Ухвала

від 23.11.2016 по справі 911/3771/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"23" листопада 2016 р.                                                            Справа № 911/3771/16

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом          публічного акціонерного товариства «Радар» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35, ідентифікаційний код 14307274)

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговельна і компанія» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. І. Мазепи, буд. 21, ідентифікаційний код 38680277)

про          розірвання договорів та стягнення 32 593,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач – публічне акціонерне товариство «Радар», звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.11.2016 № 1244 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торговельна і компанія», в якому просить суд:

- розірвати Договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2015 № 148 та Договір про надання експлуатаційних послуг від 01.08.2015 № 149 укладені між ПАТ «Радар» та ТОВ «Українська торговельна і компанія»;

- стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати та плати за надані експлуатаційні послуги в розмірі 32 593,07 грн. та покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 1 378,00 грн.

Згідно із пунктами 4, 6 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини першої, підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а із позовних вимог немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення коштів в сумі 32 593,07 грн. та немайнову вимогу про розірвання договорів (Договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2015 № 148 укладеного між ПАТ «Радар» та ТОВ «Українська торговельна і компанія» та Договору про надання експлуатаційних послуг від 01.08.2015 № 149 укладеного між ПАТ «Радар» та ТОВ «Українська торговельна і компанія»). Таким чином, поданий до суду позов мав бути оплачений судовим збором в розмірі 2756,00 грн. (по 1 378,00 грн. за немайнову та за майнову вимогу). Оригінал платіжного доручення має бути доданий до позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених вимог, на підтвердження сплати судового збору позивачем до позову додано платіжне доручення від 14.11.2016 № 2572 на суму 1378,00 грн., тобто в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, за змістом частини другої ст. 34 Господарського процесуального кодексу України єдиним належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви є опис вкладення в лист (оригінал), заповнений відповідно до опису додатків до позовної заяви.

В порушення зазначених норм законодавства, позивачем до позовної заяви подано копію списку згрупованих відправлень та копію фіскального чеку «Укрпошта» від 21.11.2016, які не засвідчують вмісту поштового відправлення, опис вкладення у лист відсутній.

Відповідно до вищевикладеного, суд робить висновок про те, що позивачем – публічним акціонерним товариством «Радар» не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 4, 6 частини першої, частиною третьою статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 21.11.2016 № 1244 публічного акціонерного товариства «Радар» разом з доданими до неї матеріалами (всього на 25 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення від 14.11.2016 № 2572) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя                                                             О.В. Конюх