Постанова

від 27.04.2007 по справі 18/1968-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1968-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" квітня 2007 р.                                                            Справа №18/1968-А

за позовом  Прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, м. Красилів  

до Приватного малого підприємства "Ліка", с. Волиця Красилівського району

про стягнення 1321,45 грн.

Суддя                      Секретар судового засідання

Представники сторін:

від позивача      Киричук С. В. -  за довіреністю №1 від 09.01.2007р.  

        від відповідача   не з'явився

         Від прокурора - Шкадько В. В.  – прокурор відділу прокуратури Хмельницької обл.

Ухвалою господарського суду від 27.03.07р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27.04.07р. Копія вказаної ухвали та повістки направлені на адресу сторін рекомендованим листом (Вих.№01- 60 від 28.03.07р.) Докази отримання вказаної ухвали відповідачем до суду надійшли.

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача  заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла станом на 16.03.07р. за період з 01.12.2003 р. по 31.12.2003 р. та з 01.10.2004 р. по  28.02.2005 р. в сумі 1321,45  грн.

В підтвердження позовних вимог позивач подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України за жовтень 2004 р.- лютий 2005 р., картки особового рахунку платника за вказаний період та розрахунок суми позову.

Відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних судом доказів на заперечення позовних вимог не подав.

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

          Приватне мале підприємство "Ліка", с. Волиця Красилівського району, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького  обласного управління статистики №202 від 30.01.96р. і згідно до ст.1 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 16.03.07р., утворилася заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2003 р. по 31.12.2003 р. та з 01.10.2004 р. по  28.02.2005 р. в сумі 1321,45  грн., що підтверджується поданими позивачем розрахунками суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 200р. - лютий 2005 р., поданим відповідачем розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті до Фонду, а також картками особового рахунку платника за вказаний період.

          У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимоги про сплату боргу №Ю-70 від 05.08.06р., яка отримана відповідачем та не оскаржувалася ним, що підтверджується корінцем даної вимоги.

         Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1321,79 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем  подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

      У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимоги про сплату заборгованості не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості в сумі 1321,79 грн. суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 1321,79 грн. обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -      

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду  України в Красилівському районі, м. Красилів до Приватного малого підприємства "Ліка", с. Волиця Красилівського району про  стягнення 1321,45 грн. заборгованості  по страхових внесках задоволити.

          Стягнути з Приватного малого підприємства "Ліка", с. Волиця Красилівського району (код ЄДРПОУ 14147540) на користь управління Пенсійного фонду України  в Красилівському районі, (м. Красилів, вул. Центральна, 38 а, код ЄДРПОУ 00439606) заборгованість по страхових внесках в сумі 1321,45 грн. (одна тисяча триста двадцять одна грн. 45 коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до  апеляційного адміністративного  суду через суд   першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4,5 прокурору