Постанова

від 28.09.2016 по справі 442/6231/16-а

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/6231/16-а

Провадження № 2-а/442/219/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Коваля Р.Г.

за участю секретаря Нестір А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб підприємців відділ-центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Дрогобицької міської ради ОСОБА_2, за участю третьої особи виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про скасування рішення державного реєстратора, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 28.01.2016 рішенням Дрогобицької міської ради №107 було реорганізовано шляхом перетворення відділ охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради в Дрогобицьке міське територіальне медичне об'єднання.

18.08.2016 рішенням Дрогобицької міської ради №329 було затверджено в новій редакції статут вищезгаданого об'єднання.

25.08.2016 року вона, на підставі розпорядження міського голови від 25.08.2016 №562-п, була звільнена із займаної посади головного спеціаліста з охорони праці відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради, на підставі вищевказаних рішень у зв'язку з переведенням на роботу в Дрогобицьке територіальне медичне об'єднання. Її згадувана попередня посада відносилася до посад органу місцевого самоврядування, однак під час реорганізації відділу охорони здоров'я, була скорочена. Зараз вона вже не являєся працівником органу місцевого самоврядування, тобто державним службовцем і відповідно буде отримувати меншу зарплату.

На даний, у зв'язку з незаконною реєстрацією Дрогобицького міського територіального об'єднання в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також реєстрації припинення відділу охорони здоров'я Дрогобицької міської ради, відділенням Державного казначейства у м. Дрогобичі неможливо здійснити оплату її заробітної плати. Таким чином порушуються її права встановлені ст.43 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У зв'язку з вищенаведеним, вважає, що реєстрація, яка здійснювалася державним реєстратором ОСОБА_2, відбулася з порушенням чинного законодавства. Про це свідчить також п.7 рішення Дрогобицької міської ради № 329 від 18.08.2016 № 329, в якому визначено затвердити в новій редакції статут Дрогобицького міського територіального медичного об'єднання, проте ніякої попередньої редакції не існувало, тому твердження в «новій» є однозначно хибним.

В судове засідання позивач не з»явилась. Від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просила суд їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Щодо задоволення позову не заперечила.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, подав до суду про розгляд справи за його відсутності. Не заперечує щодо задоволення позову.

Перевіривши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З оглянутого рішення Дрогобицької міської ради №107 від 28.01.2016 року вбачається, що відділ охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради було реорганізовано шляхом перетворення в Дрогобицьке міське територіальне медичне об'єднання і відповідно 18.08.2016 рішенням Дрогобицької міської ради №329 було затверджено в новій редакції статут Дрогобицького міського територіального медичного об'єднання.

Позивач ОСОБА_1 25.08.2016 року, на підставі розпорядження міського голови від 25.08.2016 №562-п, була звільнена із посади головного спеціаліста з охорони праці відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради в зв'язку з переведенням на роботу в Дрогобицьке територіальне медичне об'єднання.

Посада, на якій працювала позивач, відносилася до посад органу місцевого самоврядування. Однак, під час реорганізації відділу охорони здоров'я, дана посада була скорочена.

Судом встановлено, що реєстрація, яка здійснювалася відповідачем, відбулася з порушенням чинного законодавства, на що вказує і п.7 рішення Дрогобицької міської ради № 329 від 18.08.2016 № 329.

Дана обставина унеможливлює здійснити оплату заробітної плати позивача, а відтак, порушуються її права встановлені ст.43 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.5 ст.3 Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

Положеннями ст.15 Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Статтею 4 Закону встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно з положеннями статті 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно зі статтею 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Враховуючи повне визнання відповідачами адміністративного позову та беручи до уваги, що вказані дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджені письмовими матеріалами справи, а відтак позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Керуючись ст. ст. 7-11, 71-72, 86, 94, 128, 158, 159, 162-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задоволити.

Скасувати державну реєстрацію юридичної особи Дрогобицьке міське територіальне об»єднання код - 02013024 від 26.08.2016 року №14141450000003537.

Скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації від 26.08.2016 №141411200014 51.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного адміністративного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Коваль Р.Г.