Рішення

від 17.04.2007 по справі 21/227-06-6876

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" квітня 2007 р.

Справа  № 21/227-06-6876

За позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_2 (надалі -СПД -фізична особа

ОСОБА_2), м. Одеса.

до відповідача: Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(надалі -СПД -фізична особа

ОСОБА_1.), м. Одеса.

про

стягнення 115 100 грн. 00 коп.

Господарський суд Одеської області

у складі:

судді   -                                                                     

ЗЕЛЕНОВА Г.М.;

секретаря судового засідання -                                 АНТОЩУК С.І.

за участю представників сторін:

від Позивача: СПД -фізична особа

ОСОБА_2., особа посвідчена паспортом; ОСОБА_3 представник позивача -згідно

довіреності від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. за НОМЕР_1;

від Відповідача: СПД -фізична особа

ОСОБА_1., особа посвідчена паспортом; ОСОБА_1-представник відповідача -згідно

довіреності від ІНФОРМАЦІЯ_2 р. за НОМЕР_2.

СУТЬ СПОРУ: ІНФОРМАЦІЯ_3

р. Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2,

звернувся до господарського суду із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості у сумі 115 100 грн. 00

коп., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору

доручення НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 р.

             Представник Відповідача проти

задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір доручення

від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. СПД -фізична особа ОСОБА_1. не укладав, підпис, що міситься

у цьому договорі не належить йому, грошей на виконання умов договору доручення

від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. від СПД -фізичної особи ОСОБА_2. не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_5р. від Відповідача надійшло клопотання про визнання недійсним

договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р., як такому, що суперечить чинному

законодавству, оскільки висновком судової почеркознавчої експертизи за НОМЕР_4

від ІНФОРМАЦІЯ_6 р. підтверджено, що підпис від імені ОСОБА_1 зображення якого

міститься на 3-му аркуші електрофотографічної копії договору доручення від

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. у графі „Повірений” ліворуч від запису „ОСОБА_1.”, виконаний не

самим ОСОБА_1., а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1 або шляхом

перерисовки  якогось підпису ОСОБА_1 на

просвіт.

               У судовому засіданні,

ІНФОРМАЦІЯ_7 р., представник Позивача з доводами представника Відповідача

погодився та не заперечував проти відмови у задоволенні його позовних вимог.

Разом з цим позивач відмовився від клопотання про призначення повторної судово

-почеркознавчої експертизи.

              Розглянувши у відкритому судовому

засіданні наявні матеріали у справі, вислухавши пояснення Позивача, Відповідача

та їх представників, господарський суд встановив, що:

             Обґрунтовуючи свої позовні вимоги,

Позивач надав господарському суду копію договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р.,

із якого вбачається, що він укладений між СПД -фізичною особою ОСОБА_2.

(Довіритель) та СПД -фізичною особою ОСОБА_1. (Повірений).

             Згідно п. 1  розділу першого договору доручення від

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. Довіритель довіряє Повіреному, а Повірений приймає на себе

зобов'язання здійснити від імені Довірителя певні юридичні дії, передбачені п.

2,3 зазначеного договору.

             Пунктом 1  розділу другого договору доручення від

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. передбачено, що Довіритель передає Повіреному грошове

супроводження зазначеного договору у сумі 47 400 грн. 00 коп. Сторони

домовилися про те, що, зазначене грошове супроводження у розмірі 7 900

грн.            00 коп. покриває всі

фактичні витрати Повіреного при виконанні цього договору, а грошова сума у

розмірі 39 500 грн. 00 коп., використовується Повіреним для розвитку

торговельної діяльності в кафе „Екватор”, пляж „Отрада”.

             Договір доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4

р. вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до ІНФОРМАЦІЯ_8

року (п. 1 розділу три договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р.).

             Відповідно до п. 1 та п. 2 розділу

чотири договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. сторони домовилися про те, що

грошове супроводження Довірителя у розмірі, що перевищує фактичні витрати

доручення, що виконується, повинне бути повернено Повіреним, з урахуванням

здійснення ним торговельної діяльності в кафе „Екватор”, пляж „Отрада” в м.

Одесі у наступному порядку: з ІНФОРМАЦІЯ_9 року у розмірі 1 100 грн. в місяць,

що повинно бути еквівалентно 300 доларам США до моменту закінчення строку дії

діючого договору. Сторони домовилися про те, що з ІНФОРМАЦІЯ_9 року до

закінчення строку дії цього договору Повірений сплачує щомісячно Довірителю Ѕ

частини прибутку від експлуатації кафе „Екватор”, пляж „Отрада”, розташованого

в м. Одесі, не менш грошової суми, еквівалентної 300 доларів США.

              Зі сторони Довірителя, договір

доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. підписний - 

ОСОБА_2., зі сторони Повіреного -ОСОБА_1.

