Рішення

від 15.11.2016 по справі 915/943/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 915/943/16

за позовом: Публічне акціонерне товариство В«УкрсоцбанкВ» ,

03150, м.Київ, вул.Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019

Адреса для листування: 65014,м.Одеса, вул..Юрія Олеші, 6

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Бугстрім-МаркетВ» ,

54001, м.Миколаїв, вул. Громадянська,буд. 16, код 19298545

про: стягнення з відповідача 2067599,33 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився,

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Позивач 31.08.2016 року звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2067599,33 грн. з яких:

700930,15 грн. - сума заборгованості за кредитом;

884331,08 грн. - сума заборгованості за відсотками;

136019,39 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

162786,30 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;

49622,13 грн. - заборгованість за комісіями;

73597,65 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом;

60312,63 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору відновлювальної кредитної лінії № 640/3-153 від 30.08.2007р. з додатковими угодами: № 1 від 10.06.2008р., № 2 від 17.11.2010р., № 5 від 26.03.2013р., № 7 від 30.08.2013р.; листів-заявок на кредит/транш (№ 01 від 30.08.2007р., № 02 від 13.09.2007р., № 03 від 28.09.2007р. на загальну суму 733529,00 грн.); норм ст.ст. 258, 549-551, 525, 526, 530, 610, 612, 1049 Цивільного Кодекса України та мотивовані тим, що:

порушивши умови договору кредиту, відповідач у встановлений договором кредиту строк, а саме 29.11.2013р., суму кредиту в розмірі 700943,11 грн. не погасив. Останнє погашення тіла кредиту здійснено відповідачем 29.11.2013р. в сумі 12,96 грн. Останнє погашення процентів за користування кредитом здійснено відповідачем 31.10.2013р. Отже, неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань призвело до виникнення заборгованості заявленої до стягнення у судовому порядку.

Відповідач ву судове засідання жодного разу свого представника не направив, 01.11.2016 року надав до відділу документального забезпечення суду відзив (вх. № 18171/16 від 01.11.2016 року) в якому позов ПАТ В«УкрсоцбанкВ» не визнає, вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів розміру виданих грошових коштів; надані суду документи не є належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують факт видачі грошей; розрахунок позовних вимог не відповідає фактичним обставинам щодо надання та отримання кредиту та розрахунок позовних вимог підписаний невідомою особою; позивачем пропущені строки як загальної та скороченої позовної давності у зв'язку із чим відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог.

14.11.2016 року позивачем до відділу документального забезпечення суду на виконання вимог ухвали суду від 01.112016 року були надані письмові пояснення та заява в якій, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання 15.11.2016р., позивач просить провести судове засідання без участі представника товариства за наявними у справі документами. Позивач зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

15.11.2016 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

30 серпня 2007 року між сторонами був укладений договір «відновлювальної кредитної лінії» № 640/3-153 (далі - договір кредиту) згідно з предметом якого позивач, як кредитор, зобов'язався надати позичальнику (відповідач по справі) грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1). Надання кредиту здійснюється окремими частинами надалі за текстом кожна частина окремо - "транш", а у сукупності - "транші" , зі сплатою 16,0 процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом - В«тарифиВ» , в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом, в сумі 775000,00 гривень, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 29.08.2012 року на умовах, визначених цим договором (п. 1.1.1). Кожна наступна видача траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п. 1.1.1 цього договору, з урахуванням вже наданих траншів (п. 1.1.2). Кредит надається позичальнику на: поповнення обігових коштів (п. 1.3). В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з майновим поручителем ОСОБА_1 (п. 1.3.1): Іпотечний договір двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, б. БузькийАДРЕСА_1, заставною вартістю 2013270,00 гривень (п. 1.3.1).

