Ухвала

від 23.11.2016 по справі 805/190/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №805/190/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Борисов А.А., за участю представника відповідача Борисевича Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у адміністративній справі № 805/190/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000212202 від 26.01.2016 року, яким донараховано грошові зобовязання позивачу на загальну суму 171 905 грн., з яких податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 137 524 грн., штрафні санкції 34381 грн.; визнати частково недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 року № 0000232202, яким донараховано грошовоих зобовязань в частині нарахування на суму 180228 грн., з яких зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 120152 грн., штрафні санкції у розмірі 60076 грн.; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 року № 0000222202, яким зменшено відємне значення суми податку на додану вартість на суму 71 144 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки, суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту вірно. Позивач має усі документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі ( т. 1 а.с. 4-42, т. 4 а.с. 234-235).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 26.01.2016 року за № 0000212202, яким донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 171 905 (сто сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять) гривень, з яких податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 137 524 гривни, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34 381 гривна.

Визнано частково недійсним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 26.01.2016 року № 0000232202, яким було донараховано грошових зобов'язань в частині нарахування на загальну суму 180 228 (сто вісімдесят тисяч двісті двадцять вісім) гривень, з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 120 152 гривень, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 076 гривень.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області форми «В4» від 26.01.2016 року № 0000222202, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 71 144 (сімдесят одна тисяча сто сорок чотири) гривні.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має в наявності документи, які засвідчують фактичне отримання товару. Вказує на те, що недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, що свідчить про відсутність у сторін фактів щодо реального здійснення господарської операції. Відсутніть реально вчиненою господарської операції не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року замінено відповідача Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн», є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14.04.1999 року за кодом ЄДРПОУ 30340619, знаходиться на податковому обліку відповідача з 20.04.1999 року. Є платником податку на додану вартість (надалі ПДВ) (т. 1 а.с. 44-45).

Відповідач у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Посадовими особами відповідача у період з 30.11.2015 року по 25.12.2015 року відповідно до ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України проводилась документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами чого складено акт від 12.01.2016 року № 53-05-81-22-02/30340619.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем: п. 44.1. ст. 44 розд. ІІ, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розд. ІІІ Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток всього у сумі 137 524 грн., в т.ч. у звітних (податкових) періодах: 2013 рік у сумі 11 264 грн., 2014 рік у сумі 126 260 грн.; п. 44.1 ст. 44 розд. ІІ, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6 ст.201 розд.V Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 373 899 грн; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ)/від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24 Декларації з ПДВ) за грудень 2014 р. у розмірі 71 144 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається що, порушення позивачем діючого законодавства, виникли з підстав недотримання законодавства його контрагентами - постачальниками ТОВ «Акпап Груп» (код за ЄДРПОУ 33420780), ПП «Спікарт» (код ЄДРПОУ 32638743), ПП «Промхиснаб» (код ЄДРПОУ 31385993); ТОВ «Укрвторснаб» (код ЄДРПОУ 37275300); ТОВ «Спецторг-Інвест» (код ЄДРПОУ 39005095); ТОВ «Полімер-Сервіс» (код ЄДРПОУ 25340671); ТОВ «Азовбудвентиляція» (код ЄДРПОУ 33244305); ТОВ «Підшипник.Ін.Юа» (код ЄДРПОУ 37089325); ТОВ «Крістал-Ком» (код ЄДРПОУ 39189748); ТОВ «Проміз Група» (код ЄДРПОУ 39230649); ТОВ Донецька ВТФ «Факторія» (код ЄДРПОУ 20324443); ТОВ «Астекс Трейдінг» (код ЄДРПОУ 34469408); ТОВ «Абрісо» (код ЄДРПОУ 36658907); ТОВ «Гранд-Альтера» (код ЄДРПОУ 38034099); ТОВ «Спецмаш» (код ЄДРПОУ 23427907) внаслідок не підтвердження перевіркою реальності зазначених взаємовідносин).

