Постанова

від 31.05.2016 по справі 804/1779/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 р. Справа № 804/1779/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Плутос» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дом В«ПлутосВ» до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить визнати протиправним и та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 16.03.2016 року №110050004/2016/100017/1 та карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2016/00032.

В обґрунтування позову зазначено, що у позивача були в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості по першому методу, але митний орган прийняв рішення № 110050004/2016/100017/1 від 16.03.2016 року про коригування митної вартості та видав картку відмови у митному оформленні товару №110050004/2016/00032, проте відмова відповідача в застосуванні першого методу митної вартості за ціною договору є необґрунтованою, а застосування резервного методу застосовано з порушенням ст. 64 МК України.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 27.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Плутос» (Покупець, ТОВ «ТД «Плутос») та компанією «QINGDAO SINO STEEL CO., LTD», Китай (Продавець) укладено контракт №MPPGI2711 (Контракт), згідно з умовами якого: «Продавец обязан продать сталь, оцинкованную с полимерным покрытием и/или сталь оцинкованную в дальнейшем Товар, а покупатель обязуется произвести оплату на условиях настоящего контракта».

Позивач 14.03.2016 року надав митну декларацію №110050004/2016/000805 до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товарів прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше: пофарбована сталь у бухтах DX51D+Zn 50, колір RAL 9003 ніппон, покриття лицьової сторони 7 (5)+15 мікрон, внутрішньої сторони 5-7 мікрон, розміром 0,36мм X 1250 мм X С- 26662кг; 0,38мм X 1250 ммХ С- 26572кг.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.

Разом з ВМД згідно обраного декларантом методу визначення митної вартості, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, надано: залізнична накладна №42334961 від 11.03.2016; коносамент №WMS16011041 від 23.01.2016; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 16.12.2015; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 19.01.2016; прайс-лист виробника товару б/н від 06.12.2015; експертний висновок №С-29 від 26.02.2016; рахунок - фактура (інвойс) №MPPGI2711 від 13.01.2016; рахунок-проформа № MPPGI2711 від 07.12.2015; пакувальний лист б/н від 13.01.2016; зовнішньо-економічний контракт № № MPPGI2711 від 27.11.2015; додаткова угода б/н від 27.11.2015; довідка радіологічного контролю №2721 від 11.03.2016; сертифікат про походження товару 16С3702М9397/00019 від 26.01.2016; декларація про походження товару №3105 від 13.01.2016; сертифікат якості QDSM20160120 від 13.01.2016; лист б/н від 11.03.2016; копія митної декларації країни відправлення №Z00000000514833782 від 19.01.2016; листи №00015592 від 14.03.2016.

Під час опрацювання наданих для здійснення митного оформлення документів відповідачем зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів».

За результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД №110050004/2016/000805 від 14.03.16, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено наступні розбіжності, а саме:

- декларантом подано не всі документи для підтвердження складових митної вартості, а саме страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подання яких передбачено п.2.8 ст.53 МК України, так як переміщення товару здійснюється на умовах поставки CIF - ОДЕСА згідно «ІНКОТЕРМС-2010» та передбачає страхування товару;

- у коносаменті наданому до митного оформлення №WMS16011041 від 23.01.2016 року зазначено назву судна «MSC PALOMA 603W» який відрізняється від назви судна «MSC ROSAM/FT 603W» зазначеного у копії митної декларації країни відправлення наданої до митного оформлення №Z00000000514833782 від 19.01.2016 та судна на якому товар був доставлений в Одеський морський торгівельний порт «AS ARIES» зазначеного у гр.. 21 МД, що підтверджено листом б/н від 11.03.2016 який зазначено у гр..44 МД.;

- у сертифікаті якості наданому до митного оформлення №SM20160120 від 13.01.2016 року зазначено реквізити розмірів тільки одної марки сталі 0,36ММх1250ММ вага нетто якої складає 53234 кг, проте згідно інвойсу №MPPGI2711 від 13.01.2016 поставляється товар з двома різними розмірами 0,36ММх1250ММ за ціною 500 дол.США/т та 0,38ММх1250ММ за ціною 490 дол.США/т загальна вага яких складає 53234 кг.

На підставі положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України, 14.03.2016 року Дніпропетровською митницею ДФС України декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, та відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларанта попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може податки додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Згідно приписів п. 2 ч. 6ст. 54 МК України виникли підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом позивача та фіскальним органом шляхом обміну електронними повідомленнями було проведено консультацію, про що свідчать електронні повідомлення та дані графи 33 рішення про коригування митної вартості товару від 16.03.2016 року №110050004/2016/100017/1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, відповідно до наявних даних за МД №110120002/2016/501952 від 14.03.2016 здійснено митне оформлення наближеного до періоду здійснення митного оформлення поточної МД. Митне оформлення МД №110120002/2016/501952 від 14.03.2016 здійснювалось за основним методом визначення митної вартості та за прямим контрактом з виробником товару, ціна сформована за інвойсом від 07.01.2016 наближеного до дати інвойсу за МД №110050004/2016/000805 від 14.03.16 року.

Відповідач зазначає, що товари є схожими за такими параметрами: країна виробництва, марка стали DX51D, гальванічне покриття, покриття емаль, емаль+грунт, подібним розміром 0.40* 1250мм, оцинкована сталь та враховуючи те, що виробники є різними застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод за ціною 0,807 дол.США/кг.

Дніпропетровською митницеюДержавної фіскальної служби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110050004/2016/100017/1 від 16.03.2016 року.

З урахуванням приписів ч.6 ст.54 МК України, відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110050004/2016/00032 від 14.03.2016 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно дост. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями ч.1, ч.2 статті 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості,зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі, якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дана позиція висловлена у рішеннях ВАСУ від 09.10.2014р. у справі №810/1376/14, від 14.10.2014р. у справі №826/716/14, від 17.02.2015р. у справі №826/13312/13-а.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятоїстатті 54 Митного кодексу України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Так судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів №110050004/2016/100017/1 від 16.03.2016 р. зазначено, в результаті перевірки поданих декларантом документів встановлено, що у цих документах містяться розбіжності, а саме:

- декларантом подано не всі документи для підтвердження складових митної вартості, а саме страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подання яких передбачено п.2.8 ст.53 МК України, так як переміщення товару здійснюється на умовах поставки CIF - ОДЕСА згідно «ІНКОТЕРМС-2010» та передбачає страхування товару;

- у коносаменті наданому до митного оформлення №WMS16011041 від 23.01.2016 року зазначено назву судна «MSC PALOMA 603W» який відрізняється від назви судна «MSC ROSAM/FT 603W» зазначеного у копії митної декларації країни відправлення наданої до митного оформлення №Z00000000514833782 від 19.01.2016 та судна на якому товар був доставлений в Одеський морський торгівельний порт «AS ARIES» зазначеного у гр.. 21 МД, що підтверджено листом б/н від 11.03.2016 який зазначено у гр..44 МД.;

- у сертифікаті якості наданому до митного оформлення №SM20160120 від 13.01.2016 року зазначено реквізити розмірів тільки одної марки сталі 0,36ММх1250ММ вага нетто якої складає 53234 кг, проте згідно інвойсу №MPPGI2711 від 13.01.2016 поставляється товар з двома різними розмірами 0,36ММх1250ММ за ціною 500 дол.США/т та 0,38ММх1250ММ за ціною 490 дол.США/т загальна вага яких складає 53234 кг.

Вказані зауваження, викладені відповідачем у Рішенні про коригування митної вартості товарів не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару та не є ціноутворюючими факторами. Вказані розбіжності не можуть свідчити про заниження митної вартості товарів, оскільки умови оплати визначені в контракті та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту.

Судом встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах CIFм. Одеса згідно Інкотермс-2010.

Відповідно до Інкотермс-2010 передбачено розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDPІнкотермс 2010.

Згідно Інкотермс-2010 умови поставки CIFозначає термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Згідно поставки CIF продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Продавець зобов'язаний здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження в узгоджену дату або в межах узгодженого періоду. Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у порт відвантаження; сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.З "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна; нести витрати, пов'язані з придбанням страхування у відповідності зі статтею А.З "б"; сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Як вбачається з вищевикладеного, згідно поставки CIF покупець зобов’язується сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу, проте продавець несе витрати пов’язані із перевезенням товару та страхуванням.

Щодо посилання відповідача про не відповідність даних про умови поставки товару, слід зазначити, що товар поставлений за умовами поставки CIF ODESSA, хоча у коносаменті наданому до митного оформлення №WMS16011041 від 23.01.2016 року зазначено назву судна «MSC PALOMA 603W» який відрізняється від назви судна «MSC ROSAM/FT 603W» зазначеного у копії митної декларації країни відправлення наданої до митного оформлення №Z00000000514833782 від 19.01.2016 та судна на якому товар був доставлений в Одеський морський торгівельний порт «AS ARIES» зазначеного у гр.. 21 МД, що підтверджено листом б/н від 11.03.2016 який зазначено у гр..44 МД.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав до суду лист постачальника від 17.03.2016 року, в якому зазначено, що вантаж направлений згідно контракту від 27.11.2015 року №MPPGI2711 не страхувався, перевантаження на морські судна по шляху проходження входить у вартість фрахту, та вартість за 2 контейнери складає 700 дол.США та включена у вартість товару.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, зокрема, контракт від 27.11.2015 року №MPPGI2711, в якому зазначені порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, Інвойс № MPPGI2711 від 13.01.2016, який містить всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, інші документи, тобто, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.

Таким чином, застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару в даному випадку є не обґрунтованим, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за ціною, визначеною декларантом.

Приписами ч. 6ст. 54 Митного кодексу України, встановлено правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний оргна повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Крім того, посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, щоідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки відомості з інформаційної бази даних носять допоміжній інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною контракту та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішення відповідача про коригування митної вартості №110050004/2016/100017/1 від 16.03.2016 року, і як наслідок, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110050004/2016/00032 від 14.03.2016 року.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 16.03.2016 року №110050004/2016/100017/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110050004/2016/00032.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дом В«ПлутосВ» судові витрати в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 червня 2016 року

Суддя ОСОБА_1