Постанова

від 07.07.2014 по справі 235/3472/14-а

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.07.2014

Провадження № 2а/235/153/14

Єдиний унікальний номер 235/3472/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Коваленко В.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату такої допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

16.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату такої допомоги посилаючись на те, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку у відповідача, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і оскільки є особою, застрахованою у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то вважає, що має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в більшому розмірі ніж призначено та виплачується відповідачем, так як на виплату їй допомоги поширюються норми спеціального закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку за період з 01.11.2013 року по 31.04.2013 року включно відповідно до положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно; зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату на її користь державної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку за вказаний період відповідно до положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.9) та перебуває на обліку у відповідача, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (а.с.10).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-ХІІ, в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року , відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», визначено, що дія зазначеного Закону розповсюджується на застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом .

Пунктами 23,25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до: Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, зокрема дію ст.13 зазначеного Закону поширено на застрахованих осіб, статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року та виключено пункти 3, 4 статті 34, статті 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, в т.ч. й пункт 25 розділу ІІ , рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, визначено, що розділ ІІ цього Закону , діє до 31 грудня 2008 р.

Тобто, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 1, пунктів 3, 4 статті 34, статей 40-44 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до внесення змін Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 року, а також з 01 січня 2009 р. відновили свою дію ст.13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 р.», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 р.» не було встановлено , що положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ,застосовуються у порядку та розмірах ,встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України на відповідні роки.

Кабінетом Міністрів України відповідних постанов з цього питання на 2012, 2013 рр. не приймалися.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.11.2013 року - 619,11грн., а з 01.12.2013 року по 690,11 грн. щомісячно, тобто у розмірі, визначеному Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. № 59 та від 18.02.2009 р. №98, діяв неправомірно у порушення вимог чинного законодавства, внаслідок чого позивач, як незастрахована особа в системі соціального загальнообов'язкового державного страхування, відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 07 жовтня 2010 року.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по соціальним виплатам .

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого стягнення з відповідача на користь позивача конкретних сум допомоги, є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 14 ,15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності щодо не нарахування та невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату такої допомоги - задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку за період з 01 листопада 2013 року по 31 квітня 2014 року включно відповідно до положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 38664082) провести перерахунок та сплату на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 допомоги по догляду за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 01 листопада 2013 року по 31 квітня 2014 року включно відповідно до положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 73,08грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: В.О. Коваленко