Рішення

від 22.11.2016 по справі 902/815/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2016 р. Справа № 902/815/16

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакович" (вул. Зрошувальна, 19, приміщення "Ц", м. Київ, 02099)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (вул. Кармелюка, 65-А, с. Заможне, Барський район, Вінницька область, 23007)

про стягнення 22341,76 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники сторін:

позивача, ОСОБА_1

відповідача, не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пакович" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" про стягнення 21 909,28 грн. заборгованості за договором поставки № 02.04/14 від 01.04.2014 р., з яких 11 798,56 грн. основного боргу, 8 106,58 грн. інфляційних витрат, 2 004,14 грн. 8 % річних.

Ухвалою суду від 22.09.2016 р. за вказаним позовом суддею Говор Н.Д. порушено провадження у справі № 902/815/16 та призначено до розгляду на 20.10.2016 р.

Указом Президента України № 424/2016 від 29.09.2016 р. суддю Говор Н.Д. звільнено з посади судді.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04 жовтня 2016 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу №902/815/16 передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О., в зв'язку з звільненням судді Говор Н.Д. з посади судді.

Ухвалою суду від 05.10.2016 року суддею Яремчуком Ю.О. прийнято справу до провадження з призначенням судового засідання на 01.11.2016 року.

Ухвалою суду від 01.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 22.11.2016 р.

Представник відповідача в судове засідання 22.11.16 р. не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення копія якого міститься в матеріалах справи.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв"язку з цим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача 22.11.2016р. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 11 798,56 грн боргу, 8 942,32 грн інфляційних втрат, 2 148,95 грн 8% річних, 10 994,64 грн пені та 59,64 грн. додаткових витрат.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині додаткових витрат в сумі 59,64 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01 квітня 2014 року між Позивачем ТОВ " ПАКОВИЧ " та Відповідачем ТОВ "БАРСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ" було укладено Договір № 02.04/14 поставки товару, згідно умов якого Позивач зобов'язувався поставляти, а Відповідач - приймати та оплачувати Товари, а саме плівка багатошарова.

Відповідно до умов п. 6.1. Договору, Відповідач мав сплачувати вартість придбаного Товару протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Позивач здійснював поставку товару неодноразово, але умови по оплаті Товару Відповідачем не виконуються.

Позивач неодноразово робив спроби вирішити наявний спір шляхом переговорів але Відповідач так і не вчинив жодної дії, що свідчила б про його бажання владнати ситуацію в позасудовому порядку.

На день подання позову за Відповідачем існує заборгованість в сумі 11798,56 грн. в зв’язку з не оплатою поставленого товару в сумі 11798,56 грн. за накладною № 80 від 15.07.2014р.

За твердженням позивача взяте на себе за договором № 02.04/14 від 01.04.2014 р. зобов'язання щодо своєчасного здійснення оплати за товар не пізніше 30 календарних днів з дати передачі товару покупцю - відповідачем не було виконано п. 6.1 (а.с. 11.).

Не здійснення оплати Товару Покупцем (відповідачем) в обумовлені договором строки спонукала звернутись Продавця (позивача) з даним позовом до господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені слі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору № 02.04/14 від 01.04.2014 р. між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 662-664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

На момент проведення судового засідання 22.11.2016 р. матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем поставленого товару на суму 11798,56 грн. відповідно до видаткової накладної № 80 від 15.07.2014р.

Крім того факт існування боргу в сумі 11798,56 грн. стверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2014 - 01.02.2016 р. обопільно підписаним (а.с. 25).

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем за поставлений, але не оплачений Товар становить 11798,56 грн.

Виходячи із встановлених обставин справи і наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів в розмірі 11798,56 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

При прийнятті рішення за вказаною позовною вимогою судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. № 3-127гс11, яка в силу статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

В засіданні суду розглянуто заяву позивача від 22.11.2016 р. про відмову від позову в частині вимог про стягнення 59,64 грн. додаткових витрат.

Давши оцінку даній заяві суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення 59,64 грн. додаткових витрат приймається судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

В зв'язку з цим провадження у справі в частині стягнення 59,64 грн. додаткових витрат підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 8 942,32 грн. інфляційних витрат, 2 148,95 грн. 8% річних та 10 994,64 грн. пені.

Разом з тим, частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.2 за порушення строків здійснення оплати вартості отриманого товару покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ та 8% річних від простроченої, а у випадку якщо прострочення складає більше ніж 90 календарних днів Продавець має право стягнути замість пені штраф в розмірі 45% від простроченої суми.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши нарахування 8 942,32 грн. інфляційних витрат, 2 148,95 грн. 8% річних та 10 994,64 грн. пені. приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині вимоги про стягнення 59,64 грн. додаткових витрат.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський птахокомбінат" (вул. Кармелюка, 65-А, с. Заможне, Барський район, Вінницька область, 23007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакович" (вул. Зрошувальна, 19, приміщення "Ц", м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 38926042) - 11798,56 грн. основного боргу, 8 942,32 грн. інфляційних витрат, 2 148,95 грн. 8% річних, 10 994,64 грн. пені та 1378,00 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 59,64 грн. додаткових витрат.

Провадження в частині стягнення 59,64 грн. припинити згідно з п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 листопада 2016 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Зрошувальна, 19, приміщення "Ц", м. Київ, 02099)

3 - відповідачу (вул. Кармелюка, 65-А, с. Заможне, Барський район, Вінницька область, 23007)