Рішення

від 16.11.2016 по справі 530/1309/16-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1309/16-ц

2/530/747/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16.11.2016 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Водолага А.В. при секретарі Стрілець Л.Г. розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зіньків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тлумачення заповіту та визнання його чинним,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тлумачення заповіту та визнання його чинним.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 31 грудня 2015 року в с. Батьки, Зіньківського району, Полтавської області померла його баба ОСОБА_4. На день смерті ОСОБА_4 залишилося її спадкове майно, що складається із:земельної ділянки площею 3,39 гектарів, розташованої на території Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, якою спадкодавець ОСОБА_4 володіла на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 00320, виданого їй Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області і Зіньківським районним відділом земельних ресурсів 2 грудня 2003 року, на підставі розпорядження голови Зіньківської райдержадміністрації від 24 жовтня 2003 року № 655, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 93, кадастровий номер земельної ділянки 5321380700:00:027:0022, а також садибного житлового будинку в с. Батьки, Зіньківського району, Полтавської області.

03 квітня 2000 року ОСОБА_4 заповітом, посвідченим секретарем Батьківської сільської ради Зіньківського району ОСОБА_5, заповіла належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0276992 у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_6 розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах своєму внукові позивачу ОСОБА_1. Про наявність заповіту спадкодавця ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 не знав і дізнався про це тільки після смерті спадкодавця.

У встановлений законом строк спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7. До того ж нотаріуса із заявами про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_4, як спадкоємці за законом першої черги спадкування за законом, звернулися дочки померлої, відповідачі у справі, ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Відповідач ОСОБА_2 є матір»ю позивача ОСОБА_1.

ОСОБА_7 відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_4 і виявлення та оприлюднення змісту її заповіту, у спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 і його матері спадкоємця за законом ОСОБА_2, з однієї сторони, та спадкоємця за законом ОСОБА_3, з іншої, виник спір щодо тлумачення змісту заповіту і складу спадщини.

Згідно довідки від 08.08.2016 року 99-1612-960/2-16, наданої ОСОБА_1 відділом Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, ОСОБА_4 взамін сертифіката на земельну частку (пай) ПЛ № 0276992, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 216 по ксп ім. Карла Маркса Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 004320, відповідно до розпорядження голови Зіньківської районної державної адміністрації від 24 жовтня 2003 року № 655, зареєстрований 2 грудня 2003 року в Книзі реєстрації держаних актів за № 93.

22 серпня 2016 року представник позивача ОСОБА_1, в його інтересах, звернувся до приватного нотаріуса Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 із заявою про видачу спадкоємцю ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, якою спадкодавець ОСОБА_4 володіла на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 00320, виданого їй Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області і Зіньківським районним відділом земельних ресурсів 2 грудня 2003 року, на підставі розпорядження голови Зіньківської райдержадміністрації від 24 жовтня 2003 року № 655, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 93, кадастровий номер земельної ділянки 5321380700:00:027:0022, але приватний нотаріус у видачі позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовила.

В зв»язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду і просить суд ухвалити рішення, яким витлумачити правочин, заповіт ОСОБА_4, посвідчений 03 квітня 2000 року секретарем Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_5, яким на випадок смерті заповідач робить таке заповітне розпорядження: належний мені сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0276992 у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_6 розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах, заповідаю ОСОБА_1, як такий, що надає право позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, успадкувати земельну ділянку площею 3,39 гектарів, розташовану на території Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якою спадкодавець ОСОБА_4, володіла на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 00320, виданого їй Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області і Зіньківським районним відділом земельних ресурсів 2 грудня 2003 року, на підставі розпорядження голови Зіньківської райдержадміністрації від 24 жовтня 2003 року № 655, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 93, виданого взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0276992, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 216 по ксп ім. Карла Маркса Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, та визнати чинним заповіт ОСОБА_4, посвідчений 03 квітня 2000 року секретарем Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_5.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги він підтримав в повному обсязі. В судове засідання з»явився представник позивача за довіреністю ОСОБА_8, а також відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 визнала позов повністю. Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила суду, що складений її матір»ю спадкодавцем ОСОБА_4 заповіт на користь ОСОБА_1 стосується тільки його права на сертифікат на земельну частку (пай), а не вищевказану земельну ділянку, якою за життя володіла ОСОБА_4.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача і відповідачів, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що31 грудня 2015 року в с. Батьки, Зіньківського району, Полтавської області померла баба позивача ОСОБА_1, ОСОБА_4. На день смерті ОСОБА_4 залишилося її спадкове майно,що складається із:земельної ділянки площею 3,39 гектарів, розташованої на території Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області , якою спадкодавець ОСОБА_4 володіла на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 00320, виданого їй взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0276992 у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_6 розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах. а також садибного житлового будинку в с. Батьки, Зіньківського району, Полтавської області.

03 квітня 2000 року ОСОБА_4 заповітом, посвідченим секретарем Батьківської сільської ради Зіньківського району ОСОБА_5, заповіла належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0276992 у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_6 розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах своєму внукові позивачу ОСОБА_1. Про наявність заповіту спадкодавця ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 не знав і дізнався про це тільки після смерті спадкодавця.

