Постанова

від 10.11.2016 по справі 910/10170/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р. Справа№ 910/10170/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Дєміров І.В., дов. № 10/06 від 10.06.2016 р.;

від відповідача - не з'явився.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-

Прикарпаття»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.07.2016 року

у справі № 910/10170/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ»

про стягнення 90 863,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/10170/16 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ» про стягнення заборгованості за невиконані будівельні роботи у розмірі 60 000,00 грн. відмовлено. Позов про стягнення неустойки у розмірі 30 863,36 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/10170/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2016 року.

20.09.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» надійшло клопотання про зміну позивача у зв'язку з процесуальним правонаступництвом на Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року було змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» його процесуальним правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» та відкладено розгляд справи на 19.10.2016 року.

19.10.2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

У зв'язку з виходом головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняному, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.11.2016 року.

У судовому засіданні 09.11.2016 року було оголошено перерву в розгляді справи на 10.11.2016 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/10170/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ» у поясненнях, наданих у судовому засіданні 09.11.2016 року, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» (далі - замовник, позивач, ТОВ «Станіславська торгова компанія») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ» (далі - підрядник, відповідач, ТОВ «Спецмонтаж-ССХ») було укладено Договір підряду № 50-0815 (далі - Договір).

За умовами Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та на власний ризик виконати роботи (монтаж системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб); здача системи зовнішнього водопроводу (протипожежний стояк типу сухотруб) Державній службі з надзвичайних ситуацій), а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 1.3 Договору місце виконання робіт - будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 10 т/год. за адресою Звягельська, 19А, с. Оліївка Житомирського району Житомирської області.

Згідно з п. 3.1 Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з моменту оплати авансу і зобов'язаний виконати роботи, передбачені умовами даного договору, протягом 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу на поточний рахунок.

Пунктом 3.4 Договору погоджено, що датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

Розділом 4 Договору встановлено, що договірна ціна (вартість) робіт визначена на підставі кошторисної документації, зокрема, Договірна ціна та локальний кошторис на будівельні роботи з підсумковою відомістю ресурсів, що є Додатком № 1, який становить невід'ємну частину даного договору. Договірна ціна робіт, що виконуються за цим договором, є твердою та становить 102 877,85 грн.

Умовами п. 5.1 Договору передбачено, що оплату за виконані роботи замовник здійснює підряднику у наступному порядку:

- авансовий платіж у розмірі 60 000,00 грн. з ПДВ здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору (п. 5.1.1);

- оплату за фактично виконані підрядником роботи на підставі підписаного замовником та підрядником останнього акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість форми КБ-3 протягом 15 банківських днів з моменту їх підписання, за вирахуванням раніше сплачених коштів (п. 5.1.2).

Як встановлено п. 5.4 Договору, у випадку його розірвання з будь-яких підстав, передбачених ним (порушення строків виконання робіт підрядником, неналежної якості виконаних робіт чи їх частин тощо) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника повернути попередньо сплачені кошти за виконання робіт (включаючи матеріали) протягом строку, встановленого замовником, але в будь-якому випадку не пізніше 5 банківських днів з моменту направлення такої вимоги. Поверненню підлягають кошти, що становлять різницю здійсненого замовником авансового платежу (попередньої оплати) та належним чином фактично виконаних робіт, що прийняті замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3. Не підлягають прийняттю та оплаті неякісно виконані роботи (частина робіт) та такі, що виконані всупереч умовам даного договору.

За змістом п. 8.1.7 Договору замовник вправі достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, попередньо повідомивши його про це за 5 календарних днів.

Відповідно до п. 10.2 Договору, підрядник за вимогою замовника зобов'язаний сплатити йому неустойку у розмірі 3% від вартості Договірної ціни за кожен день прострочення зобов'язання, у випадку: порушення строків (терміну) виконання робіт (початку виконання робіт, виконання етапів робіт, завершення виконання робіт, здачі результату робіт тощо); порушення строків виправлення/усунення недоліків (дефектів) та/або заміни неякісних матеріалів, ресурсів, обладнання, устаткування, деталей; порушення інших строків та зобов'язань, передбачених даним договором для підрядника.

Згідно з п. 11.2 Договору при виникненні суперечок сторони зобов'язуються пред'являти претензії. Сторони, що отримала претензію, зобов'язана розглянути таку претензію та надати відповідь іншій стороні у семиденний строк з моменту отримання претензії.

На виконання умов Договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 60000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13532 від 20.10.2015 року (а.с. 14).

03.03.2016 року позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 002/03-16 від 02.03.2016 року, у якій позивач зазначив, що станом на 02.03.2016 року зобов'язання відповідача за вказаним Договором прострочені та не виконані. За таких обставин, посилаючись на приписи ст. 849 Цивільного кодексу України, позивач запропонував відповідачеві вжити невідкладних заходів для погашення суми заборгованості, у тому числі, за спірним Договором, у розмірі 60 000,00 грн., зазначивши, що у випадку несплати основної заборгованості - сума боргу буде розрахована з урахуванням штрафних санкцій. Дана претензія отримана відповідачем 15.04.2015 року (а.с. 15-17).

Позивач стверджує, що на підставі претензії відповідач у семиденний строк з її отримання повинен був перерахувати позивачеві грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн., отримані в якості авансу за Договором, у зв'язку з невиконанням покладених на нього умовами даного договору зобов'язань.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми коштів у розмірі 60 000,00 грн., перерахованих позивачем у якості авансу, останній звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості за невиконані будівельні роботи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму неустойки у розмірі 30 863,36 грн. порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ст. 513-514, 516 Цивільного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» (далі - позивач, апелянт) на підставі договору про відступлення права вимоги № 19-05/2015/16 отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» право вимоги і стало кредитором, зокрема, за Договором підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до п. 3.1 Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 25 календарних днів з моменту отримання авансового платежу на поточний рахунок.

Враховуючи, що аванс у розмірі 60 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 13532 від 20.10.2015 року проведено 21.10.2015 року, то останнім днем виконання робіт є 15.11.2015 року.

03.03.2016 року, тобто значно пізніше настання терміну виконання робіт, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію, в якій вимагав вжити невідкладних заходів для погашення суми заборгованості за несвоєчасне виконання умов Договору у розмірі 60 000,00 грн.

У претензії позивач посилається, зокрема, на ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає відмову від договору. При цьому, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом не враховано положення ст. 570 Цивільного кодексу України, проте, в суді першої інстанції жодних посилань на вказану норму позивачем не було зроблено.

Колегія суддів звертає увагу, на наступне.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Приписами п. 5.4 Договору передбачено, що у випадку його розірвання з будь-яких підстав, передбачених ним (порушення строків виконання робіт підрядником, неналежної якості виконаних робіт чи їх частин тощо) підрядник зобов'язаний на вимогу замовника повернути попередньо сплачені кошти за виконання робіт (включаючи матеріали) протягом строку, встановленого замовником, але в будь-якому випадку не пізніше 5 банківських днів з моменту направлення такої вимоги.

Пунктом 8.1.7 Договору передбачено, що замовник вправі достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, попередньо повідомивши його про це за 5 календарних днів.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Наведені вище положення норм цивільного законодавства та Договору дають підстави для висновку, що надане замовнику право на односторонню відмову від Договору та стягнення, у даному випадку, авансових коштів можливе лише через відмову від Договору підряду, оскільки така відмова породжує відповідні правові наслідки, встановлені ст.ст. 652, 849 Цивільного кодексу України - розірвання договору підряду та виникнення у підрядника обов'язку з відшкодування збитків замовника, або ст. 1212 Цивільного кодексу України - повернення безпідставно набутих коштів (підстава набуття яких згодом відпала).

Посилаючись у претензії на приписи ст. 849 Цивільного кодексу України, позивач запропонував йому вжити невідкладних заходів для погашення суми заборгованості, зокрема, за Договором у розмірі 60 000,00 грн., проте текст даної претензії не містить жодних формулювань стосовно відмови позивача від Договору та повернення сплаченого авансу.

З оглядку на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстави для стягнення з відповідача 60 000,00 грн., які є сумою авансу, оскільки чіткого волевиявлення на відмову від Договору та відповідно його розірвання позивачем не здійснено, а затримка у виконанні робіт не є такою підставою за умовами Договору.

Стосовно позовних вимог у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ» 30 863,36 грн. неустойки за Договором підряду № 50-0815 від 28.08.2015 року, які залишені без розгляду судом першої інстанції через ненадання пояснень стосовно характеру правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 10.2 Договору підрядник за вимогою замовника зобов'язаний сплатити йому неустойку у розмірі 3% від вартості Договірної ціни за кожен день прострочення зобов'язання, у випадку: порушення строків (терміну) виконання робіт (початку виконання робіт, виконання етапів робіт, завершення виконання робіт, здачі результату робіт тощо); порушення строків виправлення/усунення недоліків (дефектів) та/або заміни неякісних матеріалів, ресурсів, обладнання, устаткування, деталей; порушення інших строків та зобов'язань, передбачених даним договором для підрядника.

Як встановлено вище, відповідач не завершив виконання робіт у передбачений Договором термін.

З огляду на зазначені обставини у суд першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову в цій частині без розгляду.

Провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений позивачем розмір неустойки у сумі 30 863,36 грн. за період з 22.04.2016 року по 01.05.2016 року є обґрунтованим.

Слід відмітити, що 30.06.2016 року відповідачем було направлено на адресу позивача акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року форми КБ-2в на суму 107 684,75 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та підсумкову відомість ресурсів по об'єкту: будівництво підприємства з виробництва комбікормів продуктивністю 10 т/год. за адресою Звягельська, 19А, с. Оліївка Житомирського району Житомирської області.

Вказане свідчить про вчинення відповідачем дій щодо виконання умов Договору. Оскільки роботи мали бути завершені 15.11.2015 року, з урахування перерахованого авансу, а акт виконаних робіт та довідка датовані червнем, то зазначені обставини ще раз засвідчують несвоєчасне виконання відповідачем робіт за Договором.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (частина 1 статті 233 ГК України). Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 року № 3-35гс13.

Пунктом 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК).

Пунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки акт виконаних робіт станом на час розгляду спору в суді першої інстанції був надісланий позивачу, що свідчить про виконання відповідачем робіт (хоча і невчасно), а сума договору складає 102 877,85 грн., то розмір неустойки у сумі 30 863,36 грн. за десять днів прострочення є неспіврозмірним.

Крім того, суд враховує листування між сторонами, зокрема лист позивача № 002-320СВ від 05.11.2015 року, який підтверджує виконання частини робіт відповідачем вчасно, проте з недоліками, які останній має вправити.

Судова колегія вважає неспіврозмірною суму неустойки з сумою Договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції користується правами господарського суду першої інстанції та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 10 000,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» в апеляційній скарзі, знайшли частково своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/10170/16 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд у частині стягнення неустойки, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ».

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» задовольнити частково.

2. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року по справі № 910/10170/16 скасувати.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-ССХ» (код ЄДРПОУ 34603762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Прикарпаття» (код ЄДРПОУ 32573828) 10 000,00 грн. неустойки, 468,06 грн. судового збору за подання та розгляд позовної заяви та 515,89 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

5. В іншій частині рішення залишити без змін.

6. Видачу відповідних наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/10170/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк

Повний текст рішення складено 15.11.2016 року.