За умовами пункту 3.1 договору кредиту кредитор зобов'язаний відкрити позичальнику в МОФ АКБ «Укрсоцбанк» позичковий рахунок, вказаний у п. 2.1. цього договору (3.1.1); протягом одного робочого дня після укладання позичальником договорів, вказаних у п. 1.3 та п.п. 3.3.3 цього договору здійснити надання кредиту з позичкового рахунку, вказаного в п. 2.1. цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості, на підставі письмової заяви позичальника на перерахування коштів за рахунок кредиту, в порядку, та у спосіб, визначені цим договором (п. 3.1.2); повідомляти позичальника про намір змінити розмір процентів та/або комісій, а також суму максимального ліміту заборгованості, в порядку та в строки, що вказані в п. 2.13. цього договору (п. 3.1.3).

За змістом пунктів 3.3.4, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8 договору позичальник зобов'язався надавати кредитору для отримання кредиту, за погодженою ним формою, письмову заяву на перерахування (списання) коштів за рахунок кредиту; протягом дії цього договору не закривати в МОФ АКБ «Укрсоцбанк» поточні рахунки в національній та іноземній валютах; погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п.1.1.1., цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5. цього договору; сплачувати кредитору неустойку (пеню, штраф) в строк, встановлений у п.2.6. цього договору.

За умовами пункту 7.3 договору кредиту цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за договором.

- додатковою угодою № 1 від 10.06.2008р. - договір кредиту було доповнено щомісячною комісією в розмірі 3,5%;

- додатковою угодою № 2 від 17.11.2010р. - зокрема, встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 20,23% процентів річних; викладено в новій редакції графік погашення кредиту, графіком встановлено термін погашення заборгованості кредитної заборгованості до 29.08.2017р. У п. 6 вказаної додаткової угоди сторони домовились, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник, в свою чергу, зобов'язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищезазначеного письмового повідомлення кредитора;

- договором про внесення змін до кредитного договору № 5 від 26.03.2013р. - встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,01% річних протягом чотиримісячного строку з дати підписання цієї угоди; та установлено погашення кредиту не пізніше 25.07.2013р. ;

- договором про внесення змін до кредитного договору № 7 від 30.08.2013р. - встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,01% річних протягом тримісячного строку з дати підписання цієї угоди; сторони домовились що погашення кредиту здійснюється відповідачем не пізніше 29.11.2013р. Пунктами 2.4, 2.5 та 2.6 вказаної додаткової угоди сторонами визначено, що погашення кредиту в сумі 700943,11 гривень, здійснюється позичальником не пізніше « 29» листопада 2013 року. Сторони домовились встановити наступний порядок сплати процентів за користування кредитом, що нараховані станом на 30 серпня 2013 року, в загальній сумі 487879,35 гривень здійснюється позичальником, починаючи з 05 грудня 2013 року кожного місяця, рівними частинами не пізніше 05 числа кожного місяця відповідно до графіку, що викладений у додатку № 1 до цього договору про внесення змін, з кінцевим терміном погашення до 29 серпня 2017 року. Сплата строкових (поточних) процентів за користування кредитом, що нараховується з « 30» серпня 2013 року, здійснюється в загальному порядку, передбаченому договором. Зазначена у п. 2 цього договору про внесення заборгованість за комісіями в сумі 49622,13 грн. гривень, підлягає погашенню позичальником, починаючи з « 05» грудня 2013 року кожного місяця, рівними частинами не пізніше 05 числа кожного місяця відповідно до графіку, що викладений у Додатку № 1 до цього Договору про внесення змін з кінцевим терміном погашення до 29 серпня 2017р.

З матеріалів справи також вбачається, що в якості забезпечення виконання відповідачем зобов'язання по кредитному договору - 30.08.2007 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1, - яка є майновим поручителем за зобов'язаннями - Товариства з обмеженою відповідальністю „Бугстрім - МаркетВ» , за договором відновлювальної кредитної лінії № 640/3-153 від 30.08.2007р., було укладено іпотечний договір реєстровий № 2673 зі змінами внесеними договорами про внесення змін від 17.11.2010 року № 2665 та від 26.03.2013 року № 231, згідно з предметом яких фізична особа ОСОБА_1, як іпотекодавець, яка є третьою особою - майновим поручителем передає в наступну іпотеку - ПАТ «Укрсоцбанк», як іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання, наступне нерухоме майно: двокімнатну квартиру, загальною площею 369,7 кв.м., житловою площею, 149,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_2, та належить інотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 16.11.2005 року за реєстровим № 3029 зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.11.2005 року за реєстраційним № 7378503, номер запису 17329 в книзі 97, Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за номером 8971484.