Також, в якості підстав, що свідчать про нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - постачальниками в акті перевірки, зазначений факт встановлення розбіжностей (завищення) між задекларованими сумами податкового кредиту ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» та сумами податкових зобов'язань постачальників, до перевірки позивачем не надано документів (ТТН, CMR), які свідчать про фактичне здійснення транспортно-експедиційної послуги та наявність яких передбачено господарською угодою, «умисне дроблення» постачальниками податкових накладних на суму ПДВ до 10000 грн. по кожній накладній, за умови обсягу податкових зобов'язань, що виникали в один день за одним й тим же договором з приблизно однаковою номенклатурою, з метою уникнення реєстрації в ЄРПН, позивачем зареєстровано в реєстрі отриманих податкових накладних та включено до податкового кредиту рядок 17 декларації з ПДВ суму податку на додану вартість за отриманими від постачальників податковими накладними, яка не підтверджена податковим обліком підприємства - постачальника, а також органом ДФС, на обліку якого перебуває СДГ - постачальник та інше ( т. 1 а.с. 65-176).

Листом від 22.01.2016 року № 280/05-81-22-02 залишено без змін висновки акту перевірки.

26.01.2016 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1. форми «Р» № 0000212202 від 26.01.2016 року:

- донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 137 524 (сто тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривні,

- нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34 381 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят одна) гривня;

2. форми «Р» № 0000232202 від 26.01.2016 року:

- донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 373 899 (триста сімдесят три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень,

- нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 186 949 (сто вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 50 копійок;

3. форми «В4» № 0000222202 від 26.01.2016 року:

- зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71 144 (сімдесят одна тисяча сто сорок чотири) гривні ( т. 2 а.с. 28-30).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють Платника податків про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна на момент здійснення спірних правовідносин).

Відповідно пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матералами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Транс-трейдинг Лтд» (ТОВ «Акпап Груп») укладено договір від 10.12.2012 року № Z-159 D, за умовами якого замовник (позивач) поручає, а експедитор приймає на себе обов'язок організувати виконання передбачених діючим Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу замовника по Україні та у міжнародному сполученні, а також виконувати додаткові послуги, якщо це вказано у заявах та додатках до Договору (т. 2 а.с. 93-94).

Виконання сторонами зазначеного договору підтверджується наступними документами: актами здачі-прийняття робіт, рахунками - фактурами, товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 109, 110, 130-192).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником були виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 2 а.с. 111-129).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 193-204).

Між позивачем та ПП «Спікарт» укладено договір № 30081301 від 02.01.2013 року, за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець бере на себе обов'язок щодо ремонту компютерної техніки, оргтехніки, і технічної підтримки інформаційних систем замовника (т. 2 а.с. 208).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: актами надання послуг, рахунками на оплату, - фактурами, товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 209-212).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником були виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 2 а.с. 213-214).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 215-216).

Між позивачем та ТОВ «Укрвторснаб» укладено договір № 14.12.РД від 20.03.2012 року, за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надати послуги з збирання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів (т. 2 а.с. 221).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: відомостями про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів (т. 2 а.с. 222-230), актами здачі-прийняття робіт (т. 2 а.с. 233, 234), рахунками на оплату (т. 2 а.с. 209-212).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником була виписана на адресу позивача податкова накладна (т. 2 а.с. 232).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 2 а.с. 215-216).

Між позивачем та ТОВ «Спецторг-Інвест» укладено договір № ДД 1502 від 03.01.2014 року, за умовами якого перевезник (ТОВ «Спецторг-Інвест») зобов'язується доставити автомобільним транспортом наданий йому відправником вантаж до пункту призначення, в якому неохідно видати вантаж отримувачу, а відправник зобов'язувався сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену цим договором (т. 2 а.с. 237-239).

Виконання сторонами зазначеного договору підтверджується наступними документами: рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 240-250, т. 3 а.с. 1-22).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 3 а.с. 23, 24).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 25-28).

Між позивачем та ТОВ «Полімер-Сервіс» укладено договір № П-13/05/13-5 від 13.05.2013 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Полімер-Сервіс») зобов'язується надати у власність покупця вторічні гранули поліпропілену, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити товар, з урахуванням положень додаткових угод до Договору (т. 3 а.с. 30-34).

Виконання сторонами зазначеного договору підтверджується накладними, рахунками (т. 3 а.с. 35-39), товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 53-55).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником були виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 3 а.с. 40-42).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 43-47).