             Позивач у позовній заяві

посилається на невиконання Відповідачем умов договору доручення від

ІНФОРМАЦІЯ_4 р., внаслідок чого Позивач вимагає від останнього повернення

переданих коштів у сумі 60 600 грн. 00 коп. (еквівалент 12 000 доларів США на

день подання позову), а також, Ѕ

частини прибутку, отриманого від експлуатації кафе „Екватор” за період з

ІНФОРМАЦІЯ_9 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 року у сумі 54 540 грн. 00 коп. Проте,

Позивачем, заявлена у позовні заяві вимога до Відповідача на загальну суму 115

100 грн. 00 коп. 

             Відповідач, заперечуючи проти

позовних вимог Позивача, стверджує, що з СПД -фізичною особою ОСОБА_2. договір

доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. не укладав та не підписував цей договір, грошей у

сумі 47 400 грн. 00 коп. від СПД -фізичної особи ОСОБА_2. не отримував (відзив

на позовну заяву від 03.08.2006 р., доповнення до відзиву на позовну заяву від

ІНФОРМАЦІЯ_1 р.). 

              Ухвалою господарського суду від

ІНФОРМАЦІЯ_10 р. призначено судову -почеркознавчу експертизу документа

-електрофотографічної копії договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. на вирішення

якої було поставлено наступне питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1,

зображення якого міститься в двох електрофотографічних копіях договору

доручення від              ІНФОРМАЦІЯ_4

р. (а.с. 11-13, 64-66), самим ОСОБА_1. чи іншою особою ?

             Згідно висновку Одеського науково

-дослідного інституту судових експертиз судово -почеркознавчої експертизи за

матеріалами справи № 21/227-06-6876 від ІНФОРМАЦІЯ_6 р. за                        НОМЕР_4, підпис від

імені ОСОБА_1, зображення якого міститься на 3-му аркуші електрофотографічної

копії договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. у графі „Поверенный” ліворуч від

запису „ОСОБА_1.”, виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням

підпису ОСОБА_1 або шляхом перерисовки якогось підпису ОСОБА_1 на просвіт.

             Враховуючи те, що п. 4 Прикінцевих

та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин,

що виникли після набрання ним чинності, господарський суд вважає необхідним при

розгляді даної справи керуватися положеннями Цивільного кодексу Української РСР

від 18.07.1963 р.

             Відповідно до статті 41 Цивільного

кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. угодами визнаються дії громадян і

організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав

або обов'язків.

             Згідно зі статтею 386 Цивільного

кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. за договором доручення одна сторона

(повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони

(довірителя) певні юридичні дії.

             Статтею 151 Цивільного кодексу

Української РСР від 18.07.1963 р. встановлено, що в силу зобов'язання одна

особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну

дію, як -от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених

у статті 4 цього Кодексу.

             Статтями 153, 154 Цивільного

кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. передбачено, що договір вважається

укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто

згоди по всіх істотних умовах. Коли сторони домовились укласти договір у певній

формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч

би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

             Згідно зі статтею 44 Цивільного

кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. письмові угоди повинні бути підписані

особами, які їх укладають.

             Статтею 32, 33 Господарського

процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь -які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна доповісти ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

             Враховуючи те, що висновком судово

-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 21/227-06-6876 від

ІНФОРМАЦІЯ_6 р. за НОМЕР_4, підтверджено, що договір доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4

р. не містить власноручного підпису ОСОБА_1відсутність у матеріалах справи

доказів направлення волевиявлення учаснику договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4

р., а саме, ОСОБА_1 на укладення цього договору та виконання його умов та

прийняття його обов'язків, а також відсутності у справі № 21/227-06-6876

доказів отримання ОСОБА_1. від ОСОБА_2., на виконання обов'язків Довіреного за

договором доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р., коштів у сумі 47 400 грн. 00 коп.,

господарський суд за відсутності правових підстав для стягнення за спірним

договором заборгованості у сумі 115 100 грн. 00 коп. відмовляє у задоволення

цих вимог.

             Разом із цим, згідно пункту 1

статті 83 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд,

приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині

пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

             Відповідно до статті 48 Цивільного

кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. недійсною є та угода, що не

відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права

неповнолітніх дітей.

 Договір доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р., в

супереч положенню статті 44 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963

р., не підписаний одним із учасником цієї угоди, а саме  СПД -фізичною особою ОСОБА_1., внаслідок чого

у господарського суду не має достатніх правових підстав вважати, що

волевиявлення одного із учасників договору доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. було

спрямовано на укладення договору та на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені зазначеним договором, у зв'язку з чим господарський суд вважає за

необхідне визнати договір доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. -недійсним.

             Судові витрати згідно статей 44-49

Господарського процесуального кодексу України покласти на Позивача.

 Керуючись ст. ст. 44-49, 82 -85 Господарського

процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. 

У задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_2 до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про

стягнення 115 100 грн. 00 коп. -відмовити.

2.  

Визнати недійсним договір доручення від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. НОМЕР_3,

укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 та

Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

3.  

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано ІНФОРМАЦІЯ_7 р.

Суддя