Вирок

від 24.11.2016 по справі 629/265/16-к

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 629/265/16-к

Номер провадження 1-кп/629/102/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Браїлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, працюючого трактористом в ПАТ « АЛЬЯНС» м.Харків, військовозобов`язаного, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_6 , 12.11.2015 року близько 19:00 год. знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де побачив свою співмешканку ОСОБА_8 , з якою в нього на побутовому грунті виник конфлікт. Під час конфлікту знайомий ОСОБА_8 ОСОБА_4 , який знаходився в цей час поряд, тримаючи рукою за сидіння велосипеду, зробив зауваження ОСОБА_6 та попрохав його припинити сварку. У відповідь на вказане прохання ОСОБА_6 , у зв`язку з раптово виниклими особистими неприязними відносинами, діючи з необережності, а саме зі злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, з метою спричинення фізичного болю, схопив за руку ОСОБА_4 та штовхнув його. Від даного поштовху ОСОБА_4 впав на землю, вдарившись правим боком тіла об металеву конструкцію велосипеду.

Внаслідок падіння ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з переломами 7,8,9 ребер справа по паховій лінії зі зміщенням, тобто середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я.

В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в скоєні даного правопорушення визнав повністю, в скоєному щиро кається. При цьому пояснив, що 12.11.2015 року близько 16:00 його співмешканка ОСОБА_8 перебувала на святкуванні з колективом за місцем своєї роботи. Близько 18:00 він зателефонував їй та повідомив, що має намір її зустріти на автомобілі, був тверезим. Виїхавши з дому, він заїхав до аптеки, при цьому автомобіль залишив на автостоянці. Рухаючись в напрямку аптеки по дорозі, він зустрів свою співмешканку разом з потерпілим ОСОБА_4 та іншою жінкою, які були напідпитку. Так як ОСОБА_8 перебувала в алкогольному сп`янінні та вдома на неї чекала їхня спільна малолітня дитина, він запропонував їй поїхати додому, проте остання відмовилася. ОСОБА_6 зазначив, що дійсно при розмові із співмешканкою він розмовляв на підвищеному тоні та виражався нецензурною лайкою. В процесі конфлікту до них підійшов ОСОБА_4 , зробив йому зауваження та схопив його лівою рукою за руку. У відповідь від нього він відмахнувся, відштовхнувши. Від даного поштовху ОСОБА_4 впав боком на велосипед, який тримав при собі. Після інциденту він один поїхав додому, що відбувалося далі, йому невідомо. Спричиняти будь-які тілесні ушкодження ОСОБА_4 він не хотів, ударів йому не завдавав, а тільки відмахнувся від нього. Після цього випадку їх сім`я з ОСОБА_8 розпалася.

Цивільний позов Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 4263,00 грн. обвинувачений визнав в повному обсязі; позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальних збитків в розмірі 3805,55 грн. визнав в повному обсязі; вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн. не визнав. Що стосується позовних вимог в частині стягнення з нього моральної шкоди обвинувачений пояснив, що позов в цій частині не визнає, оскільки вважає, що потерпілий спровокував його на такі дії, конфлікт був між ним та співмешканкою. На його думку ОСОБА_4 не повинен був втручатися в їх відносини взагалі, а тим більше, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Після конфлікту він навідував потерпілого в лікарні, неодноразово вибачався, цікавився яка потрібна допомога, приносив гроші в сумі 1000 грн., від яких той відмовився, пояснивши це тим, що бажає, щоб суд визначив розмір його збітків. На даний час обвинувачений добровільно сплатив потерпілому 1000 грн., про що надав документи. Крім того, обвинувачений прохав звернути увагу на його тяжкий матеріальний стан, та на ту обставину, що нещодавно він поховав матір.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина доведена іншими зібраними по справі доказами, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_4 , даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що дійсно, 12.11.2015 року близько 19:00 год. зі співробітницями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 йшли з корпоративу додому. Він після закінчення робочого часу випив 100 г кон`яку, але вважав себе адекватним. По дорозі їх зустрів співмешканець ОСОБА_8 ОСОБА_6 , якого він до цього дня не знав. Між ОСОБА_8 та її співмешканцем виникла сварка, в ході якої обвинувачений вживав ненормативну лексику, ображав жінку. Він підійшов до них та зробив зауваження ОСОБА_6 , при цьому знаходився обличчям до них, обвинуваченого не чипав ні за руки, ні за одяг. У відповідь останній спробував його вдарити рукою, зробивши відмашку, але він ухилився, потім отримав удар лівою ногою і впав боком на велосипед, який тримав лівою рукою за сидіння, а потім - на землю. Під час удару ногою ОСОБА_6 стояв боком до нього. Піднявшись, він пішов додому, болю не відчував, оскільки знаходився у болевому шоці. Вдома дружина викликала швидку медичну допомогу і його відвезли в лікарню. Також, зазначив, що ним заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відповідно 3805,55 грн. та 50000 грн., який він прохає задовольнити в повному обсязі. При цьому мотивує стягнення моральної шкоди в такій сумі тим, що переніс фізичний біль, душевні страждання, втратив здоров`я, він і його сім`я позбавивилися на певний час звичного образу життя, оскільки дружина, інвалід 2-ї групи вимушена була доглядати за ним, їздити щодня відвідувати, привозити їжу до районної лікарні. Крім того, потерпілий зауважив, що хоча пройшов значний час з моменту отримання ним тілесних ушкоджень, він досі не почуває себе здоровою людиною, не може виконувати звичну роботу, як по місцю працевлаштування, так і роботу по домашньому господарству;

- поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що вона працює технічним працівником в Краснопавлівській селищній раді. 12.11.2015 року на роботі проводилася нарада, яка тривала значний час, тому її відпустили додому, та сказали щоб вона прийшла прибирати пізніше. Через деякий час вона повернулася на роботу, та виконавши свої функціональні обов`язки, пішла додому. По дорозі, на алеї біля будинку № 10 Краснопавлівського мікрорайону, її наздогнали ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , які також працюють в Краснопавлівській селищній раді. Їх зустрів її співмешканець ОСОБА_6 , з яким у неї виник конфлікт. ОСОБА_4 , в якого був в руках велосипед, підійшов до них та, схопивши ОСОБА_6 за руку, розвернув його і зробив йому зауваження, у відповідь останній його штовхнув і той впав на землю. ОСОБА_4 деякий час не підводився, але на стан здоров`я не скаржився. Потерпілий та обвинувачений знаходилися один напроти одного на відстані витянутої руки. Бійки між ними не було, а була штовханина, це відбулося миттєво. При цьому свідок також додала, що ОСОБА_6 під час конфлікту не лаявся нецензурно, тільки підвищував голос, з`ясовуючі з нею стосунки. Їй невідомо, що саме так обурило потерпілого, що змусило його втрутитися в їх конфлікт. Після інциденту всі розійшлися;

- поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 12.11.2015 року близько 19:30 год. її чоловік ОСОБА_4 прийшов додому з роботи напівзігнутим. Запитавши у чоловіка що трапилося, він відповів, що співмешканець ОСОБА_8 його побив. Вона одразу викликала швидку медичну допомогу і чоловіка відвезли в лікарню, де він перебував до 25 листопада 2015 року після оперативного втручання. Що саме сталося і яка є причина даного конфлікту їй невідомо. Також свідок пояснила, що до лікарні приходив обвинувачений та пропонував гроші на лікування;

- поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що 12.11.2015 року вона разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , в руках якого був велосипед, поверталися з роботи. Вони йшли алеєю біля будинку № 10 Краснопавлівського мікрорайону, вона з ОСОБА_4 попереду, ОСОБА_8 трохи позаду, розмовляла по телефону. По дорозі до ОСОБА_8 підійшов її співмешканець, схопив її за руку та розмовляв з нею в підвищеному тоні. ОСОБА_4 зробив йому зауваження. Потім ОСОБА_6 підбіг до нього та вдарив його в правий бік правою рукою. Від удару ОСОБА_4 впав в одну сторону, велосипед в іншу, це було миттєво та несподівано. Вона побігла за допомогою до магазину та зателефонувала ОСОБА_12 , якому повідомила про даний інцидент. Коли вона повернулася, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_4 вже не було;

- поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що він є громадським помічником інспектора поліції, свідком самого інциденту він не був. Пояснив, що ввечері 12 листопада 2015 року на мобільний телефон йому зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що хтось їх б`є. Коли він приїхав на місце конфлікту, то вже нікого не було. Зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що ОСОБА_6 приревнував ОСОБА_4 до своєї співмешканки;

- відеозаписами слідчого експерименту від 08.01.2016 року за участю ОСОБА_6 , в ході якого обвинувачений добровільно пояснив та показав як саме він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 ( а.с.161,166);

- протоколом огляду місця події від 16.11.2015 року, з якого вбачається, що в кабінеті № 28 Лозівського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 7, ОСОБА_6 добровільно в присутності понятих видав одяг, в якому він був 12.11.2015 року під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а саме: червону куртку, штани камуфльовані та гумові калоші (а.с.181-183);

- даними висновку експерта № 421-ЛЗ/15 від 11.12.2015 року, згідно якого у гр. ОСОБА_4 мала місце закрита тупа травма грудної клітини з переломами 7,8,9 ребер справа по паховій лінії зі зміщенням, яка утворилася від травматичної дії тупого твердого предмету, про індивідуальні особливості якого судити неможливо чи при ударі о такий і могла бути отримана в строк та при обставинах, вказаних гр. ОСОБА_4 .

За ступенем тяжкості вищевказана травма грудної клітини із закритими переломами ребер це СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний строк більш ніж 21 день (згідно п.2.2.2 Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.).

Тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_4 не відобразили індивідуальні особливості предмета, яким вони заподіяні, в зв`язку з чим неможливо встановити яким саме предметом вони були спричинені.

Тілесні ушкодження, що встановлені у гр. ОСОБА_4 могли бути спричинені йому в строк та за обставин, на які він вказує. Маловірогідне утворення такої травми грудної клітини, яка мала місце у гр. ОСОБА_4 від дії його власної руки (а.с.155-156);

- даними висновку експерта № 10-ЛЗ/16 від 08.01.2016 року, згідно якого у гр. ОСОБА_4 , 1958 року народження мала місце закрита тупа травма грудної клітини з переломами 7,8,9 ребер справа по пахвовій лінії зі зміщенням, яка утворилася від травматичної дії тупого твердого предмету, про індивідуальні особливості якого судити неможливо, чи при ударі о такий.

Маловірогідне утворення такої травми грудної клітини при таких обставинах, на які вказав потерпілий ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту, адже ОСОБА_4 вказав на те, що в момент нанесення удару його рука була опущена, а отже закривала ту ділянку тіла, де в нього мали місце переломи і відповідно переломи трьох ребер зі зміщенням не могли утворитися при такому варіанті.

Тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_4 могли утворитися при тих обставинах, на які вказав гр. ОСОБА_6 під час слідчого експерименту. Переломи ребер у потерпілого могли утворитися при падінні його на правий бік і ударі об частини велосипеду після попереднього наданого тілу прискорення.

Утворення такої травми грудної клітини, яка мала місце у гр. ОСОБА_4 при падінні його з висоти власного зросту на площину, в тому числі і після наданого тілу прискорення, неможливо (а.с.167-168).

Аналіз приведених доказів в сукупності, в тому числі щодо міста, часу скоєного злочину, механізму вчинення злочину свідчить про те, що вони повністю, в деталях співпадають з конкретними обставинами справи, які встановлені судом, не дивлячись на повне визнання своєї провини обвинуваченим.

Конкретні обставини справи підтверджують правильність такого висновку, оскільки свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 діяв свідомо з метою спричинення фізичного болю потерпілому.

Всі вищезазначені докази та експертизи суд визнає достовірними, оскільки вони не суперечать об`єктивним даним кримінального провадження, в своїй сукупності з іншими доказами по справі не суперечать один одному, логічно послідовні і підтверджують в повному обсязі вину обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного правопорушення, тому суд бере їх за основу при ухваленні обвинувального вироку у відношенні ОСОБА_6 .