Предметом даного позову виступили майнові вимоги позивача до відповідача за неналежне виконання останнім договірних кредитних зобов'язань.

Відповідно до змісту статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно за статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору кредиту щодо надання кредитних коштів відповідачу в сумі 722529,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, та виписками з особового рахунку страхувальника, які наявні в матеріалах справи.

Разом із тим з матеріалів справи вбачається, що відповідач, за час користування кредитними коштами за умовами договору кредиту, частково в період з 25.07.2013 року по 30.08.2013 року повернув позивачеві отримані кредитні кошти в розмірі 21598,85 грн. та, в період з 05.09.2007 року по 31.10.2013 року, сплатив проценти за користування кредитними коштами в розмірі 228361,12 грн. , що детально висвітлено в наданому позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2016 року, розгорнутому розрахунку суми позовних вимог (арк. с. 93-95).

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач належних та допустимих доказів які б спростовували твердження позивача щодо надання за договором кредиту кредитних коштів та їх отримання позичальником суду не надав, також не довів обставин на яких ґрунтуються його заперечення, тоді як надані позивачем докази навпаки свідчать про належне виконання позивачем взятих на себе обов'язків по кредитному договору, зокрема видачу кредитних коштів відповідачеві в обсязі і строки передбачені кредитним договором.

Отже всупереч приписам закону та умовам договору кредиту, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кредитні кошти у встановлені кредитним договором строки (29.11.2013 року) не повернув, плату за відсотками та комісіями своєчасно та в повному обсязі не здійснив.

Заборгованісь ТОВ «Бугстрім-Маркет» за основною сумою кредиту на час розгляду спору становить в сумі 700930,14 грн. (722529,00 грн. - 21598,85 грн.) період з 30.08.2007 року по 16.08.2016 року, розмір якої є обґрунтованим, доведеним та не спростованим відповідачем.

Загальний строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач становить за правилами ст. 257 ЦК України три роки, за висновками суду не є пропущеним позивачем, оскільки кінцевий строк повернення кредитних коштів є 29.11.2013 року, позов же про стягнення заборгованості за кредитом поданий до суду 31.08.2016 року.

Крім того, позивач заявив про стягнення з відповідача:

884331,08 грн. - суми заборгованості за відсотками за період з 30.08.2007 року по 16.08.2016 року;

49622,13 грн. - заборгованість за комісіями за період з 01.07.2008 року по 16.11.2010 року.

За умовами пунктів 2.3, 2.4 та 2.5 договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом „факт/360В» , де „фактВ» - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а „360В» - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок, відкритий в МОФ АКБ „УкрсоцбанкВ» . У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора. Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок в МОФ АКБ „УкрсоцбанкВ» в порядку, в сумі та в строки, що встановлені тарифами. У випадку, якщо день сплати комісій за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора.

Позивач надав суду документи (виписки з відповідних рахунків, розрахунок суми позову), на підставі яких судом встановлено, що заборгованість за нарахованими процентами в період з 30.08.2007 року по 16.08.2016 року, дійсно становить у розмірі 884331,08 грн., отже вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними грошима в сумі 884331,08 грн. є обґрунтованими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.

