Постанова

від 16.03.2007 по справі 15/21-07-129а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/21-07-129А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "16" березня 2007 р. Справа  № 15/21-07-129А

  15 год. 51 хв.                                                                                  м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді –                  Петрова В.С.

При секретарі                               Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –           Козак Ф.І., Волік Т.О., Алексєєв І.І.;

від відповідача –       Мурадьян О.Т., Запорожцева О.Б., Притула Г.І., Марченко Н.А.;     

від прокуратури -        Клюкін К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки „Придунав'я” до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення  за участю прокуратури Одеської області, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка „Придунав'я”  звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області № 0000252200/0-9208 від 13.07.2006 р. щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 023 104 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 822 818 грн., № 0000252200/1-18066 від 18.09.2006 р., № 0000252200/2-19515 від 23.10.2006 р. та № 0000252200/3 від 09.01.2007 р. щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 941 870 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 756 630 грн., посилаючись на відсутність підстав для прийняття відповідачем вказаних повідомлень-рішень у зв'язку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змін. та доповн.)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 січня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/21-07-129А та призначено попереднє засідання.

У попередньому судовому засіданні від 01.02.2007 р. за заявою Заступника прокурора Одеської області до участі у справі допущено прокуратуру Одеської області з метою захисту інтересів держави.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08 лютого 2007 р. у справі № 15/21-07-129А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи позивач уточняв неодноразово позовні вимоги та остаточними позовними вимогами є скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області № 0000252200/3 від 09.01.2007 р. щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 941 870 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 756 630 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 89-91 т. 1), стверджуючи про правомірність прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення у зв'язку з порушенням позивачем положень Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 15.05.2006 року по 26.06.2006 р. на підставі направлень від 15.05.2006 р. № 558, від 31.05.2006  р. № 624, від 09.06.2006 р. № 682, виданих Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області, працівниками Ізмаїльської державної податкової інспекції Одеської області проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Кредитної спілки „Придунав'я” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.03.2006 р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт № 0042/2200/22497202 від 04.07.2006 р., на підставі якого 13.07.2006 р. Ізмаїльською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252200/0-9208 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 023 104 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 822 818,00 грн. за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від13.07.2006 р.,  позивач звернувся до відповідача зі скаргою вих. № 153 від 21.07.2006 р. Рішенням Ізмаїльської ОДПІ № 17904/25-058 від 15.09.2006 р. про результати розгляду первинної скарги вищезазначене податкове повідомлення-рішення № 0000252200/0-9208  скасовано в частині донарахованого податку на прибуток в сумі 81234,00 грн. та штрафної санкції в сумі 66 188,00 грн., всього на суму 147 422,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2006 р. № 0000252200/1-18066 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 941 870 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 756 630 грн.

Також Кредитна спілка „Придунав'я” звернулась з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації в Одеській області на податкове повідомлення-рішення від 18.09.2006 р. № 0000252200/1-18066. Рішенням ДПА в Одеській області від 17.10.2006 р. № 29094/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 18.09.2006 р. залишено без змін, а скаргу Кредитної спілки „Придунав'я” залишено без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги Ізмаїльською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006 р. № 0000252200/2-19515.

Так, податкові повідомлення-рішення від 18.09.2006 р. та від 23.10.2006 р. позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України від 26.12.2006 р. № 14577/6/25-0115 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 13.07.2006 р. № 0000252200/0-9208 з урахуванням рішення Ізмаїльської ОДПІ від 15.09.2006 р. № 17904/25-058, податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2006 р. №  0000252200/1-18066, рішення ДПА в Одеській області від 17.10.2006 р. № 29094/10/25-0007 та податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2006 р. № 0000252200/2-19515 залишені без змін, а скарга позивача –без задоволення. На підставі рішення ДПА України Ізмаїльською ОДПІ Одеської області 09.01.2007 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252200/3 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 941 870 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 756 630 грн., що оскаржується позивачем.

Як вбачається з оскаржуваного податкового-повідомлення рішення від 09.01.2007 р., підставою для його прийняття відповідачем зазначено порушення, на думку відповідача, позивачем п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Проте, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято Ізмаїльською державною податковою інспекцією в порушення вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як зазначено в акті перевірки від 04.07.2006 р., під час перевірки позивачем не були надані договори на видачу кредитів та договори на залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки членів кредитної спілки за перевіряємий  період. У зв'язку з тим, що неможливо віднести згідно наданих до перевірки документів діяльність Кредитної спілки „Придунав'я”  до основної діяльності, яка оподатковуються згідно абз. „в” п.п. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, всі грошові кошти, які надійшли на рахунок та в касу Кредитної спілки „Придунав'я” по результатам перевірки відносяться до доходів з інших джерел. При цьому відповідач в акті перевірки від 04.07.2006 р. вказує на те, що за перевіряємий період згідно наданих до перевірки документів (виписки банку, касові книги, первинні банківські та касові документи, головні книги) на розрахунковий рахунок та в касу Кредитної спілки „Придунав'я” надійшли грошові кошти на загальну суму 8 448 247 грн., проте Кредитною спілкою „Придунав'я” відображено доходи з інших джерел, що підлягають оподаткуванню в сумі 12 787 грн. За таких підстав відповідач доходить висновку, що в порушення п. 4.1, абз. „в” п.п. 7.11.1 та п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем занижено дохід з інших джерел в сумі 8 435 460 грн.      

Разом з тим, суд зазначає, що згідно п. 1.6, п, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п. 7.11.9 п. 7.11. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку. Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.          

Однак, ствердження відповідача про ненадання позивачем витребуваних відповідачем документів, у зв'язку з чим всі грошові кошти, які надійшли на рахунок та в касу КС „Придунав'я”, відповідачем віднесено до доходів з інших джерел, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки факт ненадання позивачем витребуваних відповідачем документів, які, як зазначає позивач, складають комерційну таємницю, не підтверджуює сам факт порушення позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Адже, як зазначалось вище, факт виявленого перевіряючим органом порушення повинен бути викладений в акті перевірки з посиланням на первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність зазначеного факту.

За таких обставин, на думку суду, відповідачем порушені приписи Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відтак, на думку суду, посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є безпідставними. До того ж, слід зазначити, що під час розгляду справи відповідач не довів суду обґрунтованості самого розрахунку суми визначеного позивачу податку на прибуток в розмірі 1 941 870 грн. та суми нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 756 630 грн., також в засіданнях суду не змогли надати суду пояснення з цього приводу представники відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює  наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

Таким чином, відповідач не довів суду правомірність прийняття ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем неправомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 941 870 грн. та неправомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 756 630 грн.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Кредитної спілки „Придунав'я” про скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області № 0000252200/3 від 09.01.2007 р. цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Кредитної спілки „Придунав'я” до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області  за участю прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2.          Податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області  № 0000252200/3 від 09.01.2007 р.  скасувати.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 19.04.2007 р.

                           Суддя