ОСОБА_7 відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_4 і виявлення та оприлюднення змісту її заповіту, у спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 і його матері спадкоємця за законом ОСОБА_2, з однієї сторони, та спадкоємця за законом ОСОБА_3, з іншої, виник спір щодо тлумачення змісту заповіту і складу спадщини.

Згідно довідки від 08.08.2016 року 99-1612-960/2-16, наданої ОСОБА_1 відділом Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, ОСОБА_4 взамін сертифіката на земельну частку (пай) ПЛ № 0276992, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 216 по ксп ім. Карла Маркса ,Батьківської сільської ради ,Зіньківського району Полтавської області, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 004320, відповідно до розпорядження голови Зіньківської районної державної адміністрації від 24 жовтня 2003 року № 655, зареєстрований 2 грудня 2003 року в Книзі реєстрації держаних актів за № 93.

На дане звернення приватний нотаріус ОСОБА_7 надала письмову відповідь з якої вбачається неможливим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім»я ОСОБА_1, так як заповідач розпорядився конкретним належним йому правом на земельну частку (пай), а після відкриття спадщини з»ясувалося, що він набув право власності на земельну ділянку, заповіт в частині розпорядження правом на земельну частку (пай) за ч. 4 ст. 1236 ЦК України є не чинним і нотаріус не має права оформляти на користь спадкоємця свідоцтво про право на земельну ділянку.

З тлумаченням заповіту і висновком нотаріуса про те, що вищезазначений заповіт заповідача ОСОБА_4 в частині розпорядження правом на земельну частку (пай) є не чинним позивач ОСОБА_1 не погодився.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як зазначено вище, 03 квітня 2000 року ОСОБА_4 заповітом, посвідченим секретарем Батьківської сільської ради Зіньківського району ОСОБА_5, заповіла належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0276992 у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_6 розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах своєму внукові ОСОБА_1., 2 грудня 2003 року заповідач, на підставі вищевказаного сертифіката на право на земельну частку (пай), отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 00320, тобто правовстановлюючий документ, який згідно чинного законодавства видається взамін сертифіката на право на земельну частку (пай). Але після цього волевиявлення заповідача ОСОБА_4 щодо особистого розпорядження на випадок своєї смерті не змінилося, а змінився тільки правовстановлюючий документ, який підтверджував право заповідача на спадкове майно, що підтверджується довідкою відділу Дежгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області від 08.08.2016 року 99-1612-960/2-16.

Відповідно до ч. 4 ст. 1236 ЦК України чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини, а відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

На час відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_4 31 грудня 2015 року заповіт ОСОБА_4 не був змінений і не відмінений, про що мається відповідна відмітка на ньому. Склад спадщини спадкодавця ОСОБА_4 за вищевказаним заповітом на момент відкриття спадщини теж не був змінений, а змінилася тільки форма правовстановлюючого документа, яким посвідчувалося право спадкодавця ОСОБА_4 на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину, яким є заповіт, беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з»ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 ЦК України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, установлена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповіднодо п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо заповіт містить суперечливі положення, за вимогою заінтересованих осіб застосовується тлумачення заповіту за умови, якщо відсутні підстави визнання заповіту недійсним, тобто тлумаченню підлягає лише дійсний заповіт, для тлумачення змісту заповіту застосовуються також загальні правила тлумачення змісту правочинів встановлені ст. 213 ЦК України.

Вищевказаний правочин, заповіт заповідача ОСОБА_4 від 03 квітня 2000 року, відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, які встановлені ст. 203 ЦК України.

Виходячи зі змісту правочину, заповіту заповідача ОСОБА_4 від 03 квітня 2000 року, та на підставі частин 3 і 4 ст. 213 ЦК України і п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд приходить до висновку, що наміром вчинення даного правочину заповідачем ОСОБА_4 було те, щоб після її смерті її внук ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель ксп ім. Карла Маркса на території Батьківської сільської ради Зіньківського району, право на яку вона матиме за життя на підставі чинного законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні, це також була її справжня воля і мета вчинення даного правочину.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець ОСОБА_1 бажає прийняти спадщину спадкодавця ОСОБА_4.

Враховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, який не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витлумачення правочину, заповіту ОСОБА_4.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. , 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заявлені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позовні вимоги про тлумачення заповіту і визнання його чинним - задовільнити.

Визнати заповіт ОСОБА_4 , померлої 31 грудня 2015 року в с. Батьки Зіньківського району Полтавської області, складений 3 квітня 2000 року, посвідчений секретарем Батьківської сільської ради Зіньківського району ОСОБА_5, яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла належний їй сертифікат на право на земельну частку /пай/ сер. ПЛ №0276992 у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. «Карла Маркса» розміром 4,66 в умовних кадастрових гектарах - дійсним.

Визнати, що заповіт ОСОБА_4, складений 3 квітня 2000 року, посвідчений секретарем Батьківської сільської ради ,Зіньківського району ОСОБА_5, таким, що надає право ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, успадкувати земельну ділянку, що належала померлій ОСОБА_4 згідно Державного ОСОБА_7 на право приватної власності на земельну ділянку сер. ПЛ № 004320, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення виготовленого в повному обсязі.

СуддяОСОБА_9