Рішення

від 16.11.2016 по справі 915/1080/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 915/1080/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1, дов. від 06.06.2016 р. № 2521-К-О,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» ,

49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро,

адреса для листування: 49027, а/с 1800, м. Дніпро,

до товариства з обмеженою відповідальністю В«АВІС ПРІМВ» ,

54030, вул. Адмірала Макарова, 40/1, м. Миколаїв,

про стягнення грошових коштів у сумі 57767 грн. 74 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» (далі - Банк) звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«АВІС ПРІМВ» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 57767 грн. 74 коп., із яких: 7032 грн. 37 коп. - заборгованість за користування кредитними коштами; 26875 грн. 93 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 23859 грн. 44 коп. - пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором; з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, передбачених додатком № 7 В«Правила надання бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунокВ» до договору від 18.01.2007 р. № К1WCB банківського рахунку, а саме, зобов'язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим на підставі умов договору на суми заборгованості нараховано пеню, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 11.10.2016 р. порушено провадження в даній справі. 0опада

Від відповідача у справі представник не з'явився, але суд виходить з того, що ТОВ В«АВІС ПРІМВ» повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки поштове відправлення з ухвалою від 01.11.2016 р. про відкладення розгляду справи, направлене на юридичну адресу ТОВ В«АВІС ПРІМВ» , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернено до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Вислухавши думку представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 26.10.2016 р., дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір банківського рахунку від 18.01.2007 р. № К1WCB, згідно умов якого Банк відкриває ТОВ В«АВІС ПРІМВ» (Клієнту) поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору (пп. 1.1 договору). Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором (пп. 1.2 договору).

Сторонами погоджено, що договір укладений на невизначений термін, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (пп. 6.1 договору).

Крім того, сторонами 18.01.2007 р. погоджено та підписано додаток № 7 до договору В«Правила надання бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунокВ» , згідно якого надається овердрафт (далі - кредит) для використання довіреними особами Клієнта за допомогою корпоративних платіжних карт. Кредитне обслуговування Клієнта здійснюється з дати підписання цього договору та додатку № 7 до нього (пп. 1.1 додатку № 7). Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в обговорені даним договором терміни (пп. 1.2 додатку № 7).

Ліміт являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком у залежності від кількості корпоративних карт, оформлених на довірених осіб Клієнта і розмірів бланкових лімітів овердрафтового кредитування, наданих Банком (пп. 1.3 додатку № 7).

Овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, встановлених згідно з п. 1.3. додатку № 7 до договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо (пп. 1.4 додатку № 7).

Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п .1.4 додатку № 7 (пп. 1.6 додатку № 7).

Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається (п.п. 1.5, 3.10. додатку № 7).

Для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка: за термін користування кредитом протягом 1-3 днів - 12 % річних; 4-7 днів - 15 % річних; 8-15 днів - 19 % річних; 16-30 днів - 22 % річних. Зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, визначеного в п. 1.4 додатку № 7 до договору, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. У випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка від інтервалу В« 16-30 днівВ» . У випадку повного погашення кредиту - виникнення на картковому рахунку нульового дебетового сальдо при закритті операційного дня, починаючи з наступного дня, Клієнту надається кредит із сплатою відсотків за цей день по процентній ставці інтервалу В« 1-3 дняВ» , і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом (п.п. 3.2, 4.1, 4.2.5-4.2.6 додатку № 7).

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

У відповідності до чинного законодавства України банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема розрахункових, кредитних (ст.339 ГК України).

Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері (ч.1 ст.341 ГК України), а кредитні операції полягають у розміщені банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян (ст.345 ГК України).

Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках (ч.2 ст.341 ГК України). Громадяни-підприємці мають право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором (ч. 4 ст. 342 ГК України).

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 ЦК України). Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч.4 ст.1068 ЦК України).

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

На виконання умов укладеного сторонами договору Банком встановлено для ТОВ В«АВІС ПРІМВ» кредитний ліміт у сумі 8000 грн., що випливає із довідки Банку від 26.10.2016 р. про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 53) та витягу з особового рахунку відповідача за період 22.02.2007 р.-15.09.2016 р. (а.с.17-33).

Згідно вказаного витягу з особового рахунку ТОВ В«АВІС ПРІМВ» та поданого Банком розрахунку заборгованості випливає, що черговий період безперервного користування кредитом почався 20.12.2007 р. та, з урахуванням 30-денного терміну, мав закінчитися 19.01.2008 р. Відповідач здійснив часткове погашення існуючої заборгованості 21.01.2008 р. в сумі 828 грн. 77 коп., після чого припинив виконання грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів і нарахованих відсотків за користування ними.

