Рішення

від 15.11.2016 по справі 910/17772/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016Справа № 910/17772/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ "СЕКЬЮРІТІ.УА"

до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

про стягнення 44 827,79 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Коростій А.С. (представник за довіреністю від 04.10.2016р.);

від відповідача: Самусенко К.С. (представник за довіреністю № 1 від 11.01.2016р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ "СЕКЬЮРІТІ.УА" (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (надалі також - відповідач) суми заборгованості за Договором № 15/05-15 про надання послуг з охорони від 15.05.2015р. в розмірі 44 827,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав та не здійснив оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Відповідачем надано для долучення до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, при цьому посилаючись на те, що у нього відсутні будь-які правові підстави для здійснення оплати за надані позивачем послуги, оскільки між сторонами станом на 15.11.2016р. не підписано жодного акту приймання-передачі послуг, а відтак відсутні докази на підтвердження фактичного надання позивачем послуг охорони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 25.10.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2016р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.11.2016р.

В судовому засіданні 15 листопада 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2015 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № 15/05-15 про надання послуг з охорони (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався забезпечувати охорону майна (забезпечувати недоторканість і цілісність майна, а саме: складського приміщення за адресою: Київська область, м. Бровари, проспект Незалежності, 24 (Об'єкт), складської будівлі зі всіма складовими частинами, обладнанням, внутрішніми системами, комунікаціями, облаштуванням, що існують на час укладення Договору, від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушення цілісності, знищення, інших протиправних посягань, визначених цим Договором, припинення будь-яких злочинів чи правопорушень, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до Об'єкту (Послуги), а замовник - прийняти та оплатити такі Послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 3 від 03.06.2015р. п. 1.1. Договору викладено в наступній редакції: виконавець зобов'язується забезпечувати охорону майна (забезпечувати недоторканість і цілісність майна, а саме: складського приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (Об'єкт), складської будівлі зі всіма складовими частинами, обладнанням, внутрішніми системами, комунікаціями, облаштуванням, що існують на час укладення Договору, від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушення цілісності, знищення, інших протиправних посягань, визначених цим Договором, припинення будь-яких злочинів чи правопорушень, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до Об'єкту (Послуги), а замовник - прийняти та оплатити такі Послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 1.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 03.06.2015р. до Договору охорона Об'єктів здійснюється 1 (одним) цілодобовим постом охорони виконавця, відповідно до Дислокації Об'єкту (Додаток 1 до Договору), в т.ч. у вихідні та святкові дні.

У відповідності до п. п. 1.7., 1.8. Договору факт початку виконання виконавцем обов'язків з охорони Об'єкту фіксується в Акті приймання виконавцем Об'єкту під охорону, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється відбитками печаток сторін, за формою, викладеною в Додатку № 3 до цього Договору. Факт закінчення виконання виконавцем обов'язків з охорони Об'єкту фіксується в Акті повернення замовнику Об'єктів з охорони, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється відбитками печаток Сторін, за формою, викладеною в Додатку № 4 до цього Договору.

Як передбачено в п. 2.1. Договору виконавець повинен надати замовнику Послуги, якість яких відповідає умовам цього Договору та Ліцензійним умовам провадження охоронної діяльності, затверджених наказом МВС України від 15 квітня 2013 № 365, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 травня 2013 року за № 757/23289.

В п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 03.06.2015р. сторони погодили, щомісячну вартість Послуг за цим Договором, яка складає: 12 190 грн. (дванадцять тисяч сто дев'яносто гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ.

Згідно п. п. 4.1. - 4.3. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Замовником не пізніше 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг за звітний місяць, або в останній день дії цього Договору (у випадку його дострокового розірвання), в розмірі ціни Договору, зазначеної в п. 3.1 цього Договору, на підставі рахунку, наданого виконавцем замовнику. Охорона Об'єкту здійснюється виконавцем з 18.00 15 травня 2015 року по 30 липня 2016 року (включно). У разі, якщо Послуги надаються виконавцем неповний місяць, кошти сплачуються за фактично надані виконавцем Послуги. Вартість Послуг за такий місяць розраховуються шляхом ділення вартості Послуг, зазначеної в п. 3.1. цього Договору, на кількість днів у місяці, за який здійснюватиметься розрахунок, та множення на кількість днів фактично наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг у відповідному місяці.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору у разі невиконання замовником зобов'язань щодо оплати Послуг, виконавець має право відмовитись від цього договору, повідомивши про це замовника у строк за 10 календарних днів до розірвання Договору.

В п. п. 9.1., 9.2. Договору сторони домовились, що договір набирає чинності з 18:00 15 травня і діє до 30.07.2016р., але до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань. Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або у випадках та порядку, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Позивачем в порядку п. 5.2.2. та п. 9.2. Договору було надано відповідачу письмового листа (заяву) № 11032061 від 11.03.2016р. про намір припинити дію Договору з 21.03.2016р., який було отримано відповідачем 11.03.2016р., про що свідчить підпис його представника на вказаному листі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір є розірваним за ініціативою позивача з 21.03.2016р., проте з огляду на положення п. 9.1. договір є чинним до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно п. 5.3.1. Договору замовник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Звертаючись до відповідача з заявою № 11032061 від 11.03.2016р. про намір припинити дію договору, позивачем було надано, а відповідачем було отримано рахунки-фактури № СФ-000000224 від 01.12.2015р. на суму 12 190,00 грн., № СФ-00000000000000008 від 04.01.2016р. на суму 12 190,00 грн., № СФ-00000020 від 01.02.2016р. на суму 12 190,00 грн., № СФ-00000035 від 01.03.2016р. на суму 8 257,79 грн., які відповідно до п. 4.1. Договору є підставою для розрахунків між сторонами, а також Акт № ОУ- 0000036 від 21.03.2016р. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.03.2016р.

