Рішення

від 10.05.2007 по справі 9/1631

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан

Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2007 р.

Справа № 9/1631

За позовом  Комунального підприємства "Торговий

центр" м. Нетішин  

до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.

Нетішин

про стягнення 16840,51 грн. , в

т.ч. 7346,70 грн. неустойки та 9493,81 грн. збитків

Суддя   

Представники сторін:

Позивача -  Юзепольський В.С. -директор згідно Статуту,

                   Омельчук О.І. -за дов. від

25.04.07 ,

Відповідача -  не з'явився. 

        Суть спору :   Позивач у позовній заяві  просив стягнути з відповідача пеню в розмірі

6926,10 грн. та збитки в розмірі 4603,57 грн., мотивуючи тим, що   згідно рішення господарського суду області

від 22.03.06 по справі №19/7266 

відповідача зобов'язано повернути 

позивачу майно, що орендувалось за договором оренди НОМЕР_1 від

01.01.05, який припинив свою дію  з

01.12.05. Однак, на 22.03.07 відповідач безпідставно займав  приміщення, з 01.12.05 не сплачував орендну

плату за користування приміщенням та витрати за спожиту електроенергію,

каналізацію, воду, тощо.  Тому на

підставі ст.ст. 283 ГК України , 785 ЦК України просили стягнути пеню в розмірі

подвійної орендної плати  за період

невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого приміщення.

Крім того, посилаються на те, що на підставі п.3.1 договору відповідач за

період дії договору сплачував експлуатаційні витрати на утримання приміщень,

витрати на центральне опалення, електроенергію, тощо в пропорційному розмірі до

орендованої площі. Проте, з грудня 2005р. по лютий 2007 р.  фактично користувався даними видами послуг,

однак їх вартість не сплачував. Такими діями відповідача позивачу завдані

збитки. 

У  судовому засіданні позивачем

збільшено позовні вимоги -про стягнення 16840,51 грн.,  в т.ч.  

7346,70грн.  неустойки та   9493,81 грн. збитків. Зазначене прийнято

судом.  При цьому позивач посилається на

те, що  відповідач незаконно користувався

орендованим приміщенням до  31.03.2007р.

Звертається увага, що згідно п. 3.2. та п.3.3. договору оренди  орендна плата визначається на підставі

Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Нетішинською міською радою

,  орендна плата за кожний наступний

місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на

індекс інфляції за поточний місяць. У зв'язку із проведенням реконструкції цриміщення

, розмір орендної площі, яку орендував відповідача, з 24.08.2005 р. становила

26,94 кв.м. , з них 21.49 кв.м. - площа в торговому залі, 5.45 кв.м. - площа в

складських приміщеннях.  Оскільки в

грудні 2005 р. орендоване приміщення незаконно було зайняте протягом 26 днів

(31 - 5 = 26), то розмір орендної плати для обчислення неустойки в додатку №

1  позивач  взяв наступний: 219,69 / 31*26 = 184,26

грн.  Загальна сума плати за користування

орендованим приміщенням за зазначений період- 3 673,35 грн. , розмір пені  - 7 346,70 грн.

Позивачем зазначається, що

оскільки  згідно п. 3.1. договору оренди

до орендної плати не відносяться експлуатаційні витрати на утримання приміщень,

витрати на центральне опалення, електроенергію, тощо, а  за період дії договору відповідач сплачував

їх в пропорційному відношенні до орендованої площі, то позивачу були завдані

збитки . При цьому    враховується, що за

весь період невиконання зобов'язання відповідачем позивач оплатив витрати за

електроенергію, каналізацію, воду, теплоенергію, підживлення, пожежну

сигналізацію, податок за землю, та експлуатаційні витрати, до яких входять

витрати на експлуатацію орендованого приміщення, витрати на правову допомогу.

При цьому   надано розрахунок  заявлених збитків.

       Відповідачем у  судовому засіданні 26.04.07  проти позову    заперечувалось , посилаючись на те, що

позивачем завдані йому збитки, що підтверджується   складеними актами,  на те, що всі    вимоги і   

розрахунки     позивача    безпідставні. При цьому відповідач

ознайомився з матеріалами справи і отримав   

копії окремих доказів.

У судове засідання  10.05.07  відповідач ( ухвала якому направлена  згідно реєстру 28.04.07 )  не з'явився , письмовий   відзив  

на позов не надав, не скориставшись своїми процесуальними правами.  Тому спір вирішується з врахуванням  ст. 75 ГПК України. При цьому судом

враховується  наявність достатніх

доказів  для вирішення спору,  закінчення передбаченого ст.69 ГПК України

2-х місячного терміну вирішення  спору

,  а 

також  неодноразове

відкладення    розгляду  справи 

внаслідок неявки  відповідача.

