Рішення

від 03.05.2007 по справі 16/88-07-1926

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/88-07-1926

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2007 р.Справа  № 16/88-07-1926

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Щербакова Д.С. по дов. №1249 від 24.07.2006 р.;

Від відповідача:  не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” (далі по тексту ТОВ “Мрія”) про виселення з нежитлового приміщення, загальною площею 7,9 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул..Клушіна 6. Свої доводи позивач обгрунтовує закінченням строку дії договору оренди, укладеного між сторонами по справі та відсутністю наміру орендодавця продовжувати договірні відносини.

Відповідач не скористався наданим законом правом на участь свого представника у  судових засіданнях. Згідно відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 27.04.2007р., ТОВ “Мрія” посилаючись на ст..4 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” просить зобов'язати Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради надати інше місце для розміщення лотка. Суд звертає увагу відповідача, що приписи ст..59 Господарського процесуального кодексу України надають право відповідачу надіслати відзив на позов, в якому викладається правова позиція сторони з приводу заявлених до неї позовних вимог. Висування будь-яких вимог  у відзиві на позов положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.03.2003р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради  (Орендодавець) та ТОВ “Мрія” (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 7,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Ізмаїл, вул. Клушіна, 6 - будівля поліклініки Центральної районної лікарні. Договір був укладений строком до 16.01.2005р.

Додатковою угодою від 27.01.2005р. строк договору оренди нежитлового приміщення був продовжений до 20.01.2006р.

Додатковою угодою від 28.02.2006р. строк договору оренди нежитлового приміщення був продовжений до 16.01.2007р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст.ст. 16, 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міська рада вправі перерозподіляти частину своїх повноважень виконавчим органам, які діють в обсягах та в межах повноважень, переданих міською радою і визначених відповідними положеннями.

Згідно з Положенням про Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради, затвердженого рішенням Ізмаїльської міської ради №135-ХХІІІ від 24.03.1999р. із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Ізмаїльської міської ради №1246-ІV від 27.10.2005р., у компетенцію Фонду входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Ізмаїла.

28.12.2006р. Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради  було надіслано на адресу відповідача  повідомлення за № 2018,  яким попереджено останнього про припинення дії договору оренди від 14.03.2003р. та про відсутність наміру продовжувати договірні правовідносини з огляду на необхідність здійснення у даних приміщеннях, які належать територіальній громаді, капітального ремонту. Дане повідомлення Орендодавця  було отримано відповідачем 15.01.2007р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (міститься в матеріалах справи).

Листом за №131 від 31.01.2007р., з посиланням на положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради вдруге повідомило Орендаря про закінчення строку дії договору оренди, укладеного між сторонами по справі та необхідність звільнити орендовані приміщення, але обидва звернення Орендодавця було залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до умов п. 8.4. договору оренди нежитлового приміщення від 14.03.2003р.  сторонами було обумовлено, що договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку дії договору. Пунктом 8.3. договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку дії протягом місяця, договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наведена умова договору відображає законодавчі положення, якими врегульовані питання пролонгації договірних орендних відносин. Так, згідно  ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, якою встановлено, що  у  разі відсутності заяви однієї із сторін про  припинення або зміну  умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на  той самий  термін  і  на  тих  самих  умовах, які  були передбачені договором. Факт надіслання Орендодавцем повідомлення на адресу Орендаря про відсутність наміру продовжувати договірні відносини у встановлений наведеною законодавчою нормою та умовами укладеного між сторонами договору від 14.03.2003р. підтверджується матеріалами справи. Відмова ТОВ “Мрія” у добровільному порядку звільнити орендовані приміщення і змусило позивача звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами.

Згідно п.12 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000 р. N 02-5/23  “Про деякі питання практики застосування Закону України  "Про оренду державного та комунального майна", у  разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди,  за  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну  договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною другою статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом   якого  орендодавець  або  орендар  можуть  заявити  про припинення  або  зміну умов договору після закінчення його строку. Таку   заяву   заінтересована  сторона  може  також  подати  і  до закінчення   строку  дії  договору  оренди.  

З огляду на викладене, договір оренди нежитлового приміщення від 14.03.2003р., на підставі якого спірний об'єкт комунальної власності перебував в оренді у ТОВ “Мрія”, відповідно до ч. 2 ст. 17, ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Небажання Орендодавця продовжувати договірні правовідносини з Орендарем щодо тимчасового користування об'єктом даного договору, підтверджується повідомленнями Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради за № 2018 від 28.12.2006р.  та  №131 від 31.01.2007р., доданими позивачем до позовної заяви. При цьому, зазначені повідомлення були отримані Орендарем у строк, передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР),  що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких обґрунтованих заперечень з приводу заявлених Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради вимог відповідачем по тексту відзиву на позов висловлено не було.

Як зазначалось вище, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В свою чергу, з урахуванням положень ч. 4 ст. 291 ГК України, вимогами ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що починаючи з 17.01.2007р., ТОВ “Мрія” самовільно без правових підстав займає нежитлові приміщення загальною площею 7,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Ізмаїл, вул. Клушіна 6.

Незаконне володіння та користування ТОВ “Мрія” вищезазначеними нежитловими приміщеннями –об'єктом комунальної власності є порушенням 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. №280/97-ВР та заважає ефективному використанню і розпорядженню даним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Ізмаїла.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності, обґрунтованості позовних вимог Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 7,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Ізмаїл, вул. Клушіна 6, та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), ч. 2, 4 ст. 291 ГК України, ст.ст. 386, 387, 785 ЦК України, ч. 1, 2 ст. 4, ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія” з нежитлових приміщень, загальною площею 7,9 кв.м., розташованих по вул.. Клушіна, 6 у місті Ізмаїлі. Наказ видати.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” / Одеська область, м. Ізмаїл, вул..Болградська  15,  ідентифікаційний код 01037956/ на користь Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова 62, п/р 35421005002560 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 22514515/ 85 грн. /вісімдесят пять грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

   Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

   Накази видати після набрання рішенням законної сили.

            Рішення підписане 10.05.2007р.

Суддя