Суд також перевірив розрахунок заявленої позивачем до стягнення заборгованості за комісіями за користування кредитними коштами в розмірі 46622,13 грн. за період з 01.07.2008 року по 16.11.2010 року, та з урахуванням умов п. 2.6 додаткової угоди № 7 від 30.08.2013р. дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості підлягає частковому задоволенню за період з грудня 2013 року по серпень 2016 року (на час звернення позивача з позовом до суду) в розмірі 36389,43 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями за користування кредитними коштами в розмірі 10232,70 грн. (46622,13 грн. - 36389,43 грн.) задоволенню не підлягають, оскільки з урахуванням п. 2.6 договору про внесення змін № 7 від 30.08.2013р. та графіку погашення відстрочених до сплати процентів та комісій визначених Додатком № 1 до договору про внесення змін № 7 від 30.08.2013р. до кредитного договору, строк їх сплати відповідачем не наступив, а тому відповідно вказані вимоги передчасно були заявлені позивачем у даній справі.

Крім вищенаведених вимог, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 136019,39 грн. нараховану з 16.02.2016р. по 16.08.2016р. за несвоєчасне повернення кредитних коштів та пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 162786,30 грн. нараховану з 16.02.2016р. по 16.08.2016р.

Вищезаявлені до стягнення позивачем суми підлягають частковому задоволенню з урахуванням кінцевого строку повернення кредиту до 29.11.2013 року.

В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами пункту 4.1 кредитного договору сторони встановили, що у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1., 3.3.15., 3.3.17, 2.4., 2.5. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначалось вище, відповідач у поданному до суду відзиві на позовну заяву просив суд застосувати до пред'явлених позивачем позовних вимог як загальні так і спеціальні строки позовної давності.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що клопотання відповідача про застосування спеціального строку позовної давності є слушним та підлягає задоволенню в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, оскільки спеціальний строк позовної давності, до вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, в 1 рік для звернення до суду сплинув 29.11.2014 року.

Встановивши факт прострочення відповідачем виконання по даній справі грошових зобов'язань суд погоджується з правом позивача на застосування до спірних відносин правил ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за неналежне повернення відповідачем кредитних коштів в розмірі 73597,65 грн. нараховані з серпня 2015р. по липень 2016р., та інфляційні за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 60312,63 грн., нараховані з серпня 2015р. по липень 2016р.

Вищезаявлені до стягнення позивачем суми підлягають задоволенню, але зазначені позивачем періоди нарахування інфляційних підлягають уточненню з огляду на наступне:

Відповідно до абз. 2 п. 3.1 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення.

Згідно п. 3.2 ч. 3 вказаної постанови розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць ( місяці), у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатись й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

На підставі викладеного, судом здійснено перерахунок інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту з урахуванням терміну погашення кредиту встановленого сторонами у п. 2.4 договору про внесення змін до кредитного договору № 7 від 30.08.2013р., вимог ст. 625 ЦК України та Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року розмір яких за період з грудня 2013р. по липень 2016р. є більшим ніж заявлено позивачем в позові, тому розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту підлягає задоволенню у розмірі 73597,65 грн.

Також судом здійснено перерахунок інфляційних за несвоєчасну сплату відсотків з урахуванням терміну погашення кредиту встановленого сторонами у п. 2.5 договору про внесення змін до кредитного договору № 7 від 30.08.2013р., вимог ст. 625 ЦК України та Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року за період з грудня 2013р. по липень 2016р. та за підрахунком суду розмір інфляційних є більшим ніж заявлено позивачем в позові, тому розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами підлягає задоволенню в сумі 60312,63 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Бугстрім-МаркетВ» (54001, м.Миколаїв, вул. Громадянська,буд. 16, код ЄДРПОУ 19298545) на користь Публічного акціонерного товариства В«УкрсоцбанкВ» (03150, м.Київ, вул.Ковпака, 29, адреса для листування: 65014, м.Одеса, вул.Юрія Олеші, 6, р/р 29099420130004 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) 700930,15 грн. - заборгованості за кредитом; 884331,08 грн. - заборгованості за відсотками; 162786,30 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків; 36389,43 грн. - заборгованості за комісіями; 73597,65 грн. - інфляційних втрат за кредитом; 60312,63 грн. - інфляційних втрат за відсотками та 28532,87 грн. судових витрат.

3. В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 21.11.2016 р.

Суддя О.Г.Смородінова