Рішення

від 22.11.2016 по справі 709/709/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2271/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19,23 Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н. В. суддівГончар Н. І., Ювшина В. І. при секретаріНаконечній М. М.

з участю: представника позивача ОСОБА_6,

представників ТОВ «Зелена Нива 2013»: Зінченка В.Г., Романова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013», Державного реєстратора Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації прав оренди, визнання договору оренди землі продовженим, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

31 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» (далі - ТОВ «Силікат-1») звернулося до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_9 укладено договір оренди землі, строком дії до 31 грудня 2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році.

По закінченню строку дії цього договору, позивач мав намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим абз. 7 п. 2.3 договору та ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», та 20 листопада 2012 року (за рік до спливу строку договору оренди землі) уклав з відповідачем ОСОБА_9 угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі.

31 жовтня 2013 року ОСОБА_9 подав заяву до Держкомзему у Чорнобаївському районі про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, переданої ТОВ «Силікат-1». Однак дана реєстрація не відбулася.

18 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_9 уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» (далі - ТОВ «Зелена Нива 2013») договір оренди належної йому земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ «Силікат-1».

Позивач вважає, що спірний договір оренди землі є недійсним, а дії ОСОБА_9 порушують переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, враховуючи, що спірний договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії договору оренди землі. Спірна земельна ділянка на той момент знаходилася в користуванні позивача. Вважає, що одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря).

В спірному договорі оренди землі відсутня істотна умова, а саме не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що є порушенням ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» і відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) - підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Також укладення спірного договору оренди землі створило йому, позивачу, перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренду землі. При укладенні вищевказаного договору були порушені також приписи ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» та ст.ст. 13, 525 ЦК України.

Тому вважає, що спірний договір оренди землі необхідно визнати недійсним.

Уклавши договір оренди землі від 18.08.2013 року, ОСОБА_9 до закінчення строку дії договору оренди землі від 11.03.2004 року здійснив своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, а саме прийняв рішення про передачу спірної земельної ділянки в користування іншому орендарю - ТОВ «Зелена нива 2013». Відповідно у ОСОБА_9 на підставі цього договору виникли обов'язки щодо передачі спірної земельної ділянки в користування, але він не визнав переважне право позивача на поновлення договору оренди землі і, більш того, не мав наміру продовжувати з ним відносини (в тому числі, розглядати питання поновлення договору оренди землі).

Крім того, незважаючи на порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою, в тому числі після закінчення строку дії договору оренди землі (тобто, після 31 грудня 2013 року) як сумлінний орендар, що належним чином виконував умови цього договору.

При цьому протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі ОСОБА_9 не звертався до позивача з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою. У зв'язку з цим договір оренди землі був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

27 лютого 2014 року реєстраційною службою Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області на підставі спірного договору оренди землі, прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на дану земельну ділянку за ТОВ «Зелена Нива 2013».

ТОВ «Силікат-1» вважає, що його переважне право на поновлення договору оренди, надане йому договором та законом, було порушене відповідачем внаслідок укладення із іншим орендарем договору оренди земельної ділянки. Тому просить суд:

1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 18 серпня 2013 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Зелена Нива 2013».

2. Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Зелена Нива 2013» на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, індексний номер 11271377 від 27.02.2014.

3. Визнати поновленим договір оренди землі від 11 березня 2004 року, який укладений між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_9, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

4. Зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області здійснити державну реєстрацію прав та обтяжень за ТОВ «Силікат-1» на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про заміну неналежного відповідача.

Замінено відповідача реєстраційну службу Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013», реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації прав оренди, визнання договору оренди землі продовженим, зобов'язання вчинити дії, на належного - державного реєстратора Чорнобаївської районної державної адміністрації.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року позов ТОВ «Силікат - 1» задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 18 серпня 2013 року між ТОВ «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_9, зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області 27 лютого 2014 року за №11271377.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11271377 від 27 лютого 2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,4101 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) за товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013».

Визнано поновленим договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_9, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Зелена Нива 2013», вважаючи, що рішення судом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що позивач довів обставини, які є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки позивач мав переважне право на поновлення договору оренди землі і це порушене право підлягає захисту.

Суд також вважає, що позовна вимога про зобов'язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Силікат-1» на вказану вище земельну ділянку не може бути задоволена, оскільки рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, так як це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК).

Колегія суддів висновок суду про визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Силікат-1» з ОСОБА_9 11 березня 2004 року, вважає незаконним та погоджується з рештою частини рішенням з наступних підстав.

