Рішення

від 18.04.2007 по справі 16/87-07-1925

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/87-07-1925

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2007 р.Справа  № 16/87-07-1925

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:     не з'явився;

Від відповідача: Малиновська Є.В. –голова ЖБК „Будівельник”

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області до  житлово-будівельного кооперативу „Будівельник” про стягнення 920 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з житлово-будівельного кооперативу „Будівельник”  (далі по тексту –ЖБК „Будівельник”) 920 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Свої вимоги позивач обґрунтовує самовільним знищенням відповідачем дерева, що є порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з  акту про  порушення природоохоронного законодавства № 14-09/19 від 09.11.2005р., підчас перевірки Центральною регіональною інспекцією Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області було встановлено, що на прибудинковій території по вул. Люстдорфська дорога, 50 в м. Одесі було самовільно, всупереч вимогам п. 4.6. Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29.07.1994р., чинного на час скоєння даного правопорушення, підрублена кора тополю, що, за твердженням позивача, призвело до знищення цього дерева.

В свою чергу, пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29.07.1994р., чинного на час скоєння правопорушення,  відповідальність за  збереження  зелених  насаджень  і належний догляд за ними, зокрема,  покладається: щодо насаджень,  які відносяться до комунальної власності,  - на  місцеві  Ради  народних депутатів,  їх виконавчі чи спеціально уповноважені  ними  органи,  при  інших  формах  власності  -   на землевласників і землекористувачів; на вулицях перед будівлями до  проїжджої  частини,  всередині квартальних   насаджень  та  садів  мікрорайонів  -  на  власників (орендарів)  житлових,  громадських  і  промислових  будівель   та споруд,  а також на власників будівель побуту,  торгівлі,  освіти, охорони здоров'я, які розташовані у житлових районах.

З огляду на викладене,  відносно посадових осіб ЖБК „Будівельник” був складений  протокол про адміністративне правопорушення за № 001814/862.

У відповідності до 40 Закону України „Про рослинний світ” від 09.04.1999 року №591-XIV порушення законодавства про рослинний  світ  тягне  за  собою дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.  Відповідальність за  порушення  законодавства  про  рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні  або  пошкодженні  об'єктів рослинного світу.

У відповідності до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII  підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII  шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно із розрахунком збитків /мається в матеріалах справи /, розмір заподіяних внаслідок знесення зелених насаджень збитків становив 920,00 грн. З огляду на викладене, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області на адресу відповідача була надіслана претензія від 13.03.2006 року № 27 про відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди у сумі 920 грн. Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2007р. відповідачем зазначена претензія була відхилена з посиланням на відсутність  з боку ЖБК „Будівельник” порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та збереження працівниками  ЖБК „Будівельник”  пошкодженого дерева.

Згідно з ст. ст. 16, 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Положенням про державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р.  N 548 , Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області є спеціально уповноваженим державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, до компетенції якого належить, зокрема,  подання  позовів  про  відшкодування  збитків  і   втрат, заподіяних  в  результаті  порушення  законодавства  про   охорону навколишнього природного середовища.

Вважаючи ЖБК „Будівельник” особою,  винною у знесенні за відсутності спеціального дозволу дерева, а також, посилаючись, зокрема, на п. 3.2  Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29.07.1994р., чинного на час скоєння правопорушення, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області звернулося до господарського суду з даними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи представників сторін, суд оцінює позовні вимоги Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області як безпідставні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до 40 Закону України „Про рослинний світ” від 09.04.1999 року №591-XIV порушення законодавства про рослинний  світ  тягне  за  собою дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.  Відповідальність за  порушення  законодавства  про  рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні  або  пошкодженні  об'єктів рослинного світу.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII  підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

Однак, як вбачається  з акту  перевірки виконання природоохоронного законодавства № 05-03/007 від 17.02.2007р., складеного Державною екологічною інспекцією в Одеській області, пошкоджений тополь має задовільний стан. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу –обов'язкового елементу об'єктивної сторони  цивільного правопорушення, що в свою чергу означає відсутність складу цивільного правопорушення.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 920 грн. збитків, завданих  знесенням зелених насаджень, на думку суду, не підтверджуються доданими до матеріалів справи документами, та задоволенню відповідно до ст. 33, 32 ГПК  України не підлягають.

Підсумовуючи наведене, суд оцінює позовні вимоги Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області про стягнення з ЖБК „Будівельник” 920 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, недоведеними та безпідставними, у зв'язку з чим, позов не підлягає задоволенню за відсутністю складу цивільного правопорушення.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Рішення підписано 08.05.2007р.

Суддя