Подальше використання продукції отриманої від ТОВ «Полімер-Сервіс» підтверджують журнал обліку вантажів, які поступили (типова форма № М-1), що підтверджують облік сировини (матеріалів), які були поставлені ТОВ «Полімер-Сервіс»; прибуткові ордери (типова форма № М-4), що підтверджують отримання сировини (матеріалів), які були поставлені ТОВ «Полімер-Сервіс» на складі виробничого підрозділу; накладні на передачу готової продукції, що підтверджують передачу готової продукції від виробничого підрозділу на склад готової продукції (оптовий склад) ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн».

Між позивачем та ТОВ «Підшипник.Ін.Юа» укладено договір № П-04/06/14-44 від 04.06.2014 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Підшипник.Ін.Юа») зобов'язується надати у власність покупця підшипники, підшипникові вузли, сальники, ремені та інше, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити товар (т. 3 а.с. 73-74).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: видатковою накладною, рахунками на сплату, подорожніми листами, прибутковим ордером (т. 3 а.с. 75,76, 80, 84).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписана на адресу позивача податкова накладна (т. 3 а.с. 77).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 78-79).

Фактичну доставку та використання придбаної у ТОВ «Підшипник.Ін.Юа» продукції підтверджують договір оренди транспортного засобу, що підтверджує використання легкового автомобіля для доставки продукції ТОВ «Підшипник.Ін.Юа» на адресу ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн», у зв'язку з невеликими габаритами вказаної продукції (підшипник); подорожні листи службового легкового автомобіля, що підтверджує саме факт поїздки з метою отримання поставленої продукції ТОВ «Підшипник.Ін.Юа»; акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих и модернізованих об'єктів (типова форма № ОЗ-2).

Між позивачем та ТОВ «Азовбудвентиляція» укладено договір № 51/1 від 27.09.2013 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Азовбудвентиляція») зобов'язується надати у власність покупця штріпси згідно специфікацій, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити товар (т. 3 а.с. 88-101).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 109-118).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником були виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 3 а.с. 119-123).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 124-128).

Також, в якості підтвердження фактичної доставки та використання придбаної у ТОВ «Азовбудвентиляція» продукції позивачем надані наступні документи:

- журнал обліку вантажів, які поступили (типова форма № М-1), що підтверджують облік сировини (матеріалів), які були поставлені ТОВ «Азовбудвентиляція»;

- прибуткові ордери (типова форма №М-4), що підтверджують отримання на складі виробничого підрозділу сировини (матеріалів), які були поставлені ТОВ «Азовбудвентиляція»;

- накладні на передачу готової продукції, що підтверджують передачу готової продукції від виробничого підрозділу на склад готової продукції (оптовий склад) ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн».

Між позивачем та ТОВ «Проміз Група» укладено договір № П-22/07/14-74 від 22.07.2014 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Проміз Група») зобов'язується надати у власність покупця хімічну продукцію торгівельної марки Dexter, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити товар (т. 3 а.с. 151-154).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується видатковою накладною (т. 3 а.с. 155).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписана на адресу позивача податкова накладна (т. 3 а.с. 156).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 157).

В якості підтвердження перевезення придбаного товару, позивачем надані суду квитанції про приймання вантажу, видані транспортною компанією «Делівері», яка і здійснювала його поставку, акт виконаних робіт з компанією «Делівері» та договір на транспортно-експедиторські послуги (т. 3 а.с. 162-164).

Використання придбаної у ТОВ «Проміз Група» продукції підтверджують: витяги з журналу обліку вантажів, які поступили (типова форма № М-1), що підтверджують облік сировини (матеріалів), які були поставлені ТОВ «Проміз Група»; прибуткові ордери (типова форма №М-4), що підтверджують отримання на складі виробничого підрозділу сировини (матеріалів), які були поставлені ТОВ «Проміз Група»; накладні на передачу готової продукції, що підтверджують передачу готової продукції від виробничого підрозділу на склад готової продукції (оптовий склад) ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн».

Між позивачем та ТОВ ДВТФ «Фактория» укладені наступні договори-заявки про транспортно експедиційні послуги: № 14/3 від 14.03.2014 року, № 29/9 від 29.09.2014 року, № 6/10 від 06.10.2014 року, № 1/10 від 01.10.2014 року, № 15/10 від 14.10.2014 року, № 14/12 від 14.10.2014 року, № 20/11 від 20.10.2014 року, № 14/11 від 14.10.2014 року (т. 3 а.с. 170-177).

