Постанова

від 10.11.2016 по справі 810/3188/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Київ          №810/3188/16

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс" про стягнення податкового боргу.

          Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрікс" (далі – відповідач ) про стягнення на користь Державного бюджету України в особі Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з ТОВ "ВІТРІКС" податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 89430,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань.

          В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 89430,00 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

          Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

          В судове засідання по справі 10.11.2016 представник позивача не з'явився, однак 10.11.2016 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

          Представник відповідача у судове засідання по справі 10.11.2016 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, рекомендованою кореспонденцією, що була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.23-24).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 10.11.2016 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/3188/16 в порядку письмового провадження.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрікс» (ідентифікаційний код 39686107, місцезнаходження 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Гоголя, будинок 5, кімната 9) зареєстровано в якості юридичної особи 10.03.2015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.5-7).

          Відповідач взятий на облік в якості платника податків з 11.03.2015 та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується роздруківкою з АІС «Податковий блок» в розділі Ідентифікаційні та реєстраційні дані платника податків (а.с.9).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно податкових декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2015 року, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

№9195296859 від 21.09.2015 за серпень 2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 51645,00 грн. (а.с.14);

№9215714735 від 20.10.2015 за вересень 2015 року, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37785,00 грн. (а.с.15).

В підтвердження отримання позивачем вищевказаних декларацій з податку на додану вартість відповідача за серпень, вересень 2015 року та відповідно присвоєння останнім порядкових номерів №9195296859 та №9215714735 до суду надано копії квитанцій №2 про прийняття декларації (а.с.27-28).

          Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Положеннями статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем згідно декларацій з податку на додану вартість за серпень та вересень 2015 року не були сплачені, а тому загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань складає 89430,00 грн. (51645,00 грн. + 37785,00 грн.), що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість на відповідача (а.с.12) та розрахунок податкової заборгованості, що є предметом стягнення у даній справі (а.с.11).

          Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

          Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

          Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (правонаступником якої є Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) було направлено податкову вимогу ТОВ «Вітрікс» №1909-23 від 12.11.2015 на загальну суму 51645,00 грн., рекомендованою кореспонденцією, однак поштове відправлення було повернуто з відміткою оператора поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.10).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

          Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

          Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

          Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

          На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 89430,00 грн. до суду надано не було.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс» (ідентифікаційний код 39686107, місцезнаходження 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Гоголя, будинок 5, кімната 9) 89430,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість за серпень, вересень 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.