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», тощо.

Так, відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановлено, що 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_9 укладено договір оренди землі строком до 31 грудня 2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році (а.с. 8).

Відповідно до акту приймання-передачі від 11 березня 2004 року ОСОБА_9 передав, а позивач ТОВ «Силікат-1» прийняв в оренду земельну ділянку (а.с.9).

20 листопада 2012 року ТОВ «Силікат-1» уклав з відповідачем ОСОБА_9 угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі, яка підписана обома сторонами (а.с.10-12).

Актом від 21 листопада 2012 року земельна ділянка площею 2,41 га вартістю 85 181 грн. 45 коп., орендодавцем ОСОБА_9 повторно передана орендарю ТОВ «Силікат-1» (акт додається).

Проте, 18 серпня 2013 року ОСОБА_9 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Зелена Нива 2013», який був зареєстрований 27 лютого 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, що підтверджується даними, які містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (а.с.5-7).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ТОВ «Силікат-1» посилалося на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі від 18.08.2013 року, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так, у частинах першій-п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, де законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору на укладення договору найму на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Саме такий висновок зроблений ВСУ у правовій позиції у справі №6-146 цс 16.

Отже, з огляду на загальні засади цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12 - 15, 20 ЦК України; статті 3 - 5, 11, 15, 31 ЦПК України) необхідно дійти висновку про те, що в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України.

З такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив суд першої інстанції, постановляючи рішення про визнання недійсним спірного договору оренди та скасування його державної реєстрації, оскільки спірний договір між ОСОБА_9 та ТОВ «Зелена Нива 2013» укладено не лише до закінчення дії договору оренди землі між ОСОБА_9 та ТОВ «Силікат-1», а й після підписання сторонами угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі 20.11.2012 року, яка передбачала продовження ТОВ «Силікат-1» користування на правах оренди земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі 31.12.2013 року на новий термін. Тому одна й та ж сама ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями.

Укладенням до закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач ОСОБА_9 здійснив своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, чим порушив права позивача, оскільки ТОВ «Силікат-1» мало переважне право на поновлення договору оренди землі і це порушене право підлягає захисту шляхом визнання недійсним спірного договору оренди та скасування рішення державного реєстратора.

Крім того, уклавши 18.08.2013 року інший договір оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем в період дії попереднього договору та коли вже була ним підписана додаткова угода про продовження дії цього попереднього договору і після закінчення його дії та протягом місяця після цього, як передбачає ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», ОСОБА_9, будучи орендодавцем, не повідомив орендаря ТОВ «Силікат-1» про укладення ним іншого договору з ТОВ «Зелена Нива 2013», який в подальшому був зареєстрований.

При цьому, як наполягає позивач ТОВ «Силікат-1», товариство продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою на умовах попереднього та додаткового договору, оскільки земельна ділянка оброблялася - вносилися мінеральні добрива та було здійснене незавершене сільськогосподарське виробництво. Про це позивач підтверджує поданою до суду довідкою про використання землі та листом від 16.09.2014 року.

Зокрема, лист позивача ТОВ «Силікат-1» від 16.09.2014 року №212, адресований директору ТОВ «Зелена Нива 2013», з вимогою про термінове звільнення земельних ділянок, який був отриманий останнім 17.09.2014 року і про його отримання підтвердив в судовому засіданні директор «ТОВ «Зелена Нива 2013», також вказує на ту обставину, що ТОВ «Силікат-1» дійсно проводилися роботи по завершенню виробництва на полях після закінчення дії договору, так як в листі крім вимоги не перешкоджати ТОВ «Силікат-1» у використанні земельних ділянок, йшла мова про несплату на їх користь вартості незавершеного виробництва.

Слід зауважити, що після підписання орендодавцем ОСОБА_9 додаткової угоди від 20 листопада 2012 року він мав намір її зареєструвати, подавши про це заяву від свого імені на ім'я начальника відділу Держкомзему у Чорнобаївському районі, яка містить його підпис та дату «31.10.13». Проте, додаткова угода ним зареєстрована не була, як встановлено, по вині самого реєстратора. Про те, що реєстрація додаткових угод вчасно не проводилася орендар ТОВ «Силікат-1» ставило до відома як прокурора Чорнобаївського району так і обласну прокуратуру.

Крім того, Головним управлінням юстиції в Черкаській області до одного з реєстраторів, зокрема начальника відділу реєстрації речових прав, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків. Інший реєстратор звільнився з роботи.

