Рішення

від 16.11.2016 по справі 910/16129/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/16129/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» доЖитлово-будівельного кооперативу «Квазар» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення 154 703,55 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Іващенко О.В. від відповідача:Рукавіца Л.В., Черненко Є.В. від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Квазар» (надалі - ЖБК «Квазар») про стягнення 154 703,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №102-0055 від 16.12.1998 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 109 596,56 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 440,93 грн. та інфляційних у розмірі 60 304,43 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.10.2016 р.

Судове засідання 03.10.2016 р. не відбулося та було перенесено на 26.10.2016 р.

26.10.2016 р. представником відповідача до канцелярії суду було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказував на те, що вказана заборгованість виникла у зв'язку з різницею в нарахуванні плати за гарячу воду, а відшкодовуватися така різниця має за рахунок місяцевого бюджету.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2016 р. залучено до участі у справі Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 07.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 16.11.2016 р. у зв'язку із неявкою представника третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, надали пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечували з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.1998 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є ПАТ «Київенерго», (енергопостачальна організація) та ЖБК «Квазар» (абонент) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №102-0055 (надалі - «Договір»).

Пунктом 1.1 Договору його предметом є постачання, користування та своєчасне сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалювання та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Споживач відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 3 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 додатку).

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2014 р. по 01.06.2015 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2016 р. становить

109 596,56 грн., підтверджується обліковими картками за спірний період, а також відомостями обліку споживання теплової енергії. Існування вказаної заборгованості не заперечувалося представником відповідача у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. (п.п. 2, 3 додатку).

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період 01.10.2014 р. по 01.06.2015 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 109 596,56 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вірно та правомірно здійснено нарахування суми грошових коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 109 596,56 грн. за спірний період.

Заборгованість ЖБК «Квазар» перед ПАТ «Київенерго» у розмірі 109 596,56 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Щодо твердження відповідача про відсутність його обов'язку зі сплати встановленої заборгованості з огляду на необхідність відшкодування різниці в тарифах з місцевого бюджету суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Здійснення перерахунків платежів населення за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання проводилось відповідно до Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги ЦО та ГВП, що затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, яка втратила чинність відповідно до розпорядження КМДА від 27.07.2010 р. № 553 «Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 №2306 та від 17.10.2003 №1923».

Саме згідно з даною Методикою житлово-експлуатаційні організації здійснюють перерахунки за надані населенню послуги центрального опалення та гарячого водопостачання.

Підставою для проведення житлово-експлуатаційною організацією перерахунків є зведені акти звіряння нарахувань, які оформлюються житловими організаціями усіх форм власності після закінчення опалювального періоду.

Відповідно до п. 5.3 Методики, зведений тристоронній акт складається житлово-експлуатаційною організацією протягом 15 днів з дня надання водопостачальною організацією та виробником гарячої води даних щодо узгодженого обсягу фактично поставленої гарячої води по окремому житловому будинку та відповідних нарахувань за цей обсяг.

Як вбачається із матеріалів справи, зведений тристоронній акт за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання між ЖБК «Квазар», ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Водоканал» за період 2014-2015 р.р. (стягнення заборгованості за який є предметом даного спору) не підписаний зі сторони ПАТ «Київенерго».

Суд відзначає, що будь-яких доказів здійснення відшкодування вартості різниці тарифів за рахунок місцевого бюджету та зменшення заборгованості ЖБК «Квазар» перед ПАТ «Київенерго» у спірний період матеріли справи не містять.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 109 596,56 грн. правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 440,93 грн. та інфляційних у розмірі 60 304,43 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з червня 2014 року по липень 2015 року.листопада 2014 року по травень 2016 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 440,93 грн. та інфляційних у розмірі 60 304,43 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 109 596,56 грн., 3% річних у розмірі 5 440,93 грн. та інфляційних у розмірі 60 304,43 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання даного позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Квазар» (04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 2/1; ідентифікаційний код 23378184) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 109 596 (сто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 5 440 (п'ять тисяч чотириста сорок) грн. 93 коп., інфляційні у розмірі 60 304 (шістдесят тисяч триста чотири) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн. 132 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2016 р.

Суддя В.П. Босий