Рішення

від 07.11.2016 по справі 914/2410/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016р. Справа№ 914/2410/16

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, м. Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м. Львів

про стягнення 58 575 грн. 81 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №18287/10 від 04.11.2016 р.);

від відповідача: не з'явився

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м. Львів про стягнення 58 575 грн. 81 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.09.2016р. призначив розгляд справи на 10.10.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 10.10.2016 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа про банкрутство відповідача. За період часу з 01.12.2015 р. по 31.08.2016 р. відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу витрати на виплату пільгових пенсій у розмірі 58 575 грн. 81 коп. Однак, на рахунок позивача оплата на погашення вказаної заборгованості не поступала. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача 58 575 грн. 81 коп. боргу.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвал суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд» зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова.

Колишнім працівникам відповідача згідно долученого списку була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 4 п.п. 1 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 09.12.2003 р. №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції).

Ухвалою суду від 16.10.2014 р. було порушено провадження у справі №914/1606/14 про банкрутство Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд».

Слід також зазначити, що наявність провадження у справі про банкрутство відповідача не позбавляє позивача права на звернення із зазначеним позовом у позовному провадженні, оскільки предметом спору у справі №914/2410/16 є стягнення заборгованості, яка виникла після порушення справи про банкрутство, а отже є поточною.

Так, відповідно до положень ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкуртом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Відповідач за період часу з 01.12.2015 р. по 31.08.2016 р. своєчасно не перерахував до Пенсійного фонду України суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 58 575 грн. 81 коп., наявність якої підтверджується матеріалами справи. Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 58575грн. 81 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м. Львів, вул. Зелена, 238 (ідентифікаційний код 01273906) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, м. Львів, проспект Червоної Калини, 35 (ідентифікаційний код 20847365) 58 575 грн. 81 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд», м. Львів, вул. Зелена, 238 (ідентифікаційний код 01273906) в дохід державного бюджету 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 07.11.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 14.11.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.