Із розрахунків заборгованості випливає, 1) що на даний час заборгованість ТОВ В«АВІС ПРІМВ» з повернення кредитних коштів становить суму 7032 грн. 37 коп., 2) що Банком у період 20-22.12.2007 р. нараховані відсотки, виходячи із ставки 12 % річних, за період 23-26.12.2007 р.. - із ставки 15 % річних, за період 27.12.2007 р.-03.01.2008 р. - із ставки 19 % річних, за період 04-18.01.2008 р. - із ставки 22 % річних, а за період 19.01.2008 р.-29.09.2016 р. - із ставки 44 % річних, а всього відсотків за період 27.12.2007 р.-29.09.2016 р. нараховано в загальній сумі 26875 грн. 93 коп., і указана сума на даний час є заборгованістю, котра відповідачем не погашена.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснені позивачем розрахунки, згідно яких заборгованість з повернення кредитних коштів становить суму 7032 грн. 37 коп., а зі сплати відсотків за користування кредитними коштами - 26875 грн. 93 коп., суд визнає правильними, а тому вимоги Банку про стягнення зазначених сум підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення пені, нарахованої за прострочення повернення суми кредиту та сплати за користування ними відсотків, то суд вважає їх обґрунтованими. Разом з тим, поданий Банком розрахунок суми пені здійснено всупереч чинному законодавству України та умов укладеного сторонами договору.

Так, господарським законодавством визначено, що господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України). Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

В укладеному сторонами договорі дотримані вищевказані вимоги законодавства. У відповідності до пп. 5.1 додатку № 7, при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань, зокрема, по сплаті відсотків за користування кредитом, або термінів повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Сторонами погоджено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений, зокрема в пп. 5.1 додатку № 7, здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане Клієнтом (пп. 5.3 додатку № 7).

Отже нарахування Банком пені на суми простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів та прострочених відсотків за користування ними поза межами трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконаним, є безпідставним.

Згідно поданого Банком розрахунку, розмір пені за прострочення повернення ТОВ В«АВІС ПРІМВ» кредитних коштів за період 21.01.2008 р. - 20.01.2011 р. становить загальну суму 3384 грн. 39 коп., а пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами у період 21.01.2008 р. - 29.09.2016 р. - загальну суму 17206 грн. 19 коп., а всього 20590 грн. 53 коп., і саме цю суму суд визнає належить стягнути з відповідача.

Із змісту поданих Банком даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців випливає, що ТОВ В«АВІС ПРІМВ» з 22.10.2008 р. і дотепер знаходиться в стані припинення на підставі постанови Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2008 р. у справі № 4/321/08, - у зв'язку з неподанням протягом року органам Державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Чинним на час прийняття такого рішення судом цивільним законодавством України було передбачено, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

При дослідженні зазначеної постанови Господарського суду Миколаївської області та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ В«АВІС ПРІМВ» судом з'ясовано, що постановою не призначено комісію з припинення (ліквідаційну комісію) ТОВ В«АВІС ПРІМВ» , і відносно останнього до Єдиного державного реєстру державним реєстратором не внесено відомостей відносно ліквідаційної комісії та її голови.

Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Звернення позивача в господарський суд з позовом до ТОВ В«АВІС ПРІМВ» , а не до ліквідаційної комісії останнього, мотивовано тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості щодо особи, уповноваженої представляти ТОВ В«АВІС ПРІМВ» у відносинах з третіми особами, зокрема, приймати до розгляду вимоги кредиторів.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Банку належить розглядати судом і вони підлягають задоволенню частково в загальній сумі 54498 грн. 83 коп. (7032 грн. 37 коп. + 26875 грн. 93 коп. + 20590 грн. 53 коп.). У задоволені решти вимог належить відмовити.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).

Отже, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 05.10.2016 р. № PROM5BI8V9 у сумі 1378 грн., яка є мінімальною сумою судового збору з оплати вимог майнового характеру, передбаченою пп.2.п.2.ч.2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ В«АВІС ПРІМВ» .

У судовому засіданні 16.11.2016 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПРИВАТБАНКВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АВІС ПРІМВ» , 54030, вул. Адмірала Макарова, 40/1, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 34772552, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» , 49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, ідентифікаційний код 14360570, грошові кошти в загальній сумі 54498 грн. (п'ятдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 83 коп., із яких: 7032 (сім тисяч тридцять дві) грн. 37 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 26875 (двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 93 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 20590 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 53 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Коваль.

Повне рішення складено та підписано 21.11.2016 р.