Подальша реєстрація також була неможлива, так як право оренди було зареєстровано по іншому договору від 18.08.2013 року.

Як встановлено, строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2013 року.

Угода про внесення до нього змін від 20 листопада 2012 року, хоча сторонами і підписана, але не зареєстрована, тоді як пунктом 44 її передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його держаної реєстрації.

Проте питання щодо реєстрації додаткової угоди в цьому позові ніким не піднімалося, так як це вже інші правовідносини сторін договору.

Слід зауважити, що ні основний договір, ні додаткова угода не містить вказівки хто повинен провести реєстрацію: орендодавець чи орендар.

А тому, визнання судом вказаного договору поновленим буде суперечити загальним засадам цивільного законодавства, а саме волевиявленню сторін щодо його реєстрації і терміну його дії на новий строк.

Тому в задоволенні позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 11 березня 20014 року, слід відмовити.

Щодо реєстрації додаткової угоди від 20.11.2012 року, то при цьому колегія також враховує, що з 1 січня 2013 року законодавство України не передбачає державної реєстрації договорів оренди землі. Натомість було запроваджено процедуру реєстрації права оренди. Хоча для її здійснення державному реєстратору слід подати договір оренди землі.

Зокрема, з 1 січня 2013 року вступив у дію Закон «Про Державний земельний кадастр», норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Істотно змінилася процедура реєстрації договорів оренди землі. З цієї дати встановлено, що орендар не може зареєструвати договір оренди, доки орендодавець-власник земельної ділянки не зареєструє свої права на землю, звернувшись до органів державної реєстраційної служби із відповідною заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Як встановлено, 31.10.2013 року ОСОБА_9, після підписання угоди від 20.11.2012 року про внесення змін до діючого договору оренди землі, подав заяву Держкомзему у Чорнобаївському районі про державну реєстрацію оренди земельної ділянки відповідно до цієї угоди. Проте, реєстрація не відбулася, хоча ТОВ «Силікат-1» про це не був повідомлений, а тому вважав, що додаткова угода була зареєстрована та продовжував користуватися земельною ділянкою до того часу, поки ТОВ «Зелена Нива 2013» без її вилучення та без дозволу ТОВ «Силікат-1» не стала використовувати на підставі договору оренди від 18.08.2013 року.

Між тим, законодавець визначив, що реєстрація додаткових угод до договорів оренди землі є необхідна, але не завжди. Принциповим є питання суті змін, які вносяться в договір оренди додатковою угодою.

Пунктом 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року №1141 передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності ( в тому числі оренди) державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкти цих прав відомості в тому числі і ті, що стосуються строку дії такого речового права.

Тому та обставина, що додаткова угода не зареєстрована, не є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 18 серпня 2013 року між ТОВ «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_9, », який в подальшому був зареєстрований в лютому 2014 року, та про відмову у скасуванні реєстрації вказаного договору, оскільки, як зазначено вище, право орендаря ТОВ «Силікат-1», яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, порушене, так як укладення договору оренди з новим орендарем відбулося при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Реєстрація додаткової угоди (в даному випадку - угода про внесення змін до діючого договору оренди землі), не є обов'язковою умовою, яка повинна бути виконана орендарем для того, щоб мати переважне право для продовження оренди земельної ділянки.

На вказану обставину, як на умову, яку необхідно виконати для продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, не вказує і Верховний Суд України у вищезгаданій правовій позиції, викладеній у справі №6-146цс16.

Що стосується посилання позивача на те, що спірний договір, укладений між ОСОБА_9 і ТОВ «Зелена Нива 2013», є недійсним з підстав порушення ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі», так як в ньому не зазначено кадастровий номер, то воно є безпідставним, оскільки лише сторона договору може ставити таке питання. Позивач ТОВ «Силікат-2» не є стороною в цьому договорі.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ «Силікат-1» на вказану вище земельну ділянку не підлягає задоволенню, оскільки рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, так як це, як зазначено вище, суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК).

Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію ( п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року).

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, не правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_9 та ухвалив в цій частині незаконне судове рішення. В решті частини рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» - задовольнити частково.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013», Державного реєстратора Чорнобаївської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації прав оренди, визнання договору оренди землі продовженим, зобов'язання вчинити дії в частині задоволення позову про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_9 скасувати.

Ухвалите в цій частині нове рішення.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» в задоволенні позовної вимоги в частині поновлення договору оренди земельної ділянки від 11 березня 2004 року, укладеного між ТОВ «Силікат» та ОСОБА_9.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :