Ухвала

від 23.11.2016 по справі 826/16200/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А з питань залишення позовної заяви без розгляду 23 листопада 2016 року                               м. Київ                                        № 826/16200/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю) «Укрполь, ЛТД» до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи – Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності та скасування арешту, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Спільне українсько-польське виробничо-сервісне і торгівельне підприємство (товариство з обмеженою відповідальністю) «Укрполь, ЛТД» до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи – Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності та скасування арешту. Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Під час письмового розгляду адміністративної справи №826/16200/16 судом встановлено, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку звернення до суду виходячи з наступного. У відповідності до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...». Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує бездіяльність Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з незняття арешту з майна спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю) «Укрполь, ЛТД», накладеного постановою від 14.05.2010 ВП№17799696. Згідно тверджень позивача, про оскаржувану бездіяльність йому стало відомо після винесення відповідачем постанови від 23.09.2011 про закриття виконавчого провадження №17799696. На думку позивача, бездіяльність державного виконавця полягає в тому, що при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження залишилось не вирішеним питання про скасування арешту. Отже, враховуючи, що про оскаржувану бездіяльність позивачеві було відомо ще у вересні 2011 року, а з позовом останній звернувся лише 17.10.2016, то товариством пропущений визначений частиною другою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.   Відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду. Керуючись положеннями статей 99, 100, 155, 160, 165, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, У Х В А Л И В: Адміністративний позов спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю) «Укрполь, ЛТД» до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи – Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності та скасування арешту, залишити без розгляду. Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали. Суддя                                                                                                          В.П. Шулежко