Виконання сторонами зазначених договорів підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 178-184), актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (т. 3 а.с.198-211) .

В якості підтвердження виконання вищезазначених угод постачальником виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 3 а.с.185-191).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 192-197).

Між позивачем та ТОВ «Астекс Трейдинг» укладено договір поставки за № 290/14 від 06.10.2014 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Астекс Трейдинг» ) зобовязувався поставити у власність покупця віконну та дверну фурнітуру (т. 3 а.с. 214-218).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, рахунок на оплату (т. 3 а.с. 225-227).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписана на адресу позивача податкова накладна (т. 3 а.с. 224).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням (т. 3 а.с. 228).

Також, в матеріалах справи є журнал обліку вантажів, які поступили (типова форма № М-1), що підтверджує облік продукції, яка була поставлена ТОВ «Астекс Трейдинг»; прибуткові ордери (типова форма № М-4), що підтверджують отримання на складі продукції, яка були поставлені ТОВ «Астекс Трейдинг».

Між позивачем та ТОВ «Абрісо» укладено договір за № 56 від 12.09.2014 року, за умовами якого продавець (ТОВ «Абрісо» ) зобовязувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, виробити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти вироби зі спіненого поліетилену, а також іншу продукцію (т. 3 а.с. 232-234).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: актом приймання - передачі еталону, видатковою накладною, рахунками - фактурами, товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 235, 237-242).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписана на адресу позивача податкова накладна (т. 3 а.с. 236).

Також, в якості підтвердження використання придбаної у ТОВ «Абрісо» продукції позивачем надані суду наступні документи: витяги з журналу обліку вантажів, які поступили (типова форма № М-1), що підтверджують облік товарів, які були поставлені ТОВ «Абрісо»; прибуткові ордери (типова форма № М-4), що підтверджують отримання товарів на складі ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн», які були поставлені ТОВ «Абрісо».

Між позивачем та ТОВ «Крістал-Ком» укладено договір № 01ДД18 від 10.12.2014 року, за умовами якого перевізник (ТОВ «Крістал-Ком» ) зобов'язувався доставити автомобільним транспортом наданий йому відправником вантаж до пункту призначення, в якому необхідно видати вантаж отримувачу (т. 4 а.с. 1-3).

Виконання сторонами зазначеного договору підтверджується наступними документами: рахунками-фактурами, актами виконаних робіт (т. 4 а.с. 4-24, 26-31, 33-40).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 4 а.с. 25, 32).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 41, 42).

Між позивачем та ТОВ «Гранд-Альтера» укладено договір П-01/04/13-25 від 01.04.2013 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Гранд-Альтера») зобов'язувався поставити у власність покупця комплектуючі для промислового електрообладнання, з урахуванням додаткової угоди (т. 4 а.с. 43-47, а.с. 49).

Виконання сторонами зазначеного правочину підтверджується наступними документами: видатковими накладними, рахунками на оплату (т. 4 а.с. 54-63).

В якості підтвердження виконання вищезазначеної угоди постачальником виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 4 а.с. 64-69).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 76-80).

Перевезення отриманих від ТОВ «Гранд-Альтера» ТМЦ підтверджено подорожніми листами службового легкового автомобіля, що підтверджує саме факт поїздки з метою отримання поставленої ТОВ «Гранд-Альтера» продукції, договором оренди транспортного засобу, що підтверджує використання легкового автомобіля для доставки продукції ТОВ «Гранд-Альтера» на адресу ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн», у зв'язку з невеликими габаритами вказаної продукції (електротехнічні товари) ( т. 4 а.с. 48, 70-75).

Між позивачем та ТОВ «Спецмаш» укладено договір № П-17/04/13-204 від 17.04.2013 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Спецмаш») зобов'язувався поставити у власність покупця прес-форму та інші товари виробничого призначення, з урахуванням специфікацій та додаткової угоди (т. 4 а.с. 94-101).

Також, між позивачем та ТОВ «Спецмаш» укладено договір № П-01/04/13-184 від 01.04.2013 року, за умовами якого виконавець (ТОВ «Спецмаш») зобов'язувався здійснити власними силами, на власних виробничих площах роботи з механічної обробки, термообробки, ремонту та відновленню форм, запасних частин, та інше, з урахуванням специфікацій та додаткової угоди (т. 4 а.с. 116-121, т. 4 а.с. 226-228).

