Постанова

від 09.06.2016 по справі 804/1357/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 р. Справа № 804/1357/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стара Самарь» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРА САМАРЬ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ», в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, реєстраційна служба Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року №25097816 щодо реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» (ідентифікаційний код 39953522) на нерухоме майно - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня, загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 40,2 кв.м.

- зобов’язати Реєстраційну службу Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (відповідач-2) скасувати реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» (ідентифікаційний код 39953522) на нерухоме майно - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня,загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 40,2 кв.м., яку було здійснено на підставі свідоцтва про право власності номер 45223778 виданого 07.10.2015 р реєстраційною службою Павлоградського міськрайонного управління юстиції.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-IV тим, що відповідач безпідставно здійснив реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою м.Павлоград, вул..Леніна, буд.105а за ТОВ «МОНАРІ» на підставі акту прийому-передачі цього нерухомого майна, як внесок до його статутного фонду від позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд зазначені вимоги задовольнити

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р., №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013р. затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі по тексту Порядок №868).

Пунктом 15 Порядку №868 визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права (п.35 Порядку №868).

Згідно п.36 Порядку №868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком. Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.

Пунктом 37 Порядку №868 визначені документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5)свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно пункту 54 Порядку №868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею об'єктів нерухомого майна у власність фізичним та юридичним особам, що вийшли із складу засновників (учасників) юридичної особи, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом, про передачу об'єкта нерухомого майна у власність фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи;

документ, що підтверджує факт передачі такого майна фізичній або юридичній особі, що вийшла із складу засновників (учасників) юридичної особи.

Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна попереднього власника такого об'єкта, заявникові не повертаються.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРА САМАРЬ» є власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня, загальною площею 85,3 кв.м, житловою площею 40,2 кв.м.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири від 25.05.2010 року, який посвідчено ОСОБА_3, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, реєстровий №4851 (дублікат від 17.09.2015 року №5000).

У жовтні 2015 року позивач дізнався, що вказане нерухоме майно було зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» на підставі акту приймання- передачі цього нерухомого майна, як внесок до його статутного капіталу від ТОВ «СТАРА САМАРЬ» та видано свідоцтво про право власності від 07.10.2015 року №45223778.

Рішення про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «МОНАРІ» прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2. реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 07 жовтня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу загальних зборів учасників ТОВ «СТАРА САМАРЬ» від 16.07.2015 року, вирішено вступити співзасновником (учасником) новоствореної юридичної особи ТОВ «МОНАРІ» з часткою у Статутному капіталі новоствореного Товариства 6% - вартістю 471000,00 грн.

29.07.2015 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «СТАРА САМАРЬ» (протокол №26) на яких, зокрема, було вирішено скасувати рішення загальних зборів ТОВ «СТАРА САМАРЬ» від 16.07.2015р. (протокол б/н від 16.07.2015р.) про надання згоди вступити співзасновником (учасником) ТОВ «МОНАРІ».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р., №1576-XII товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

17.08.2015р. за реєстраційним номером 12241020000073731 відбулася державна реєстрація ТОВ «МОНАРІ».

Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» на нерухоме майно яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня, загальною площею 85,3 кв.м, житловою площею 40,2 кв.м. було прийнято на підставі акту приймання-передачі майна до статутного фонду підприємства ТОВ «МОНАРІ» від 16.07.2015р.

В даному акті зазначено, що ТОВ «СТАРА САМАРЬ», зареєстроване 07.08.2007р., номер запису 1 224 102 0000 038306, місцезнаходження: 49034, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд.159, ідентифікаційний код 35269397, в особі директора Товариства ОСОБА_4, (далі визначено інші товариства такі як ТОВ «МАГОН», ТОВ «МЕДОРА-АН», ТОВ «БЛАГОВЕСТА», ТОВ «ПЕДДА-АН», ТОВ «КОНРАД-АН») та ТОВ «МОНАРІ», склали акт про наступне:

ТОВ «СТАРА САМАРЬ» вносить в рахунок сплати своєї частки та передає ТОВ «МОНАРІ» - квартиру загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 40,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня, що належить ТОВ «СТАРА САМАРЬ» на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.04.2015 року за реєстраційним №1688, вартістю 170000,00 грн.;

ТОВ «МОНАРІ» приймає квартиру загальною площею 85,3 кв.м., житловою площею 40,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня, що належить ТОВ «СТАРА САМАРЬ» на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 07.04.2015 року за реєстраційним №1688, вартістю 170000,00 грн.

Від імені ТОВ «СТАРА САМАРЬ» акт підписано директором ОСОБА_4, від імені ТОВ «МОНАРІ» підписано директором ОСОБА_4.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «МОНАРІ» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.08.2015р. Проте, із змісту вищезазначеного акту приймання-передачі майна (датованого 16.07.2015р.) до статутного фонду ТОВ «МОНАРІ» внесені відомості, які взагалі не існували, а саме: дата реєстрації ТОВ «МОНАРІ», номер запису, ідентифікаційний код. Також даний акт завірено печаткою підприємства, яке ще не створено.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що передання засновниками майна до статутного фонду Товариства за актом приймання-передачі є фікцією, тому що це майно переходить до Товариства, яке фактично ще не існує, та приймається директором, якого формально ще немає.

Державний реєстратор при вчинені дій щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» не встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також не встановив відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Пунктом 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.12.2011р., №3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання вчинити певні дії суд зазначає про таке.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу та уповноваженої особи.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Тому позовна вимога щодо зобов'язання органу реєстрації задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на те, що позивачем під час подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. та суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, тому судовий збір сплачений позивачем у вказаній сумі підлягає частковому стягненню у розмірі 689,00 грн. з відповідача.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, реєстраційна служба Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року №25097816 щодо реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «МОНАРІ» (ідентифікаційний код 39953522) на нерухоме майно - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яка складається: №1 - передня, №2 - санвузол, №3, 4 - жилі, №5 - кухня, загальною площею 85,3 кв.м, житловою площею 40,2 кв.м.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРА САМАРЬ» судовий збір у сумі 689,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1