Таким чином, при аналізі досліджених доказів в їх сукупності, суд находить винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 доведеною в повному обсязі, а кваліфікацію його дій за ст. 128 КК України вірною, а саме: необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості, що передбачено ч. 2 ст. 12 КК України, а також характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного злочину; обставини, що впливають на ступінь його відповідальності, дані про його особу, особу потерпілого, відсутність тяжких наслідків скоєного злочину, а крім того віктивну поведінку потерпілого. Крім того, суд враховує той факт, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілому частину матеріальних збитків і має намір в подальшому сплатити заявлену суму цивільного позову в цій частині. Дану обставину суд розцінює як підтвердження щирого каяття обвинуваченого у скоєному ( а.с.202).

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, працює трактористом в ПАТ «АЛЬЯНС» м. Харків, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно ( а.с. 169-178).

Судом також було досліджено особу потерпілого і встановлено, він працює, має сім`ю та постійне місце проживання; за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно ( а.с. 196,197).

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує відповідальність обвинуваченому ОСОБА_6 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин,що обтяжують покарання, обставин скоєння злочину, а саме перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння, відношення обвинуваченого до скоєного, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ст.128 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст. ст. 69, 69-1 КК України у суду відсутні.

По кримінальному провадженню стороною обвинувачення в інтересах держави в особі фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 4263,00 грн. Суд вважає можливим позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_6 понесені установою матеріальні збитки за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 від кримінального правопорушення.

Крім того, потерпілим ОСОБА_4 було пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого на суму 53805,55 грн., з яких: 3805,55 грн. - матеріальна шкода; 50000,00 грн. - моральна шкода (а. с. 24-27). Вказаний цивільний позов суд знаходить таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

Згідно вимог ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому … додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з яких, вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Отже, як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3822 та листів непрацездатності, ОСОБА_4 з 12.11.2015 року по 16.12.2015 року знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в хірургічному відділенні Лозівської ЦРЛ, з приводу отриманих травм. В процесі лікування ним та його сім`єю на придбання медичних препаратів та ліків було витрачено суму у розмірі 3805,55 грн., що підтверджується наданими квитанціями, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди вищезазначену суму ,так як вказані витрати знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а також дану суму обвинувачений визнав в повному обсязі та не заперечував проти його задоволення. При цьому суд враховує той факт, що обвинувачений добровільно сплатив потерпілому 1000 грн. в період знаходження справи на розгляді суду, що підтверджується квитанциєю про перерахування вказаної суми. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування матеріальних збитків, витрачених ним на лікування, в розмірі 2805,55 грн. (а.с. 28-30).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч.ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи, що потерпілому ОСОБА_4 внаслідок неправомірних дій обвинуваченого були завдані фізичні та душевні страждання, перебуваючи на стаціонарному лікуванні він був позбавлений можливості повноцінного життя: не міг працювати, займатись звичайними повсякденними заняттями, суд приходить до висновку, що діями ОСОБА_6 йому була завдана моральна шкода, яку суд оцінює у 5000 грн., оскільки вважає, що заявлена сума в цій частині позову потерпілим завищена та не відповідає викладеним в позові та встановленим в судовому засіданні обставинам справи. Суд при вирішенні даного питання взяв до уваги перебування потерпілого під час конфлікту в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено довідкою медичної установи та визнано самим потерпілим ( а.с.28). В решті позову суд відмовляє.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 в ході досудового розслідування не обирався.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_6 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у вигляді 1 ( одного) року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 ( один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки :

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Браїлівка, Лозівського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого трактористом в ПАТ « АЛЬЯНС» м. Харків, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у сумі 4263(чотири тисячі двісті шістдесят три) гривні 00 копійок, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_13 на користь фінансового управління Лозівської районної державної адміністрації м.Лозова,вул.Лозовського,10 «А»,р/р 31410544700349 в УДК Лозівського управління державної казначейської служби в Харківській області,МФО 851011,код 38053090 для перерахування комунальній установі охорони здоров`я Лозівської РДА «Лозівська центральна районна лікарня»,р/р 35416001001804,МФО851011,код 02002032.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Браїлівка, Лозівського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого трактористом в ПАТ « АЛЬЯНС» м. Харків, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 матеріальну шкоду в сумі 2805 (дві тисячі вісімсот п`ять) гривень 55 копійок та моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Речові докази: червону куртку, штани камуфльовані та гумові калоші вважати повернутими законному власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1