Виконання сторонами зазначених договорів підтверджується актами здачі-прийняття робіт (т. 4 а.с. 114, 115), товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, актами приймання-передання продукції (т. 4 а.с. 122-126) .

В якості підтвердження виконання вищезазначених угод постачальником виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 4 а.с. 109-113).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 106-108).

Між позивачем та ПП "Промхимснаб" укладено договір № П-01/04/13-20 від 01.08.2013 року, за умовами якого постачальник (ПП «Промхимснаб») зобов'язувався поставити у власність покупця комплект екструзіонного інструменту для виробництва підвіконня, з урахуванням додатків (т. 4 а.с. 127-132) та договір за № П-01/04/13-179 від 01.04.2013 року, за умовами якого постачальник (ПП «Промхимснаб») зобов'язувався поставити у власність покупця комплект екструзіонного інструменту (т. 4 а.с.133-135).

Виконання сторонами зазначених правочинів підтверджується наступними документами: накладними, рахунками, товарно-транспортними накладними (т. 4 а.с.136- 153).

В якості підтвердження виконання вищезазначених угод постачальником виписані на адресу позивача податкові накладні (т. 4 а.с. 154-170).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 171-182).

Суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту у січні 2013 року, лютому 2013 року, квітні 2013 року, червні 2013 року, липні 2013 року, листопаді 2013 року, грудні 2013 року, січні 2014 року, лютому 2014 року, березні 2014 року, квітні 2014 року, травні 2014 року, липні 2014 року, вересні 2014 року, жовтні 2014 року, листопаді 2014 року, грудні 2014 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вказаний період.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо умисного дроблення постачальником ПП «Промхимснаб» податкових накладних на суму ПДВ менш ніж 9787, 50 грн. по кожній накладній за умови обсягу податкових зобов'язань, що виникали в один день за одним й тим же договором з приблизно однаковою номенклатурою, з метою уникнення реєстрації в ЄРПН, оскільки Податковим кодексом України не заборонено видача постачальником покупцю кількох податкових накладних на протязі дня.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган не навів жодного аргументна на порушення норм Податкового кодексу України покладених в основу податкового правопорушення, стосовно віднесення сплачених позивачем сум до податкового кредиту, формування валових витрат та не надав доказів на переконання порушень цих норм.

Податковий орган привласнив неналежні йому функції щодо оцінки та висновків нереальності угод з контрагентами, не приймаючи при цьому докази надані позивачем на переконання повного здійснення господарських операцій, правильності формування витрат та податкового кредиту позивачем.

Колегія суддів вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту.

Зазначений висновок підтверджується постановою Верховного Суду України від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом ТОВ «Фірма «Вік» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Таким чином, позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених первинних документів (договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень тощо) сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з зазначеними вище контрагентами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних вказує лише на дотримання правил перевозу товару автомобільними транспортами, що ніяк не пов'язано з податковим обліком.

Також, слід зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Ненадання сертифікатів якості або надання їх з порушенням оформлення також не повязано з податковим обліком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Доказів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству України відповідачем не надано.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що контрагенти позивача зареєстровані у якості платників податку на додану вартість та знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Податковим законодавством не передбачена норма, яка позбавляє платника податків на додану вартість права на формування та включення сум до податкового кредиту у випадках, коли постачальники (контрагенти) такого платника податків не виконують свої обов'язки згідно податкового законодавства, а платник податку в свою чергу виконує усі передбачені податковим законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру сформованого податкового кредиту.

Також, колегія суддів зазначає, що бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 26.01.2016 року за № 0000212202, яким було донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 171 905 (сто сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять) гривень, з яких податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 137 524 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34 381 гр.; визнання частково недійсним та скасування частково податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Р» від 26.01.2016 року № 0000232202, яким було донараховано грошових зобов'язань в частині нарахування на загальну суму 180 228 (сто вісімдесят тисяч двісті двадцять вісім) гривень, з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 120 152 гривень, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 076 гривень; визнаня недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області форми «В4» від 26.01.2016 року № 0000222202, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на суму 71 144 (сімдесят одна тисяча сто сорок чотири) гривні.

Таким чином, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у адміністративній справі № 805/190/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 24.11.2016 року.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв