Ухвала

від 16.11.2016 по справі 761/33574/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Поліщук Н.В.

ШаховоїО.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товарної біржі «Євросоюз» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Давідова Олега Юрійовича в інтересах товарної біржі «Євросоюз» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року, -

у с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом (у подальшому із заявою про зменшення позовних вимог) до ТБ «Євросоюз» про стягнення коштів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 64607,58 грн.

В апеляційній скарзі представник ТБ «Євросоюз», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник відповідача, зокрема, посилається на ті обставини, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 10 вересня 2015 року ТБ «Євросоюз» через систему «Клієнт-Банк» надала до ПАТ «Укрінбанк» платіжне доручення за № 26 на суму 106 841,10 грн. на повернення гарантійного внеску. Зазначає, що зазначені кошти так і не були перераховані отримувачу, з урахуванням наявної відповідної суми на рахунку відповідача. Також зазначив, що несвоєчасне повернення позивачу гарантійного внеску відбулось не з вини відповідача, що звільняє останнього від сплати пені за прострочення повернення суми гарантійного внеску.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року залишити без змін.

Представник відповідача ТБ «Євросоюз» , належним чином повідомленого про

Справа № 761/33574/15-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/9287/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з повідомленням (оголошення) про проведення аукціону, яке оприлюднено на веб-сайті Державного органу з питань банкрутства Міністерства юстиції України та вебсайті Вищого господарського суду України на 9 вересня 2015 року о 11 годині в АДРЕСА_1, були заплановані прилюдні торги з реалізації майна, в тому числі, складські приміщення (літ А., літ. Б.), загальною площею 642,9 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, зі стартовою ціною 1068 411,00 грн., та сумою гарантійного внеску у розмірі 106 841,10 грн. Організатором торгів була зазначена Товарна Біржа «Євросоюз».

З метою участі в прилюдних торгах, відповідно до умов, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, згідно з платіжним дорученням № 01 від 3 вересня 2015 року, позивачем було сплачено гарантійний внесок у розмірі 106 841,10 грн. (а. с. 15).

У відповідності з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, відповідач провів аукціон з реалізації арештованого майна.

Згідно з протоколом № 8 від 9 вересня 2015 року про проведення аукціону з продажу майна боржника ТОВ «Промбуд», переможцем був визначений ПП «СТ-Фарма», як такий, що запропонував найвищу ціну за реалізоване майно.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач набув права повернення сплаченого ним гарантійного внеску, а у відповідача виникло зобов'язання протягом трьох днів його повернути.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 70 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» гарантійні внески учасників підлягають поверненню протягом трьох робочих днів з дня закінчення аукціону, крім випадків, передбачених частинами другою - третьою цієї статті.

У відповідності до п. 6.2 Порядку, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, гарантійний внесок, унесений покупцем до початку аукціону, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону. Гарантійний внесок у той самий строк також підлягає поверненню, якщо аукціон не відбувся.

Так, згідно з протоколом № 8 від 9 вересня 2015 року про проведення аукціону з продажу майна боржника ТОВ «Промбуд», переможцем був визначений ПП «СТ-Фарма», як такий, що запропонував найвищу ціну за реалізоване майно.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач повинен був протягом трьох днів повернути сплачений позивачем гарантійний внесок.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтвердилося під час апеляційного розгляду справи, 17 грудня 2015 року відповідачем було повернуто половину сплаченого позивачем гарантійного внеску у сумі 53420,55 грн. (а. с. 42), інша половина гарантійного внеску в сумі 53420,55 грн. повернута відповідачем не була.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані по справі докази у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов законних та обґрунтованих висновків про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення гарантійного внеску у розмірі 53420,55 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, судом вірно визначено, що на підставі положення ч. 4 ст. 70 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» організатор аукціону, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.

Отже, за період прострочення заборгованості у розмірі 106 841,10 грн. з 14 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року складає 94 дні. Отже, сума пені складає: 106841,10 грн.: 100 х 26,4 % :365 х 94 = 7264,02 грн.

У зв'язку із добровільною сплатою відповідачем частини боргу у розмірі 53420,00 грн. період прострочення заборгованості у розмірі 53420,55 грн. з 18 грудня 2015 року по 29 лютого 2016 року складає 73 дні. Отже, сума пені складає: 53420,55 грн. : 100 х 26,4 : 365 х 73 = 2820,60 грн., а всього розмір пені складає 10084,62 грн.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог тому, що зобов'язання не виконує не відповідач, а ПАТ «Укрінбанк», який обслуговує ТБ «Євросоюз» через систему «клієнт-банк», а грошові кошти позивача знаходяться на рахунку ПАТ «Укрінбанк», не беруться колегією суддів до уваги, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу управління банківським рахунком та стосуються зобов 'язань банку перед клієнтом ТБ «Євросоюз».

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності відмови у задоволенні позову не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Судом також вірно вирішено питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом повно та всебічно з'ясовано фактичні обставини, вірно встановлено правовідносини сторін та правильно застосовано відповідну норму закону, що їх регулює, з огляду на що апеляційна скарга має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Давідова Олега Юрійовича в інтересах товарної біржі «Євросоюз» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: Н.В. Поліщук

О.В.Шахова