Постанова

від 15.11.2016 по справі 810/1410/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1410/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіної Н.М., Коротких А.Ю.

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» на постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» до Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним надіслання Головним управління ДФС у Київській області рішення від 21.12.2015 вих. № 3346/10/10-36-15-01-03 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО +" із порушенням строку, встановленого пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить відмовив задоволені позову в повному обсязі.

Позивач також подав апеляційну скаргу та просить скасувати постанову суду та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги Державної фіскальної служби заперечував.

Представники Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України підтримали апеляційну скаргу Державної фіскальної служби просили її задовольнити в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» заперечували.

Представник Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС не з'явився, будучи належним чином повідомленим, шо не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОДО +" зареєстроване як юридична особа 20.11.2007, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів, перебуває на податковому обліку в Фастівському відділенні Васильківської ОДП1 ТУ ДФС у Київській області.

Позивачем 31.07.2015 подано до Васильківської ОДПІ ТУ ДФС у Київській області (Фастівське відділення) податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року з додатками.

Васильківська ОДПІ листом від 05.08.2015 № 255/10/10-07-15-02 "Щодо відмови у прийнятті податкової звітності" (а.с. 65) повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року разом із додатками до неї визнані не прийнятими (не вважається поданою у зв'язку з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48. п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: невірно обрано звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація.

14.09.2015 року позивач звернувся зі скаргою на рішення Васильківської ОДПІ від 05.08.2015 року № 255/10/10-07-15-02 до Міністерства фінансів України (а.с. 66-69).

Міністерство фінансів України листом від 24.09.2015 № 31-11130-09-10/30022 (а.с.70) повідомило позивача, що його звернення від 14.09.2015 № 38 направлене для розгляду та надання роз'яснення до ДФС України.

Листом від 05.10.2015 року № 311/10-10-07-15-02-17 Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с. 71) розглянувши скаргу позивача від 14.09.2015 № 38, зазначила, що податкова декларація складена з порушенням п. 48.3 ст. 48, п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме, невірно обраний звітний (податковий період), за який подається декларація, а тому даній декларації було присвоєно статус "До відома".

Рішенням ДФС України від 19.10.2015 № 21994/6/99-99-15-02-01-15 (а.с. 76-77) за результатами розгляду скарги від 14.09.2015 № 38. що надійшла для розгляду листом Міністерства фінансів України, скаргу позивача залишено без розгляду.

ТОВ «ТОДО+» звернулось до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою (а.с. 72-75) про перегляд та скасування рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 05.10.2015 року № 311/10-10-07-15-02-17.

Головним управлінням ДФС у Київській області було направлено на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги від 21.12.2015 № 3346/10/10-36- 15-01-03.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Головне управління ДФС у Київській області залишило без змін оскаржуване рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а скаргу позивача - без задоволення.

Разом з цим, вважаючи відмову у прийнятті податкової звітності з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2015 року протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси підприємства, а також не погоджуючись із рішеннями Васильківської ОДПІ ГУ ДФС від 05.10.2015 № 311/10-10-07-15-02-17 та ДФС України від 19.10.2015 № 21994/6/99-99-15-02-01-15 про результати розгляду скарг, позивач 12.01.2016 року звернувся за захистом своїх прав до суду з адміністративним позовом.

В результаті звернення до суду Київським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі № 810/106/16.

Крім того, після звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, а саме^

ТОВ «ТОДО+» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою про перегляд га скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області від 21.12.2015 № 3346/10/10-36-15-01-03.

За результатом розгляду вказаної скарги, ДФС України рішенням від 24.02.2016 № 4034/6/99-99-15-0201-15 повідомило позивача про залишення без змін рішення

Головного управління ДФС у Київській області від 21.12.2015 № 3346/10/10-36-15-01-03, а скарги директора ТОВ «ТОДО +» - без задоволення.

Встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року у справі № 810/106/16, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 залишена без змін, адміністративний позов ТОВ «ТОДО +» до Державної фіскальної служби України. Васильківської ОДП1 ТУ ДФС у Київській області задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Васильківської ОДПІ ТУ ДФС у Київській області від 05.08.2015 № 255/10/10-07-15-02 "Про відмову у прийнятті податкової звітності". Визнано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ "ТОДО +" за перше півріччя 2015 року такою, що подана до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 31.07.2015 року. У задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо визнання протиправними та скасування рішень Васильківської ОДПІ ГУ ДФС від 05.10.2015 № 311/10-10-07-15-02-17 та ДФС України від 19.10.2015 № 21994/6/99-99-15-02-01-15 про результати розгляду скарг, у задоволенні позову - відмовлено.

У свою чергу, не погоджуючись з рішеннями Головного управління ДФС у Київській області від 21.12.2015 № 3346/10/10-36-15-01-03 та ДФС України від 24.02.2016 року № 4034/6/99-99-15-0201-15 про результати розгляду скарг, позивач звернувся до суд з адміністративним позовом.

Приписами пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження визначено нормами Податкового кодексу України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами від 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок).

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків вважас. шо контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 56.3 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пункт 1 розділу III Порядку).

У разі, якщо контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (пункт 2 розділу III Порядку).

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаюіься до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 2 розділу II Порядку).

Рішення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, прийняте в результаті розгляду скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (пункт З розділу II Порядку).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, пункт 2 розділу VII Порядку).

Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, встановлено, що керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (пункт 3 розділу VII Порядку).

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків (пункт 4 розділ)- VII Порядку).

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Порядку, рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

В листі ДФС від 19.02.2016 № 3722/6/99-99-10-03-01-15 зазначено, що контролюючі органи при розгляді скарг дотримуються Конституції України та діють виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами.

При розгляді скарг у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, контролюючі органи дотримуються строків, встановлених цією статтею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДФС розглянула скаргу ТОВ "ТОДО +" та прийняла оскаржуване рішення з перевищенням визначених законодавством повноважень даного органу, оскільки розгляд скарг платників податків в порядку адміністративного оскарження рішень контролюючих органів нижчого рівня є таким, що виходить за межі повноважень ДФС.

Однак, колегія суддів вважає, вказані доводи позивача необґрунтованими та такими що суперечать приписам пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України та пункту 2 розділу II Порядку.

Щодо тверджень ТОВ «ТОДО +» про те, що позивач звертався зі скаргою на рішення Головного управління ДФС у Київській області саме до Міністерства фінансів України, а не Державної фіскальної служби України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи скарги (вих. № 3 від 05.02.2016) «ТОДО+» про перегляд і скасування рішення ТУ ДФС у Київській області від 21.12.2015 № 3346/10/10-36-15-01-03, зазначена скарга адресована саме ДФС України.

Таким чином, зазначені доводи позивача не відповідають дійсності, а тому не приймаються до уваги.

Стверджуючи про протиправність оскаржуваних рішень, позивач наголошував на тому, що контролюючими органами не було надано правової оцінки доводам вказаним підприємством у скаргах.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом скарги позивача від 23.11.2015 до Головного управління ДФС у Київській області було скасування рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (від 05.10.2015 року № 311/10-10-07-15-02-17) про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2015 року.

У свою чергу, предметом скарги ТОВ «ТОДО +» від 05.02.2016 до Державної фіскальної служби України було оскарження рішення Головного управління ДФС у Київській області прийняте за результатом розгляду скарги позивача від 23.11.2015.

Отже, з наведеного вбачається, позивач не погоджується та вважає протиправною саме відмову Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2015 року.

При цьому, нормами чинного законодавства визначено два порядка оскарження рішень контролюючого органу, а саме: адміністративний та судовий.

Тобто, законодавець наділив платника податків самостійно визначити (на власний розсуд), спосіб (порядок) захисту порушеного права.

Колегія судів звертає увагу, що, відповідно до приписів чинного податкового законодавства та з метою уникнення виникнення колізій у сфері застосування та трактування норм права платник податків може обрати лише один із вказаних порядків.

Такого висновку можна дійти також і з аналізу пункту 4 розділу VIII Порядку, яким встановлено, що контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу.

Тобто, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу у судовому порядку то вже в адміністративному порядку вирішення цього питання не розглядається.

Отже, у даному випадку позивач мав право оскаржити відмову Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 05.08.2015 № 255/10/10-07-15-02 у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2015 до Головного управління ДФС у Київській області, в разі незадоволення ГУ ДФС у Київській області його скарги - до ДФС України, а у подальшому до суду.

Водночас, як встановлено, зазначене рішення податкового органу оскаржувалось позивачем одночасно як в адміністративному, так і судовому порядку.

Тобто, позивач подав до суду як позов про оскарження відмови Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 05.08.2015 № 255/10/10-07-15-02, так і оскаржив цю відмову в адміністративному порядку і отримав рішення податкового органу від 05.10.2015 року № 311/10-10-07-15-02-17, яке також оскаржив до суду під час розгляду справи № 810/106 16. а вже рішення, які були прийняті за наслідками адміністративного оскарження рішення від 05.10.2015 року № 311/10-10-07-15-02-17, є предметом оскарження у цій справі.

Колегія суддів наголошує, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При цьому, у постанові Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року у справі № 810/106/16 яка набрала законної сили 26.07.2016. переглядаючи правомірність прийняття рішень Васильківської ОДПІ ГУ ДФС від 05.10.2015 № 311/10- 10-07-15-02-17 та ДФС України від 19.10.2015 № 21994/6/99-99-15-02-01-15 про результати розгляду скарг, суд встановив, що не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про відмову у прийнятті податкової звітності, а також на рішення Головного управління ДФС у Київській області та ДФС України.

Крім того, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження ДФС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноважених органів.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Отже, суд не може оцінювати повноту розгляду Головним управлінням ДФС у Київській області та ДФС України скарг позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду.

При цьому, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача. У разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу вимога щодо скасування рішення про результати розгляду скарги не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Вказані рішення, прийняті за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не покладають на платника податків будь-якого обов'язку.

Такі рішення не створюють для позивача юридичних наслідків, та не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.

Аналогічна правова поліція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 № К/9991/59435/12, від 27.10.2014 № К/800/281/14, 27.10.2014 № К/800/60766/13.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для визнання рішень ГУ ДФС у Київській області від 21.12.2015 № 3346/10/10-36-15-01-03 ДФС України від 24.02.2016 № 4034/6/99-99-15-02-01-15 неправомірними та їх скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «ТОДО +» задоволенню не підлягають.

Оскільки, судом першої інстанції допущено неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог, то постанова в частині підлягає скасуванню, з постановленям в цій частині нової постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2016 року в частині задоволення позову про визнання протиправним надіслання Головним управління ДФС у Київській області рішення від 21.12.2015 вих. № 3346/10/10-36-15-01-03 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО +" із порушенням строку встановленого пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» до Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Київській області, Міністерства фінансів України, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним надіслання Головним управління ДФС у Київській області рішення від 21.12.2015 вих. № 3346/10/10-36-15-01-03 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО +" із порушенням строку встановленого пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України - відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.