        Розглядом матеріалів справи встановлено

наступне.

        01 січня 2005 року між

відповідачем  ( орендар ) та позивачем (

орендодавець)  укладено договір оренди

нерухомого майна НОМЕР_1.  Умовами

останнього передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове

платне користування частину площі торгового залу площею 47,61 м.кв., що

складається з торгового залу та коридору, розташованих за адресою АДРЕСА_1, а

також земельну ділянку, на якій знаходиться майно і яка прилягає до будівлі

(споруди ), площею 47, 61 м.кв. Згідно п.п. 3.3. та 3.1.  договору орендна плата за кожний наступний

місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на

індекс інфляції за поточний місяць. До орендної плати не відносяться

експлуатаційні витрати на утримання приміщень, витрати на центральне опалення,

електроенергію.  

           Пунктом 12 договору передбачено, що

даний договір укладено на строк 11 місяців з дня підписання тексту

договору.  Пунктом 6.2 договору передбачено,

що після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний передати

орендодавцеві орендований об'єкт згідно з актом приймання-передачі не пізніше 5

днів з дня втрати договором чинності.

28.11.05  позивачем направлено відповідачу заяву про припинення

договору, відповідно до якої договір оренди вважатиметься припиненим з

01.12.05.

Рішенням господарського суду

Хмельницької області по справі № 19/7266 від 22.03.2006р. у позові відповідача

до позивача про усунення перешкод в користуванні орендованим майном відмовлено,

зустрічний позов позивача до відповідача про стягнення заборгованості та

зобов'язання повернути об'єкт оренди задоволено частково,   зобов'язано ПП ОСОБА_1 повернути майно, що

орендувалось згідно договору оренди НОМЕР_1 від 01.01.05.  При   

цьому  позивачем   до стягнення   заявлявся , крім   іншого,  

також  штраф  згідно абз. „ а” п.9.2  укладеного   

договору    оренди  в розмірі  

сумарної орендної плати  за весь

період построчення . Згідно заяви  

позивача про уточнення   штраф  визначений  

у  розмірі  2874,55 грн. ( у   т.ч. за 

грудень 2005р.- 1029,35 грн.,  за

січень 2006р. -  828,90 грн.,  за лютий 2006р. -  537,02грн., 

за березень 2006р. -  479, 28

грн.). Судом відмовлено у стягненні штрафу. 

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.12.06

рішення господарського суду Хмельницької області від 22.03.06 було залишено без

змін.  Тому    вищезазначені   обставини , які встановлені рішенням

господарського суду області,   згідно ст.

35 ГПК України не підлягають доведенню знову.

Ухвалою господарського суду    від 

13.03.07  по справі № 19\7266   змінено спосіб виконання  рішення суду шляхом   вилучення у відповідача майна. При

цьому  враховано , що відповідач

добровільно не виконав  рішення суду,

згідно акту від 12.03.07  станом на цю

дату останній   не звільнив займанні

приміщення.

Враховуючи, що  відповідач не повернув об'єкт оренди та

завдав збитки у зв'язку з несплатою експлуатаційних витрат,  позивач звернувся з позовом до суду по

стягнення неустойки  і  збитків.

При цьому в додатку № 1 до позову

позивачем зазначений  розрахунок

неустойки - розмір подвійної орендної плати 

за період невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого

приміщення, а саме: з грудня 2005 р. -березень 

2007 р. включно  ( при цьому  за грудень враховано , що відповідач займав

приміщення протягом 26 днів (31 - 5 = 26), то розмір орендної плати для

обчислення неустойки - 219,69 / 31*26 = 184,26 грн.   Загальна сума плати за користування

орендованим приміщенням за зазначений період склала - 3 673,35 грн. Тому розмір

пені визначено  в сумі 7346,70грн.

У додатку №2 позивач визначив

розрахунок збитків -  з листопада 2005р.

по березень 2007р. в розмірі 9734,61 грн., у 

т.ч    експлуатаційні витрати  торгового залу( 1464,56 грн. ) ,  експлуатаційні    витрати 

складу ( 259,06 грн.),  витрати на  електроенергію ( 3275,01 грн. ) ,  каналізацію ( 72,96 грн. ) , воду ( 97,92

грн.), тепло енергію( 78, 29грн. ), підживлення( 8,91 грн.), пожежну

сигналізацію (49,00 грн. ) , плату за землю ( 18,90 грн. ) ,  витрати на правову допомогу( 4410 грн.).

Досліджуючи надані сторонами

докази, наведенні міркування, судом приймається до уваги наступне.

1. Згідно п. 2 ст. 26 Закону

України "Про оренду державного та комунального майна"  від 10.04.92 із змінами і  доповненнями договір оренди припиняється в

разі закінчення строку, на який його було укладено.

                 Термін дії договору оренди

нерухомого майна НОМЕР_1 від 01 січня 2005 року визначений   у 11 місяців з дня підписання тексту

договору, а саме до 01.12.2005 року. Оскільки договір оренди припинив свою дію

01.12.2005 року, у відповідача  були

відсутні правові підстави користуватись приміщенням, що було об'єктом оренди.

             Дані факти встановлені рішенням

господарського суду Хмельницької області по справі № 19/7266 від

22.03.2006р.  між тими ж сторонами,

залишеного  без змін  постановою Житомирського апеляційного

господарського суду від 21.12.06, тому згідно ст.35 ГПК України доказуванню не

підлягають .

Крім того, судом  враховується, що ухвалою господарського

суду    від  13.03.07 

по справі № 19\7266   змінено

спосіб виконання  рішення суду шляхом

вилучення у відповідача майна внаслідок того, що   відповідач добровільно не виконав  рішення суду, а згідно акту від 12.03.07  станом на цю дату останній   не звільнив займанні приміщення.  При цьому згідно акту від 24.08.05 з

цього  числа займана площа  відповідача  

зменшилась до 26,94 кв.м.

          2. Статтею 785 ЦК України

передбачено, що  у  разі припинення договору найму наймач

зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була

одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в

договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець

має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за

користування річчю за час прострочення.

           За 

таких обставин  позивачем

обґрунтовано подано позов у частині стягнення неустойки.

          Однак, судом не приймаються до уваги

доводи позивача, що за правовою природою ця неустойка  є 

пенею, оскільки згідно ч.3 ст. 549 ЦК України  пенею є неустойка , яка  обчислюється  

від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання.

Натомість повернення приміщення не є грошовим зобов'язанням , тому  зазначена неустойка за правовою природою є

штрафом.  

        Судом  

враховується, що використовуючи норму  

ч. 3 ст. 6 ЦК України,  розмір     цього    

штрафу     сторонами у    абз.„ а” п.9.2  договору 

оренди нерухомого майна НОМЕР_1 від 01 січня 2005р. змінено шляхом  зменшення  

і визначено у    розмірі сумарної

орендної плати  за весь період

построчення  замість подвійної плати за

користування річчю за час прострочення згідно ст. 785 ЦК України.

      При   

цьому  позивачем  у справі господарського суду області  № 19/7266 до стягнення   заявлявся 

цей    штраф  за період грудень 2006- березень 2007р. ,

враховуючи заяву позивача   про уточнення

позовних вимог по справі,  у   задоволені 

якого  рішенням   від 22.03.06 відмовлено.

Тому у розрахунку   

неустойки  по  справі 

позивачем  безпідставно  за   

зазначений   період знову  нараховано 1710, 34 грн. ( подвійні    суми 

з 184, 26 грн. за грудень 2006р., 

222, 10 грн. за січень 

2006р.,  223,96 грн. за лютий

2006р., 224, 85 грн. за березень 2006р.) Тому враховуючи,  що  є

рішення господарського суду , який в межах своєї компетенції вирішив

господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав

, в цій   частині  провадження 

у   справі  про стягнення   1710, 34 грн. неустойки  підлягає припиненню    згідно п. 2 

ч. 1  ст. 80 ГПК України.

При   цьому  суд не погоджується   з доводами позивача   про те, що   

неустойка  по даній    справі 

і  штраф  по справі № 19/7266 -це  різні види неустойки , що випливають відповідно  із Закону   

або із договору, оскільки  судом

враховується абз. „ а” п.9.2  договору  як зміна сторонами  норми закону у взаємовідонсинах  між ними у відповідності до  ч. 3 

ст. 6 ЦК України. 

        При  

нарахуванні зазначеної неустойки    

позивачем  також не враховано ,

що   нормами п. 6 статті 232 ГК України

передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється

через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано,

             Зважаючи на зазначене , згідно

розрахунку неустойки , проведеного судом, правомірно нарахованою є

неустойка   в  сумі  

457, 02 грн. (  228, 84 грн.  за квітень 2006р. та  228, 18 грн. за травень 2006р. ).   При цьому враховано, що прострочка виконання

обов'язку відповідачем допущена  з

7.12.05 , тому  нарахування штрафних

санкцій  припиняється  в червні 2006р. і враховано розмір  цих штрафинх санкцій  , визначених 

абз. „ а” п.9.2  договору  оренди нерухомого майна НОМЕР_1 від 01 січня

2005р.

          Посилання   позивача 

на те, що нормою статті 785 ЦК України передбачено інший  строк  

штрафних санкцій -за вечь час прострочення , судом    до уваги не приймається оскільки  ні 

зазначеною нормою, ні   абз.„а”

п.9.2  договору   не встановлено   інший 

строк  і порядок припинення  нарахування   

штрафної санкцій. Крім того, алогічність цього  доводу в тому, що у протилежному  випадку строк припинення нарахування    штрафної санкції , на думку позивача, взагалі

не визначений  у часі.

         За 

таких обставин у стягненні 

неустойки в   сумі   457,02 грн. позовні      вимоги обгрунтовані     і підлягають  задоволенню, а  в  

решті -відмові  у зв'язку з

безпідставністю.

3. Згідно ст. 224 ГК України

учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Судом  враховується , що  відповідальність у вигляді відшкодування

збитків настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи,

негативний результат такої поведінки, причинний зв'язок між неправомірною

поведінкою та негативним наслідком, вини особи, яка заподіяла збитки.

Позивачем доведено останнє , враховуючи 

обставини,  встановлені рішенням

господарського суду Хмельницької області по справі № 19/7266 від

22.03.2006р.  між тими ж сторонами,

залишеного  без змін  постановою Житомирського апеляційного

господарського суду від 21.12.06,  

розрахунок   збитків.

При цьому судом приймаються до уваги 

договір   оренди нерухомого майна

НОМЕР_1 від 1 січня 2005р. з додатком № 1 

( розрахунок  плати за оренду

),  № 2 (розрахунок плати за землю)  та додатком від 19.05.05, договора   позивача з ДП НАЕК „Енергоатом” ВП ХАЕС  НОМЕР_2 від 5.06.2000р.  на подачу 

питної води та приймання стічних вод по каналізації, з  ДП НАЕК „Енергоатом” ВП ХАЕС          НОМЕР_3 від 1.10.2001р.  по постачання теплової енергії  в гарячій воді з додатковою угодою №1,  з 

Шепетівською   дільницею  протипожежних робіт Хмельницького спец РБП

від 7.11.05  на технічне

обслуговування  систем пожежної

сигналізації, калькуляції експлуатаційних витрат  на 2005-2006р.р., погоджені  міським головою . Крім того, щодо розміру

збитків приймаються до уваги  надані

в  матеріали справи рахунки  ВП ХАЕС 

ДП НАЕК „Енергоатом” , платіжні доручення позивача   про сплату сум   останньому, а також Шепетівській дільниці

протипожежних робіт, норми водоспоживання 

по м. Нетішин.

Однак, позивачем, всупереч ст. 33

ГПК України не надано доказів і відповідно не доведено  всієї суми збитків.  Зокрема, щодо    електроенергії в розмірі  3275, 01 грн.    Так, суд критично  оцінює докази   щодо    

встановлення  відповідачу    лічильника 

з нульовими показниками, зважаючи на те, що відсутні підписи останнього

на акті встановлення  лічильника.

При    цьому    оплата  

відповідачем   рахунків  НОМЕР_4 від 3.10.05, НОМЕР_5 від 1.11.05  з використанням   1102 кВт. та 1800 кВТ. не свідчить  про те, що показники лічильника почалися   з нульової позначки, а  також що здійснювалась    оплата    

виключно по лічильинку, зважаючи на  

наявність   загальновикористаної

електроенергії, вартість якої позивач також 

зазначає у   розрахунку

збитків.   Крім того, суд  вважає безпідставним  визначення  

позивачем середнього  показника

вартості   1 кВТ електроенергії або  зняття   

щомісячних показників   

лічильинка    згідно  актів , оскільки  зазначене не дає можливості безспірного

визначення  суми  і знову ж , на  актах відсутні підписи відповідача.   Щодо 

вартості загальновикористаної електроенергії, то з наданих позивачем

доказів  не надається  можливим 

визначення її питомої ваги щодо відповідача,   так  

як  у сплачену    позивачем суму  входить 

і   вартість  електроенергії  по лічильниках інших орендарів.   Відповідно збитки  у   

розмірі  3275,01 грн.  суд вважає недоведеними.