Крім того, вказані рахунки-фактури (№ СФ-000000224 від 01.12.2015р., № СФ-00000000000000008 від 04.01.2016р., № СФ-00000020 від 01.02.2016р., № СФ-00000035 від 01.03.2016р.), а також Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ- 0000230 від 31.12.2015р., № ОУ- 0000010 від 31.01.2016р., № ОУ- 0000021 від 29.02.2016р. та № ОУ- 0000036 від 21.03.2016р. було надіслано позивачем на адресу відповідача, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями фіскального чеку №8105 від 09.09.2016р. та опису вкладень у цінний лист.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе, передбачені Договором, зобов'язання та надано відповідачу послуги з охорони ввіреного йому майна, натомість відповідач ухиляється від підписання актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) та оплати вказаних послуг.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено в п. п. 4.5., 4.6. Договору один раз на місяць, не пізніше 1 числа наступного місяця за місяцем надання Послуг, виконавець надає замовнику підписаний уповноваженою особою та скріплений відбитком печатки виконавця Акт приймання-передачі послуг (Акт) за попередній місяць в двох примірниках, у формі, викладеній у Додатку № 4 до цього Договору. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця відповідного Акту, підписує його та скріплює підпис відбитком печатки (у випадку відповідності наданих Послуг умовам цього Договору й відсутності у замовника зауважень до наданих виконавцем Послуг) та повертає один примірник виконавцю або (у разі наявності в замовника претензій та зауважень до наданих виконавцем Послуг) замовник направляє виконавцю мотивовану відмову від приймання наданих Послуг. У разі дострокового розірвання цього Договору відповідний Акт приймання-передачі послуг підписується в останній день дії цього Договору. У разі мотивованої відмови замовника від приймання наданих виконавцем Послуг, Сторонами складається двосторонній Акт виявлених недоліків з переліком недоліків та зауважень, які необхідно усунути виконавцем та строками їх усунення. У разі неявки/відмови виконавця від складання Акту виявлених недоліків, замовник самостійно складає Акт виявлених недоліків, який є обов'язковим та безспірним для виконавця.

Відповідно до п. 4.8. Договору послуги вважаються наданими виконавцем та прийнятими замовником після підписання Акту уповноваженими представниками Сторін та скріплення відбитками печаток сторін.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем 11.03.2016р. було отримано відповідні рахунки-фактури для оплати наданих позивачем послуг, проте акти-здачі прийняття робіт (надання послуг) з позивачем не підписано та не здійснено з ним розрахунки.

Разом з тим, положеннями п. 4.5. Договору передбачено, що відповідач мав підписати та скріпити отримані від позивача акти протягом 3 (трьох) робочих днів та повернути один його примірник позивачу або надати мотивовану відмову від приймання наданих Послуг.

Доказів мотивованої відмови від приймання наданих послуг матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не підписано Акт приймання-передачі послуг та не проведено розрахунків з позивачем в останній день дії Договору, як це передбачено тим же п. 4.5. Договору.

Натомість представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2016р. підтвердив факт надання позивачем послуг з охорони майна (що відображено в протоколі судового засідання), а заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що між сторонами не підписано та не скріплено печатками сторін відповідних актів-здачі прийняття робіт (надання послуг).

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як про те зазначено в п. 2.5-1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у застосуванні вказаної норми господарським судам необхідно враховувати що визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: - в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; - в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 09.09.2016р. надіслав на адресу відповідача рахунки-фактури № СФ-000000224 від 01.12.2015р., № СФ-00000000000000008 від 04.01.2016р., № СФ-00000020 від 01.02.2016р., № СФ-00000035 від 01.03.2016р., а також Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ- 0000230 від 31.12.2015р., № ОУ- 0000010 від 31.01.2016р., № ОУ- 0000021 від 29.02.2016р. та № ОУ- 0000036 від 21.03.2016р. на загальну суму 44 827,79 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 (далі - Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема місцевої становить Д+2, пріоритетної - Д+1, де:

- Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

- 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Вказані вище рахунки-фактури та акти-здачі прийняття робіт (надання послуг) були направлені на адресу відповідача пріоритетними листами з оголошеною цінністю, а тому, виходячи з положень п. 2 розділу 2 Нормативів та інформації, що міститься на сайті «Укрпошти», нормативним строком пересилання вищевказаних листів є Д+2.

З урахуванням того, що датою відправлення листів позивачем є 09.09.2016р., та враховуючи нормативний строк пересилання поштових відправлень, відповідач мав можливість отримати вказане поштове відправлення 12.09.2016р. (з огляду на те, що 11.09.2016р. був вихідним днем).

Доказів на підтвердження надання відповіді позивачу, підписання актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) або мотивованої відмови від приймання наданих позивачем послуг, в порядку передбаченому договором, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Факт надання позивачем передбачених договором послуг є доведеним, документально підтвердженим та не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, а відмова відповідача від підписання актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) за фактично отримані від позивача послуги з охорони майна не може слугувати для відмови в задоволенні позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/17772/16 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 44 827,79 грн.

Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код 26547581, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 30-в) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ "СЕКЬЮРІТІ.УА" (ідентифікаційний код 37773082, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12) суму основного боргу в розмірі 44 827,79 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять сім гривень 79 коп.) та 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2016р.

Суддя С.М. Морозов