухвалою суду продовжено строки розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 02.11.2016.

В судове засідання, призначене на 02.11.2016, з'явилися представники сторін. Представник відповідача заявила клопотання про залучення виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

02.11.2016 ухвалою суду залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі 910/16131/16 - виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) та відкладено розгляд справи на 16.11.2016.

В судове засідання, призначене на 16.11.2016, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 16.11.2016, представник відповідача з'явився проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання, призначене на 16.11.2016, представник третьої особи не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

16.10.1998 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «ЮПІТЕР-1» (абонент) було укладено договір №1020047 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Абонент відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-дручення, куди включена вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. (п.п. 2, 3 ,5Додатку).

Згідно п. 3.5 Додатку №4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.11.2013 по 01.08.2015у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2016 становить 145 326,03 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та Довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 145 326,03 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 69 276,85 грн. та 3% річних у розмірі 6 912,58 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційної складової боргу та 3% річних, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 69 276,85 грн. та 3% річних у розмірі 6 912,58 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з Житлового-будівельного кооперативу «ЮПІТЕР-1» (04208, м. Київ, проспект Г. Гонгадзе, будинок 4, ідентифікаційний код 22865479) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (інд. 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 145 326 грн. 03 коп. заборгованості, 69 276 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 6 912 грн. 58 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 3 322 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.11.2016

Суддя М.О. Лиськов