Щодо  витрат, 

понесених на правову  допомогу, то

позивачем заявлена до стягнення плата за юридичні послуги у зв'язку з судовими

процесами  з відповідачем щодо встановлення

факту припинення договору оренди та зобов'язання звільнити незаконно займане

орендоване приміщення згідно договору на надання юридичних послуг з ТОВ ЮК

„Консалт” м. Нетішин №1 від 17.03.06., оскільки в штатному розписі позивача

відсутня посада юриста, чим були спричинені збитки  в розмірі 

4410 грн. (з урахуванням розрахунку збитків).  Однак, 

позивачем не доведено , що    такі

витрати  мають обов'язковий характер ,

а  також те, що  факт їх наявності та розмір  знаходяться в причинно-необхідному зв'язку з

оспорюваною шкодою при якій 

наслідок  обов'язково слідує

із  певної причини. Натомість  аналіз 

законодавчих положень дозволяє прийти до висновку, що відшкодуванню

підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням, а

причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Відповідно збитки  у    розмірі 

4410 грн.  суд вважає

недоведеними.

При     визначенні 

збитків    судом, як і    позивачем, враховується,  що згідно акту  звірки взаємних розрахунків між

сторонами  від 27.11.06 сальдо на  27.11.06 склало 240,80 грн. на користь

відповідача  по попередніх

взаєморозрахунках, що відповідно зменшує розмір збитків на  цю суму.

Тому розмір збитків    складає 2049,60 грн. (  9734,61 грн. - 3275,01 грн.  - 4410 грн. ) .

            Згідно ч. 1 та 2  ст.232 

ГК України  якщо за невиконання

або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки

відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором

можуть бути передбачені випадки, коли: 

допускається стягнення тільки штрафних санкцій;     збитки можуть бути стягнуті у повній сумі

понад штрафні санкції;     за вибором

кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Однак,  договором 

між сторонами іншого не встановлено.

При    цьому  судом   

застосовується   зазначена   господарсько-правова  на   

відміну   від цивільно-правової

норми  і    відповідно не приймаються    до   

уваги , зважаючи на   те,    що згідно ч.2  ст.9 ЦК України визначено , що законом

можуть  бути передбачені   ососбливості    регулювання   майнових відносин  у сфері   

господарювання. Тому  враховуючи,

що  сторони по справі   є суб'єктами господарювання  підлягає застосуванню саме норма  Господарського  кодексу України.

    При

цьому  як    вбачається  

з укладеного   між    сторонами договору    оренди 

останнім  не передбачено, що   збитки можуть бути стягнуті у повній сумі

понад штрафні санкції.    Тому  при визначенні    розміру   

збитків    необхідно  враховувати 

стягнення   судом 457,02 грн.

неустойки .

Тому    правомірно заявлений   розмір збитків    становить 1592,58 грн. , позовні  вимоги в 

цій    частині   підлягають задоволенню, а   в 

решті  -  відмові.  

4. 

Доводи відповідача   про

завдані   йому   збитки позивачем  не можуть бути  враховані  

при вирішенні  зазначеного  спору, оскільки  відповідачем не надані всі  докази , які  

з безпірністю підтверджують неправомірну поведінку позивача, розмір завданих

збитків , причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним

наслідком, зокрема, взагалі  

відсутні    докази   оплати відповідачем придбаної по накладних

продукції. Крім того,  відповідачем не

позбавлений права  звернутися до

суду  із самостійним   позовом 

про стягнення    завданих збитків.

          5. Згідно ст.44,49 ГПК України судові

витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним  вимогам, зважаючи на часткове задоволення  позову.

Керуючись ст. ст. 1, 45,

47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу

України,  СУД

вирішив:

Позов Комунального підприємства

"Торговий центр" м. Нетішин до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.

Нетішин про стягнення 16840,51 грн. ,  

в т.ч.   7346,70 грн.  неустойки та  

9493,81 грн. збитків задовольнити частково.

        Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 м. Нетішин    (АДРЕСА_2, код

НОМЕР_6) на користь Комунального підприємства "Торговий центр" м.

Нетішин    ( Пр. Незалежності, 22,  код 30769546) 

457,02 грн.  ( чотириста п'ятдесят

сім   гривень  02 коп. ) неустойки ,   1592,58 грн. ( одна тисяча  п'ятсот дев'яносто дві гривні  58 коп.) збитків,  20,50 грн. ( двадцять гривень 50 коп. )

відшкодування    сплаченого   держмита та 

14,36 грн. ( чотирнадцять 

гривень  36 коп. )   відшкодування   сплачених витрат на     інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.       Видати наказ.

          Припинити

повадження  у справі  в 

частині  стягнення   1710,34 грн. неустойки.

         У решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                      

  Рішення 

оформлено і   підписано 11.05.07

Віддрук. 3 прим. :

1

- до справи,

2

- позивачу,

3  -відповідачу.